12.2.1. Основні підходи до комплексного аналізу стану підприємства

Розробці системи антикризового управління має передувати ком­плексний аналіз стану підприємства з обов’язковим визначенням проблемних, або кризових, його ділянок. За даними зарубіжних фахівців, прогнозування банкрутства є можливим за 1,5—2 роки до появи очевидних ознак. Щоправда, закордонний досвід не знає стільки форс-мажорних обставин, які знає підприємець в Україні. Тому комплексний аналіз має включати обов’язково аналіз вироб­ництва та збуту продукції, фінансовий аналіз, використання трудо­вого потенціалу, аналіз витрат та ціноутворення тощо.

Для деяких українських підприємств проводиться спеціальний поглиблений аналіз фінансово-господарського стану неплатоспро­можних підприємств і організацій з метою віднесення їх до Реєстру неплатоспроможних підприємств та організацій. Такий реєстр го­тується на державному рівні. Основним завданням проведення та­кого аналізу є оцінка результатів господарської діяльності за попе­редній та поточний роки, виявлення чинників, які позитивно чи негативно вплинули на кінцеві показники роботи підприємства, прийняття рішення про визнання структури балансу задовільною (незадовільною), а підприємства — платоспроможним (неплато­спроможним) та подання пропозицій Кабінету Міністрів України щодо доцільності внесення цього підприємства до Реєстру непла­тоспроможних підприємств та організацій.

Для проведення поглибленого аналізу фінансово-господарсько­го стану неплатоспроможних підприємств та організацій викори­стовують такі джерела інформації:

баланс підприємства за попередній рік і за звітний період; звіт про фінансові результати та їх використання за попередній рік та звітний період;

звіт про фінансово-майновий стан;

звіт з оплати праці за попередній рік та за звітний період; звіт про витрати на виробництво продукції, робіт, послуг; розрахунок нормативу власних обігових коштів; розшифровку дебіторської та кредиторської заборгованості; звіт про наявність та рух основних фондів, амортизацію; зведену таблицю основних показників;

звіт про рух коштів в іноземній валюті (для підприємств, на яких такий рух був чи є);

висновки аудиторських перевірок; матеріали маркетингових досліджень; бізнес-план та ін.

На основі такої інформації здійснюються розрахунки і прово­диться аналіз з використанням показників і коефіцієнтів для фінан­сово-економічної частини аналізу: коефіцієнтів — покриття, забез­печення власними коштами, абсолютної ліквідності, автономії, фінан­сової стабільності, обігових коштів, оборотності запасів, показник фінансового ліверіджу, час обороту обігових коштів та ін.

Для аналізу господарської діяльності використовуються показ­ники обсягу товарної продукції, вартість майна, собівартість товар­ної продукції, рентабельність, витрати на виробництво реалізованої продукції, прибуток, середньооблікова чисельність працюючих, се­редньомісячна заробітна плата та ін. У цілому аналіз базується на використанні всіх показників, які дають змогу визначити стан і тенденції в розвитку певного підприємства. Однак для вироблення системи антикризового управління передбачається проведення роз­ширеного аналізу, який має включати визначення керованості під­приємства та прагнень його персоналу, поглиблений аналіз зобов’я­зань, вироблення конкретних заходів по реалізації елементів системи.

Для корпоративних підприємств при проведенні поглибленого аналізу також важливим моментом є визначення інтересів усіх власників, співвідношення різних пакетів акцій і можливостей кон­тролю, які вони дають, визначення основних суперечностей між влас­никами дрібних пакетів та контрольних, блокуючих та ін., між ме­неджментом та власниками, особливості руху цінних паперів на вторинному ринку, їх ринкова вартість, тенденції попиту на цінні папери корпорації, наявність державних пакетів акцій у корпорації та особливості їх впливу на функціонування акціонерного товари­ства тощо.

Аналіз руху цінних паперів має базуватись на розрахунках диві­дендної віддачі акції, коефіцієнта ціна — дохід, коефіцієнта випла- чуваності, показника капіталізованої вартості акцій, показників віддачі (рентабельності) акціонерного капіталу по чистому доходу і по обсягу реалізації, показника вартості акцій по балансу, показни­ка дійсної вартості акцій, вартості права на підписку та ін.