Категорії

Дипломні, курсові
на замовлення

Дипломні та курсові
на замовлення

Роботи виконуємо якісно,
без зайвих запитань.

Замовити / взнати ціну Замовити

Плодові породи на півдні України пошкоджують близько 50 видів листогризучих лускокрилих. Із них до істотних шкідників можна віднести 18­20 видів.

Міль горностаєва яблунева - Yponomeuta malinellus L.

Міль горностаєва плодова - Yponomeuta padellus L.

З боку зовнішньої будови та біології ці види дуже близькі. Відрізняються кормовою спеціалізацією. Яблунева міль пошкоджує тільки яблуні, плодова - переважно кісточкові, горобину та глід.

Розмах крил метеликів 16-22мм. Передні крила сріблясто-білі, з трьома поздовжніми нерівними рядами чорних крапок. Гусениці 13-16мм, сіро- жовті, на спині з двома поздовжніми рядами чорних крапок. Лялечка 10мм, коричнево-жовта в білому щільному павутинному коконі.

Розвиваються в одному поколінні. Зимують гусениці першого віку під щитками, 3-5 мм, із забарвленням під колір кори.

Навесні, при температурі 12°С і вище, гусениці виходять з-під щитків, вгризаються в листок, виїдають паренхіму, утворюючи міну. Пошкоджені листки помітні, так як мають коричневі верхівки. Через 10-12 днів гусениці виходять з мін, живуть колоніями і об’їдають листки ззовні, обплітаючи їх павутиною. Заляльковуються гусениці в коконах у червні групами по декілька десятків. Плодова міль заляльковується поодиноко. Розвиваються гусениці 35-40 днів, лялечки - 15-20 днів.

Метелики літають з кінця червня до середини серпня. Відкладка яєць розпочинається через 10-15 днів. Плідність 100-200 яєць. Яйця відкладаються біля плодових (яблунева міль) і ростових (плодова міль) бруньок. В одній кладці нараховується від 8-10 до 140 яєць. Ембріональний розвиток 18-20 днів. Гусениці першого віку залишаються під щитками на зимівлю.

Багато гусениць горностаєвих молей знищують паразити. Спеціалізований паразит - Ageniaspis ішісісоі^ Баіш., місцями знищує до 50% гусениць.

Заходи захисту. При наявності 0,5-1,0 і більше щитків на 1 погонний метр гілок насадження обприскуються перед розпукуванням бруньок препаратом ДНОК. Проти гусениць після цвітіння при наявності 2 і більше колоній в середньому на дерево використовуються фосфорорганічні чи бактеріальні препарати.

Нижньобокова яблунева мінуюча міль - Lithocolletis pyrifoliella Grsm. - монофаг, пошкоджує тільки яблуні. Гусениці живуть між верхнім і нижнім покривом листків, ближче до нижньої.

Метелик маленький, 7-9мм в розмаху крил. Передні крила золотисто- жовті з білим малюнком, задні - сірі з довгою оторочкою. Доросла гусениця близько 6мм, лялечка - 5мм.

Розвивається 3 покоління. Зимують лялечки в мінах опалих листків. Літ метеликів починається в період відокремлення бутонів яблунь (3 декада квітня) і продовжується 40-45 днів. Самки живуть близько 15 днів і відкладають по 60-90 яєць на нижню сторону листків вздовж бокових жилок. Через 6-11 днів відроджуються гусениці, які проникають в паренхіму листків і вигризають міну 0,8-1,2х2,0-2,5мм.

Міну добре видно з нижньої сторони листка. Зверху листка навпроти міни з’являється зморшка з жовтими цятками. Розвивається гусениця 21-28 днів. Заляльковується в міні, стадія лялечки 7-13 днів.

Метелики другого покоління літають з кінця червня до початку серпня, а третього - в серпні-вересні. Розриву в часі між поколіннями майже не буває.

Нижньобокова яблунева мінуючи міль більш масова і шкодочинна в промислових садах, багаторазово оброблених інсектицидами. В занедбаних та присадибних насадженнях чисельність її звичайно невисока. Це можна пояснити знищенням паразитів із родини Eulophidae під час хімічних обробок проти молі.

Заходи захисту. Заробка в землю опалого листя дискуванням, в мінах якого зимують лялечки. При наявності одної і більше мін, в середньому, на листок обприскування препаратами глибинної дії в період масового утворення мін.

Верхньобокова плодова мінуюча міль - Lithocolletis corylifoliella H. -

пошкоджує яблуню, грушу, айву, вишню, черешню, сливу, аличу, терен, глід, кизил. Гусениця живе в тканині листа, роблячи міну з верхньої сторони.

Метелик 8-10мм розмаху крил. Передні крила іржаво-коричневі, вузькі, з малюнком. Задні крила темно-сірі з довгою оторочкою. Доросла гусениця 5-6мм. Лялечка 3-4мм.

Розвивається три покоління. Зимує доросла гусениця в мінах опалого листя. Метелики починають літати перед цвітінням яблуні, літ триває близько 20 днів. Яйця відкладаються на верхньому боці листків впродовж жилок. Через 7-10 днів виходять гусениці, які вгризаються з яйця безпосередньо в тканину листка. Гусениці виїдають міну 6-10мм в діаметрі. Розвиваються гусениці 24-42 дні, заляльковуються в мінах. Стадія лялечки 5­17 днів.

Метелики другого покоління літають в червні-липні, третього - серпні. Розриву в часі між поколіннями не спостерігаються.

Заходи захисту ті ж самі, що й проти нижньобокової мінуючої молі.

Міль-листовійка плодова - Simaethis рагіапа Сі. - пошкоджує яблуню, айву, грушу, терен, глід.

Розмах крил метеликів 10-12мм. передні крила широкі, темно-сірі з зигзагоподібними поперечними коричнюватими смугами. Гусениця жовто- зелена, 10-12мм. Лялечка темно-коричнева, 6-7мм.

Розвивається три покоління. Метелики зимують під опалим листям, в сухій траві, тріщинах кори дерев. Літ метеликів і відкладання яєць відбувається після цвітіння яблуні (друга половина травня - початок червня). Яйця відкладаються на листки, плідність близько 10 яєць. Гусениці скелетують листки спочатку з нижньої, а старшого віку - з верхньої. Заляльковуються в коконах на листках. Перше покоління гусениць шкодить з третьої декади травня і в червні, другого - в липні, третього - в серпні- вересні. Тривалість розвитку одного покоління 32-48 днів. Найбільш масовим є друге покоління.

Значної шкоди міль-листовійка завдає в занедбаних садах. В промислових садах, з належного рівня системою заходів захисту її практично немає.

Заходи захисту. Ретельна заробка дискуванням опалого листя та бур’янів восени або рано весною. При масовому з’явленні гусениць обприскування дерев інсектицидами.

Звійниця листкова - Recurvaria nanella Hb. - пошкоджує всі плодові культури, найбільше яблуню і абрикос.

Розмах крил метеликів 8-11мм. Передні крила вузькі, сірі з чорними штрихами. Гусениця 6мм, зверху оранжево-червона. Лялечка 5мм.

Розвивається в одному поколінні. Зимують гусениці в коконах в розвилках маленьких гілочок, листкових слідах, під відставшою корою. Навесні перезимувавші гусениці пошкоджують спочатку бруньки, а потім листки і бутони в розетках, скріпляючи їх павутинними ходами. Шкодять гусениці на протязі всього цвітіння і на початку травня.

Коконуються гусениці після цвітіння яблуні у другій і третій декадах травня в тріщинах і під відставшою корою. Стадія лялечки в середньому 24 дні.

Метелики літають з початку червня до вересня. Яйця відкладають на нижню сторону листків, поодинці. Гусениці перших віків живуть у вузьких звивистих мінах. На зимівлю гусениці виходять із мін у вересні - жовтні.

Значної шкоди звійниця листкова завдає в молодих садах, до початку систематичних хімічних обробок. В промислових плодоносних садах вона знищується системою хімічних обробок проти комплексу шкідників.

Оптимальним строком обприскування в молодих садах є перша декада квітня, коли гусениці переселяються з місць зимівлі на бруньки.

П’ядун-шовкопряд буро-смугастий - Biston hirtaria Schiff. - пошкоджує яблуню, грушу, сливу, вишню, менше інші плодові породи, а також лісові листяні породи.

Порівняно великий метелик, розмах крил 35-40мм, крила і тіло сірого кольору. Передні крила з трьома, а задні - двома поперечними перев’язями. Яйця зелені, відкладаються поодинці або групами. Гусениця до 50мм довжиною, бура або попелясто-сіра, на кожному сегменті по дві жовті плями. Лялечка темно-коричнева, 16-20мм.

Розвивається одне покоління. Зимує лялечка в ґрунті на глибині до 15см. Метелики літають з 15-20 квітня до 10-15 травня. Відкладають яйця в тріщинах кори на штамбах і скелетних гілках. В яйцекладах від 7 до 120 яєць. Ембріональний розвиток 8-12 днів.

Гусениці відроджуються з кінця квітня до третьої декади травня. В першому віці вони розносяться вітром. Це основний спосіб розселення п’ядуна-шовкопряда.

Гусениці, що залишились на дереві, об’їдають листки в центрі крони і поступово переміщаються на периферію. Гусениці старшого віку об’їдають листя на кінцях однорічних приростів. Розвиваються гусениці 45-50 днів. Заляльковуються в ґрунті з початку червня.

Заходи захисту. В місцях масового розмноження дискування міжрядь та в рядах восени для знищення зимуючих лялечок. Обприскування насаджень у вогнищах масовго розмноження інсектицидами перед цвітінням або відразу після цвітіння.

Листовійка Розанова - Arships rosana L.

Листовійка товстумка строкатозолотиста - Arships xylosteana L.

Плодові породи на півдні України пошкоджують 15 видів листовійок. Із них до істотних шкідників можна віднести п’ять: розанову,

строкатозолотисту, кривовусу смородинову, брунькову та сітчасту.

Розанова та строкатозолотиста листовійки - близькі як зовні, так і за біологією види. Вони пошкоджують більше 60 видів деревних порід, кущів та трав, які відносяться до 17 родин. Окрім листя вони пошкоджують плоди яблуні, груші, айви, абрикоса, та інших плодових.

Метелики мають розмах крил 15-22мм, передні крила коричневі з малюнком, задні - світло-коричневі. Доросла гусениця 15-20мм, сірувато- зелена. Лялечка темно-коричнева, 12-15мм.

Розвиваються розанова та строкатозолотиста листовійки в одному поколінні. Зимують на стадії яєць в овальних яйцекладах, в яких нараховується від 10-12 до 70-80 яєць. Розміщені яйцекладки на гладенькі корі штамбів та скелетних гілок дерев. Відродження гусениць відбувається з

10- 15 по 25-30 квітня, масове - у другій половині квітня. Це співпадає зі стадією рожевий бутон - початок цвітіння зимових сортів яблуні.

Гусениці спочатку заселяють розетки внутрішньої частини крони, а починаючи з другого віку, декілька разів переселяються і розподіляються більш-менш рівномірно по всій кроні. Живуть гусениці в скручених в трубку і скріплених павутиною листках і їдять листки з країв. Гусениці розанової листовійки скручують листки переважно вздовж центральної жилки (80%), строкатозолотистої - поперек (60%). Загальне співвідношення розанової і строкатозолотистої листовійок в околицях м. Херсона 2:1 (~66% розанової, ~33% строкато-золотистої).

Розвиваються гусениці 35-45 днів. Заляльковуються в скручених листках, в яких закінчували живлення. Стадія лялечки 8-19 днів, а період заляльковування -25-40 днів ( з середини травня до кінця червня).

Метелики літають переважно в сутінках, в строки з 20 травня до 10 липня. Яйця відкладають у формі щільних яйцекладок (~6х9мм). Вони спочатку зелені, потім стають сірими під колір кори дерева.

Для розанової та строкатозолотистої листовійок характерно розселення з допомогою вітру на стадії гусениць 1-2 віку.

Заходи захисту. При наявності однієї і більше яйцекладок на 2 погонних метри гілок і штамбів проводять ранньовесняне обприскування насаджень препаратом ДНОК в період набубнявіння бруньок. Другий строк ефективного обприскування - період масового відродження гусениць і переселення їх в розетки, що співпадає зі стадією відокремлення бутонів та рожевий бутон яблуні. Застосовуються контактні фосфорорганічні або піретроїдні препарати.

Листовійка кривовуса смородинова - Pandemis ribeana Hb. - пошкоджує всі плодові породи, ягідники, багато лісових і декоративних дерев і кущів.


Метелики у розмаху крил 16-24мм. Передні крила світло-коричневі або охряно-жовті з серединною перев’яззю. Доросла гусениця жовто-зелена чи сіро-зелена, 16-20мм.

Розвивається одне повне і частково друге покоління. Зимують гусениці третього віку в павутинних коконах в тріщинах кори, розвилках гілочок, біля бруньок, прикритих зверху лусочками листків або лусочками бруньок. Виходять вони з із місць зимівлі в період розпукування бруньок. Під час живлення, гусениці оплітають молоді листки і бутони павутиною, стягуючи їх в жмут. Гусениці старшого віку стягують лист навпіл вздовж центральної жилки і скелетують їхню внутрішню поверхню. Живляться гусениці 4-6 тижнів. В пошкоджених листках гусениці заляльковуються. Стадія лялечки 11- 14 днів.

Метелики літають після закінчення цвітіння зимових сортів яблуні (кінець травня). Яйця відкладають на верхню сторону листків. Гусениці літнього покоління скелетують листки або, під прикриттям листків, пошкоджують поверхню плодів. Пошкоджені плоди при подальшому рості деформуються, деякі із них загнивають. В третьому віці більшість гусениць діапазує, інша частина продовжує розвиватися. Заляльковуються в другій половині липня в пошкоджених листках. Метелики другого покоління літають в серпні. Гусениці другого покоління розвиваються до третього віку і, з другої половини серпня, поступово переходять в місця зимівлі.

Заходи захисту. Обприскування насаджень інсектицидами в період переселення гусениць з місць зимівлі в розпукувані бруньки (перша половина квітня).

Листовійка брунькова - Spilonota ocellana F. - пошкоджує листки і плоди яблуні, груші та інших плодових пород, а також листя деяких декоративних і лісових дерев і кущів.

Метелики 14-18мм у розмаху крил. Передні крила сірувато-бурі з широкою поперечною світлою смугою, задні - темно-сірі. Гусениця коричнева, 9-13мм.

Розвивається одне повне, друге часткове, покоління. Зимують гусениці третього віку в павутинних коконах біля бруньок, на плодушках, в розгалуженні гілок. На початку квітня при середньодобовій температурі 8- 10°С гусениці виходять з місць зимівлі, вгризаються в бруньки, стягують листки та бутони в жмут і всередині його живуть і живляться. Після розпукування бруньок гусениці живляться між двома скріпленими павутиною листками, де потім і заляльковуються з середини травня і в червні. Стадія лялечки 9-15 днів.

Літ метеликів починається через 2-3 тижні після цвітіння. Яйця відкладають на верхню, рідше на нижню, сторону листків по 3-5 штук, а всього одна самка відкладає до 400 яєць. Відроджуються гусениці в червні. Живляться 30-40 днів. Частина їх діапазує в місцях зимівлі, частина дає друге покоління, яке розвивається в липні - вересні.

Заходи захисту подібні до заходів проти смородинової листовійки.

Листовійка сітчаста - Adoxophyes orana F.R. - пошкоджує яблуню, грушу, сливу, вишню, малину, смородину, терен, ліщину та деякі лісові породи.

Метелики мають розмах крил: самки 20-22мм, самці 15-17мм. Передні крила від охряно-бурих до коричневих з хвилястими поперечними лініями. Задні крила сіро-коричневі без малюнка. Яйця круглі, жовті, відкладаються у вигляді щитка на верхній, рідше нижній, стороні листка. Доросла гусениця 18-22мм, брудно-зелена.

Розвивається два покоління. Зимують гусениці третього віку в коконах, в тріщинах кори, розвилках гілок, біля бруньок.

Строки розвитку, характер пошкоджень та заходи боротьби як у смородинової листовійки.

Шовкопряд непарний - Ocneria dispar L. - пошкоджує всі плодові та лісові породи.

Для непарного шовкопряда характерний дуже виражений статевий диморфізм. Розмах крил самки 65-70мм. Передні і задні крила світло- коричневі з поперечними хвилястими смугами. Розмах крил самця 35-45мм. крила темно-коричневі. Вусики самців перисті. Яйця в кладці по 250-600 штук, покриті світло-коричневими волосками з черевця самки. Дорослі гусениці 60-70мм довжини, бурувато-сірі з трьома поздовжніми жовтими лініями На кожному сегменті дві бородавки, на перших п’яти - сині, на решті - червоні. Лялечка темно-коричнева 18-37мм.

Розвивається одне покоління. Зимують яйця в кладках на штамбах і товстих гілках дерев. Відроджуються гусениці в другій половині квітня перед цвітінням яблуні.

Гусениці першого віку вкриті довгими волосками і переносяться вітром на значні відстані. Це основний спосіб розселення виду. Живляться гусениці листям, грубо об’їдаючи їх. Розвиваються 50-60 днів до третьої декади червня. Заляльковуються в тріщинах кори дерев, дуплах, серед листків. Стадія лялечки 2-3 тижні з середини червня до середини липня. Самки малорухомі і відкладають яйця на тих же деревах, де вийшли з лялечок. Плідність до 2000 яєць. Самці дуже активні, літають у сутінках. Вогнищами непарного шовкопряда на півдні України є насадження дуба, тополі пірамідальної, акації білої, в яких масове розмноження змінюється спадом чисельності кожні 6-10 років.

Розмноження непарного шовкопряда стримується епізоотіями вірусних і бактеріальних захворювань. Гусениць знищують зозулі, хижі жужелиці, на них паразитують мухи тахіни та їздці іхнеумоніди.

Заходи захисту. Кладки яєць восени чи взимку зрізають або змащують дизельним пальним. Проти гусениць застосовуються хімічні та бактеріальні препарати.

Шовкопряд кільчастий - Malocosoma neustria L. - пошкоджує всі плодові дерева та деякі лісові. Найбільше пошкоджуються яблуня та дуб.

Метелики світло-коричневі с поперечною смугою на передніх крилах. Розмах крил самки 40-42мм, самця 29-32мм. Доросла гусениця 50-55мм, рідко-волохата, з блакитними смужками по боках тіла і білою смужкою на спині. Яйця відкладають у формі кільця шириною до 1,5см на тонких гілочках. В яйцекладках нараховується від 90 до 480 яєць.

Розвивається одне покоління. Зимують сформовані гусениці в яйцях. Виходять з яєць в третій декаді квітня та на початку травня. В першому віці гусінь з усієї кладки живиться і переміщується разом, а потім колонії поступово розділяються на менші групи. В останньому віці вони живуть разом по декілька особин. Форма пошкоджень - грубе об’їдання листків. Живляться гусениці вночі. На день вони зповзаються в розвилки скелетних гілок, де перебувають до сутінків під прикриттям павутини («дзеркала»).

Розвиваються гусениці 30-35 днів. Коконування та заляльковування (між пошкодженим листям) проходить з кінця травня до кінця червня. Метелики літають в сутінках та вночі з першої декади червня до середини липня. Весь запас яєць самка розміщає в одній кладці.

В стримуванні розмноження кільчастого шовкопряда найбільше значення мають яйцеїди теленомуси (Тєієпотш' і'р.). В лісосмугах та присадибних садах вони знищують 50-70% яєць.

Заходи захисту. При обрізуванні дерев збирають гілочки з яйцекладками. Навесні ці гілочки вивішуються неподалік саду, щоб вилетіли яйцеїди. Проти гусениць використовуються контактні фосфорорганічні та бактеріальні препарати.

Золотогуз - Euproctis chrysorrhoea L. - пошкоджує всі плодові породи, дуб та інші лісові і декоративні дерева.

Золотогуз - білий метелик. Кінець черевця самки покритий золотисто- червоними волосками. Розмах крил 30-35мм. Гусениця сірувато-чорна, густо вкрита довгими волосками, на кожному сегменті дві бородавки. Яйця круглі, жовтувато-білі, кладка довгастої форми, покритої золотистими волосками з черевця самки. Лялечка бурувато-чорна у нещільному павутинному коконі, що просвічується.

Розвивається одне покоління. Зимують гусениці третього віку в гніздах з 5-6 сухих листків, обмотаних павутиною і міцно прикріплених до гілок. В одному гнізді знаходяться 200-300 гусениць. Гусениці виходять із гнізд на початку розпукування бруньок яблуні (перша декада травня), пошкоджують бруньки, потім грубо об’їдають листки. Тривалість живлення гусениць 45-50 днів. Заляльковуються вони поміж пошкодженими листками з кінця травня до середини червня. Стадія лялечки 15-20 днів.

Метелики літають в сутінках і вночі з середини червня до середини липня. Яйцекладка розміщується на нижній стороні листків і містить 200-300 яєць. Ембріональний розвиток 15-20 днів. Гусениці скелетують 5-6 листків, стягуючи павутиною, прикріпляють до гілки і, в третьому віці, в серпні діапазують.

Чисельність золотогузка на півдні України коливається від масового розмноження до поодинокої зустрічаємості. В роки спаду чисельності від хвороб гине 40% і більше гусениць, від паразитів - 40-50%. Із паразитів переважають мухи родини тахін.

Заходи захисту. Восени чи взимку збір і знищення зимуючих гнізд. В період вегетації при чисельності одне і більше гнізд на кожні 3 кубічні метри крони проводиться обприскування контактними інсектицидами.

Американський білий метелик - Hyphantria cunea Drury. - походить американський білий метелик (АБМ) з Північної Америки. В Європу його завезено в 1949 році. На півдні України АБМ почав розмножуватися з 1966 року в Одеській області.

АБМ - карантинний шкідник, поліфаг. В середній Європі налічується 234 види рослин, на яких він відмічений, як фітофаг, в тому числі на 100 видах трав. В Херсонській області пошкодження відмічаються на 45 видах рослин. Найбільше пошкоджуються: шовковиця, клен ясенелистий, яблуня, черешня, вишня, груша, слива, айва, горіх волоський, абрикос, платан східний, бузок.

Метелики білі, рідше з рідкими чорними краплинками (крапчаста форма). Розмах крил 25-36мм. Доросла гусениця до 40мм, коричнева з чорними бородавками, на яких розміщуються довгі чорні і білі короткі волоски. Лялечка до 15мм, темно-коричнева.

Розвивається два покоління. Зимує лялечка в тріщинах кори дерев, на парканах, будівлях, ящиках та інших предметах. Літ метеликів розпочинається з другої декади травня і продовжується 20-30 днів. Літають метелики в сутінках і вночі. Яйця відкладають на нижню чи верхню сторону листків, в один шар по 300-500 штук, плідність до 2000 яєць. Ембріональний розвиток 10-15 днів. Гусениці живуть колоніями, спочатку скелетують листки з верхньої сторони, потім з’їдають листки, залишаючи товсті жилки. Пошкоджені листки і частини гілок, оплітаються павутиною, утворюючи добре помітні павутинні «гнізда». Розвиваються гусениці 30-35 днів і зустрічаються в природі з кінця травня до третьої декади червня, заляльковуються - з третьої декади червня.

Друге покоління АБМ розвивається з середини липня в серпні і вересні.

Для АБМ характерна синантропність. Чисельність його більша в населених місцях, вздовж залізниць, автомобільних доріг.

В стримуванні розмноження метелика з кожним роком збільшується значення збудників хвороб і місцевих ентомофагів. В 1981-1985 роках, в околицях м. Херсон 34% гусениць і лялечок знищили паразити і 32% загинуло від хвороб. Із ентомофагів найбільше знищують гусениць щипавка звичайна (в місцях коконування та заляльковування гусениць) і мухи тахіни.

Заходи захисту. В період утворення павутинних гнізд першим (червень) і другим (серпень) поколіннями гусениць обстеження дерев, зняття

і знищення павутинних гнізд. Проти гусениць застосовуються контактні інсектициди та біопрепарати.


Американський білий метелик: 1 - метелик, 2 - самка під час відкладання яєць, 3 - лялечка, 4 - гусениці на пошкодженій гілці.

Білан жилкуватий - Aporia crataegi L. - пошкоджує всі плодові культури. Розмножується більш масово в Лісостепу. В зоні Степу істотно шкодить в окремі роки.

Білан жилкуватий - великий метелик з білими крилами та чорними жилками. Розмах крил до 65мм. Довжина гусениць до 45мм, колір сірий з трьома чорними і двома оранжевими поздовжніми смугами. Лялечка жовта з чорними крапками, 25-28мм.

Розвивається одне покоління. Зимують гусениці третього віку в зимових гніздах (два-три сухі листки прикріплені до гілок). В гніздах налічується (в середньому) по 30-50 гусениць. Виходять гусениці з гнізд на початку квітня під час розпукування бруньок яблуні. Спочатку пошкоджують бруньки, а потім об’їдають листя. Розвиваються 30-40 днів до 10-20 травня.

Заляльковуються гусениці в травні на штамбах дерев, високих стеблах рослин, на плотах, прикріпляючись до них павутинним пояском.

Метелики літають з кінця першої декади травня до середини червня. Яйця відкладають на верхню сторону листків по 30-120 штук. Ембріональний розвиток 12-15 днів. Гусениці скелетують два-три листки, стягують їх павутиною, прикріпляють до гілки і діапазують (серпень), в другому- третьому віці до весни наступного року.

Заходи захисту ті ж самі, що і проти золотогуза.