Категорії

Дипломні, курсові
на замовлення

Дипломні та курсові
на замовлення

Роботи виконуємо якісно,
без зайвих запитань.

Замовити / взнати ціну Замовити

Небезпечними шкідниками генеративних органів плодових культур на півдні України є плодожерки яблунева, грушева, сливова, східна, вишнева муха, пильщик грушевий плодовий, листовійки розанова, строкатозолотиста, смородинова, брунькова, сітчаста.

В занедбаних, присадибних та колективних садах місцями плоди пошкоджують глодовий червонокрилий та вишневий трубковерти, казарка.

Яблунева плодожерка - Laspeуresia pomonella L. -пошкоджує плоди яблуні, груші, айви, рідше сливи, абрикоса, горіха. Максимальна шкодочинність цього виду є саме в південному Степу України.

Метелики 17-22мм, темно-сірі з хвилястими поперечними чорними лініями-смугами. На зовнішньому краї є «дзеркальце» - чорна пляма з блискучим малюнком. Доросла гусениця 18-22мм від жовто-білого до рожевого кольору.

Розвивається в двох поколіннях, в деякі роки буває частково - третє. Зимують дорослі гусениці в коконах в тріщинах і пошкодженнях кори, біля кореневої шийки, в рослинних рештках, щілинах ящиків, плодосховищах тощо. Заляльковування починається з середини квітня і проходить впродовж місяця. Стадія лялечки 14-24 дні.

Літ метеликів проходить з другої декади травня. Початок масового льоту метеликів співпадає із закінченням цвітіння зимових сорті яблуні. Метелики активні в сутінках, живуть 9-11 днів. Відкладати яйця починають на 3-5 день після вильоту, якщо температура в сутінках не нижче 16°С. При нижчій температурі відкладання яєць затримується. Середня плідність самок 50-60 яєць. Самки першого покоління відкладають яйця на верхню сторону листків (80%), плодоніжки (8%), плоди (12%). Після очищення плодів від пушку кількість відкладених на них яєць збільшується.

Відродження гусениць починається при сумі ефективних температур 200°С з 25 травня по 5 червня. В цей строк слід робити перше обприскування.

Основною їжею гусениць є насіння, тому вони після першої линьки, яка проходить не глибоко під шкіркою плоду, прогризають прямий хід до насіннєвої камери і з’ їдають насіння. Пошкоджені плоди опадають, а гусениці заповзають на дерево і пошкоджують ще один-два плоди. Розвиваються гусениці в яблуках 20-27 днів, а в плодах айви - 33-40 днів. На відміну від яблук, пошкоджені плоди айви не опадають.

Коконування та заляльковування гусениць протікає з 18-20 червня до середини серпня. В околицях м. Херсон, в різні по погодних умовах роки, діапазує від 36 до 62% гусениць першого покоління.

Літ метеликів другого покоління проходить з першої декади липня до кінця серпня і перерви в часі між льотом метеликів першого і другого поколінь немає.

На відміну від першого покоління, строки розвитку другого в різні роки зміщуються всього на 3-6 днів (в першому на 9-12). Причиною стабільності строків розвитку другого покоління є наявність температурного оптимуму, навіть в роки з більш низькою сумою ефективних температур.

Відродження гусениць другого покоління починається з кінця першої, а масове - з початку другої декади липня. Розвиваються вони 20-22 дні



Яблунева плодожерка: 1 - метелик і відкладене яйце,

2 - гусениці та лялечки в коконах під лусками кори, 3,4 - пошкоджене

яблуко

пошкоджують 1-2 плоди. Коконування гусениць другого покоління проходить з початку серпня і до кінця вересня.

Шкодочинність другого покоління більш висока, ніж першого. Пояснюється це більш сприятливими температурними умовами для відкладання яєць, ембріонального розвитку та живлення більш зрілим насінням плодів.

В період масового відродження гусениць другого покоління (10-30 липня) є критичним для збереження врожаю від плодожерки. При співвідношенні першого і другого поколінь як 3:7 за цей час відроджується до 50% від усіх гусениць обох поколінь.

Чисельність яблуневої плодожерки на півдні України постійно знаходиться на високому рівні. Такий стан забезпечується невисокою згубністю екстремальних погодних умов, хижаків, паразитів і збудників хвороб з одного боку і переважання в насадженнях яблуні зимових сортів, на яких повністю відгодовуються гусениці другого покоління.

Заходи захисту. Важливим заходом в боротьбі з яблуневою плодожеркою є визначення строків і необхідності проведення хімічних обробок насаджень. Встановлюється вона двома способами: підрахунком суми ефективних температур на початок масового відродження гусениць (200-220°С при нижньому порозі +10°С) та за допомогою феромонних пасток (5 і більше метеликів за 7 днів). Вивішують пастки в період цвітіння яблуні. При використанні інсегару (інгібітор хітину) обприскування проводиться на початку відкладання яєць по одному проти кожного покоління, а при використанні препарату матч (регулятор росту) та інших - на початку масового відродження гусениць. Строки наступних обробок визначаються кількістю днів захисної дії раніше використаного препарату, а необхідність в них - чисельністю метеликів у феромонних пастках. Всього на півдні України проти першого покоління проводиться два обприскування, поти другого - одне для літніх сортів яблуні, два - три для осінніх та зимових. Строки останньої обробки обмежуються необхідністю дотримування строків очікування (кількість днів від обробки до збирання врожаю), які вказуються для кожного препарату.

Плодожерка східна - Grapholitha molesta Busck. -найбільше пошкоджує плоди та однорічні прирости персика. Відмічено також пошкодження плодів і пагонів айви, груші, яблуні, абрикоса, сливи, черешні, вишні, мигдалю. Карантинний шкідник. Походить з країн східної Азії, звідки приблизно у 1913 році була завезена до США. На півдні України вперше виявлена у 1967 році в Одеській області. До 1990 року виявлена в усіх південних областях України.

Метелики загалом сірі, 12-14мм у розмаху крил. Передній край передніх крил темний з сімома парами білих смужок. Задні крила коричневі. Гусениці до 12мм довжини, білі з сірим відтінком.

Протягом вегетаційного періоду може бути 4-5 поколінь. Зимують дорослі гусениці в щільних павутинних коконах в тріщинах кори штамбів та скелетних гілок, в рослинних рештках біля кореневої шийки дерев, в муміфікованих плодах, в плодосховищах та інших місцях. Заляльковуються гусениці в першій половині квітня. Літ метеликів починається при середньодобовій температурі +15°С (приблизно в кінці другої декади квітня). Через 3-5 днів починається відкладання яєць.

Плодовитість самок 60-80 яєць. Яйця відкладаються поодинці на листки, гладеньку поверхню пагонів, бруньки і на гладеньку поверхню плодів. Самки літніх поколінь все більше яєць розміщають на плодах. Ембріональний розвиток 4-8 днів. Гусениці вгризаються в молоді пагони, черешки листків та плоди, де живляться протягом 8-12 днів. Стадія лялечки 6-10 днів. Наступні покоління розвиваються за 24-30 днів, перекриваючись.

Пошкодження однорічних пагонів східною плодожеркою схоже з пошкодженням їх фруктовою смугастою міллю (Anarsia lincatella L.).

Заходи захисту. Обрізування і спалювання молодих зів’ялих пагонів 3­

4 рази на протязі літа, починаючи з червня. Очищення старої кори на штамбах і скелетних гілках. У вогнищах високої чисельності плодожерки, збирання і закопування в землю падалиці.

Для виявлення східної плодожерки в садах під час цвітіння вивішуються феромонні пастки. Облік метеликів роблять один раз на тиждень. Хімічні обробки доцільні у вогнищах значної шкодочинності в першу чергу персикових та айвових садів при появі перших метеликів в феромонних пастках.

Сливова плодожерка - Grapholitha funebrana Tr. - пошкоджує сливу, аличу, персик, терен, абрикос. Пошкоджені плоди синіють і опадають.

Метелики з темно-сірими з відтінками передніми крилами. Розмах крил 13-15мм, дорослі гусениці 12-15мм, малиново-червоні.

Розвивається в двох поколіннях, може бути частково третє. Зимує доросла гусениця в щільному коконі в тріщинах кори, рослинних рештках та поверхневому шарі ґрунту, заляльковуються в кінці квітня - травні. Метелики літають після цвітіння сливи з середини травня в сутінках. Яйця відкладають переважно на плоди, рідше на листки. Гусениці живляться навколо кісточки плодів.

Друге покоління розвивається в липні - серпні.

Заходи захисту. Такі ж самі, як і проти яблуневої плодожерки.

Грушева плодожерка - Laspeyresia pyrivora Danil. - монофаг, пошкоджує тільки плоди груші.

Метелики темно-сірі з поперечними хвилястими смужками. Розмах крил 16-21мм. Гусениця біла, 16-18мм.

Розвивається в одному поколінні. Зимує гусениця в коконах в ґрунті на глибині 3-5см. Літ метеликів розпочинається приблизно через місяць після цвітіння груші при сумі ефективних температур 370°С. Літають вони в сутінках і відкладають яйця на плоди. Гусениці живляться насінням, пошкоджують тільки один плід. Розвиваються вони 25-28 днів.

Заходи захисту. На відміну від яблуневої, грушева плодожерка розповсюджена нерівномірно, вогнищами. Тому важливе значення має систематичне обстеження насаджень і встановлення заселеності (по пошкодженню плодів в минулому році і феромонними пастками). При високій чисельності вогнища обприскують при сумі ефективних температур 400°С, орієнтовно через 40 днів після цвітіння груші.

Пильщик грушевий плодовий - Haplocampa brevis Klug. - монофаг, пошкоджує плоди культурної та дикої груші.

Довжина тіла дорослої комахи 5-6мм, голова, передньоспинка і низ черевця буро-жовті, задньоспинка та черевце зверху блускичо-чорні. Личинка до 10мм, жовтувато-біла.

Розвивається в одному поколінні. Зимують личинки в поверхневому шарі ґрунту, в коконах. Починають літати пильщики дуже рано - в період відокремлення бутонів груші (з середини квітня). Розмноження партеногенетичне. Яйця відкладають у бутони та квітки. Личинки живляться всередині зав’язей, а потім виїдають насіння. Одна личинка пошкоджує 2-4 плоди. Зустрічаються личинки в плодах до середини першої декади червня. Пошкоджені плоди опадають, що спостерігається в період осипання надлишкової зав’язі. Нові личинки виходять з опавших плодів, заглиблюються в ґрунт на 5-15см і в коконах діапазують.

Заходи захисту. Більша частина діапазуючих личинок знищується під час культивації або дискуванні міжрядь і в рядах. Обприскування в період відкладання пильщиками яєць (бутонізація - білий бутон) контактними інсектицидами.

Муха вишнева - Rhaqoletis cerasi L. Пошкоджує плоди черешні і вишні. Найбільше шкодить в південному Степу України. Відноситься до родини строкатокрилок - Trypetidae ряду двокрилих - Diptera.

Г руди і черевце мух чорні, голова жовта, крила з трьома поперечними перев’язами. Довжина тіла 4-5мм, личинка до 6мм, безнога.

Розвивається одне покоління. Зимує лялечка в ґрунті на глибині 2-5см під деревами, де живилась личинка. Літ мух проходить з середини травня до середини червня. Живуть мухи біля місяця і відкладають до 150 яєць. Відкладаються вони переважно в плоди, які розпочали дозрівати, рідше в зелені плоди. Личинки живуть від 8-10 до 16-20 днів, живляться біля кісточки. На поверхні пошкодженого плоду з’являється пляма трохи темнішого кольору. Зрілі личинки падають на землю, заглиблюються на 2­5см і заляльковуються в несправжніх колонах. До 14% лялечок зимують двічі. Більше пошкоджуються пізні сорти вишні та черешні.

Заходи захисту. Культивація або дискування міжрядь і в рядах насаджень вишні та черешні для знищення зимуючих лялечок. Обприскування в період відкладання яєць з середини до кінця травня, якщо в минулому році було пошкоджено більше 2% плодів. Застосовуються препарати з коротким періодом захисної дії (актеллік).



Вишнева муха

1 - доросла комаха

2 - личинка

3 - пошкоджені плоди 4- пупарії в ґрунті