Система заходів по захисту плодових культур від шкідників

Сучасне інтенсивне плодівництво передбачає створення належного фітосанітарного стану насаджень. Він забезпечується всією сукупністю знань та заходів, найважливіші з яких є використання стійких до зональних несприятливих умов (в тому числі до хвороб та шкідників) сортів, зональних особливостей агротехніки вирощування, системи заходів по захисту насаджень від шкідників та хвороб.

В системі заходів по захисту садів від шкідників застосовуються механічні та агротехнічні заходи. Це знищення бур’янів, своєчасна та відповідна обробка ґрунту проти шкідників, які коконуються, заляльковуються чи зимують в ґрунті (пильщики, вишнева муха), обрізка і видалення із саду сухих гілок та дерев, заробка в ґрунт опалого листя та бур’янів (звичайний павутинний кліщ, нижньобокова та верхньобокова листкові молі та інші), належний фітосанітарний догляд за садозахисними насадженнями.

В присадибних та невеликих фермерських садах застосовуються збір і знищення зимових гнізд золотогуза та білана жилкуватого, павутинних гнізд з гусеницями горностаєвих молей, американського білого метелика, кільчастого шовкопряда («дзеркала»), яйцекладок непарного та кільчастого шовкопрядів, накладка ловильних та клейких кілець на штамби дерев проти гусениць плодожерок, вирізання та знищення зів’ялих однорічних приростів (гілочок) у вегетаційний період з гусеницями червиці в’їдливої.

Важливе значення в системі захисту мають карантинні заходи - недопущення занесення чи завезення шкідників в нові насадження. В першу чергу це стосується щитівок, а особливо, каліфорнійської.

Мінімалізація застосування хімічних препаратів у відповідності з принципами інтегрованого захисту, можлива при систематичному прогнозуванні фітосанітарного стану насаджень. Системи заходів для регіонів і культур складаються на основі довгострокових прогнозів, які розробляються науковими закладами та державною службою захисту рослин.Вони є в учбових підручниках, довідниках, спеціальних журналах. Проте для кожного окремого господарства цього недостатньо, тому що видовий склад шкідників, строки їх розвитку та чисельність залежать від віку насаджень, рівня агрокультури, інтенсивності захисних заходів в минулі роки, погодних умов поточного року та багатьох інших факторів. А це все може бути враховано в короткострокових прогнозах. Складаються вони безпосередньо в господарствах на основі обстежень кожного насадження (кожного кварталу саду). Обстеження проводяться восени, після закінчення вегетації, для встановлення чисельності шкідників в тому чи іншому насадженні (кварталі) і планування заходів захисту навесні. Обстеженнями навесні перед та на початку набубнявіння бруньок, встановлюється стан популяцій після зимівлі (загибель, наявність ентомофагів). В подальшому обстеження проводяться в строки за декілька днів до запланованих у відповідності з довгостроковим прогнозом строків (фенофаз) хімічних обробок насаджень проти сукупності шкідників та хвороб. Це перед цвітінням, після цвітіння, перед початком відкладання яєць плодожерки з використанням феромонних пасток та за 3-4 дні до закінчення строку захисної дії препаратів, використаних в попередніх обприскуваннях. Основними шкідниками, які потребують захисних заходів в інтенсивних насадженнях на півдні України є щитівки, кліщі та плодожерки. Захисні заходи проти них коректуються загрозою пошкоджень іншими видами, які в поточному році масово розмножились.