Бібліотека Букліб працює за підтримки агентства Magistr.ua

Турун хлібний

Турун хлібний звичайний, або хлібна жужелиця (хлебная жужелица малая) Zabrus tenebrioides Goese. належить до родини жужелиць Carabidae ряду твердокрилих Coleoptera.

Жук довжиною 13-16мм, смоляно-чорний або темно-коричневий, знизу - бурий (табл. 13). Вусики, ротові органи і ноги буро-червоні. Передньоспинка однакової ширини з крилами, на 1/3 ширша за свою довжину. Надкрила опуклі з

9 глибокими повздовжніми смужками, розділеними цяткованими лініями. Ноги короткі й міцні. Гомілки передніх ніг до вершини розширені й вкриті рядами шипиків; на передверхівці вирізка, якої нема у хижих жужелиць. Яйця жовтувато-білі, овальні.

Личинки брудно-білі, голова й три грудних сегменти темно-бурі. Тіло видовжене, струнке, довжиною до 25мм; ширина передньої спинки в 1,6 раза, а середніх етернітів черевця в 2-2,5 рази більше своєї довжини; черевце поступово звужується назад і закінчується двома відростками.

Лялечка вільна біла, з двома короткими шипиками біля анального отвору.

Хлібна жужелиця розповсюджена тільки у південній зоні, причому найбільш сильна шкода відмічається у правобережній частині України. Живиться виключно злаковими рослинами, найбільшу шкоду спричиняє озимій пшениці.

Генерація однорічна, однак обіймає два суміжні календарні роки (див. фенокалендар). Зимують личинки у ґрунті. Живлення їх весною розпочинається при середньодобовій температурі повітря 7-8°С і триває 5-7 тижнів. У першій половині травня відбувається лялькування, і через 12-20 днів (у другій половині травня) з’являються жуки. Масовий їх вихід співпадає з фазою молочної або воскової стиглості озимої пшениці. Вночі жуки живляться на колосі, а вдень ховаються під рослинними рештками, грудками землі.


Таблиця 12. Трипси, шкідники зернових злаків: 1 - дорослий пшеничний трипс, 2 - личинка трипса, 3 - дорослий житній трипс, 4 - пошкодження пшеничного і житнього трипсів, 5 - пошкодження овсяного трипсу.

Фенологічний календар хлібної жужелиці для південного степу України


Живлення триває до кінця червня, після збирання хлібів жуки зариваються у ґрунт на глибину 25-40 см і діапазують до кінця серпня - початку вересня. Вони концентруються на тих ділянках, де були значні втрати зерна. У серпні та вересні на цих ділянках самки відкладають в маленькі печірки, витворені у верхньому шарі ґрунту по одному яйцю; загальна плідність самок становить 50-70, максимально 270 яєць. Більшість жуків після відкладання яєць гинуть.

Через 14-20 днів, у вересні-жовтні з яєць відроджуються личинки. Вночі вони вилазять на поверхню і живляться листям сходів злакових культур. На день личинки ховаються у ґрунтові нірки, куди затягують листочки і живляться ними. З пожованих листків (змочалення) утворюються висохлі комочки, по яким легко знайти у ґрунті (поряд з пошкодженою рослиною) і самого шкідника. Пошкоджені рослини відмирають. До приморозків частина личинок завершує розвиток, а пізно відроджені живляться і весною.

У місцях підвищеної чисельності шкідника сходи зріджуються і з’являються плішини (лисини). Коли злакові сіяти по злаковим, то чисельність шкідника та лисини внаслідок їх пошкодження збільшується і навесні на озимих доводиться проводити підсіви або пересівати ярими культурами. Масове з’явлення цього шкідника спостерігалося у семидесятих - на початку восьмидесятих років минулого століття.

Крім хлібної жужелиці на півдні України злаковим культурам шкодять також турун хлібний шипоногий Zabrus spinnipes Fabr., турун зерновий волохатий Ophonus rufipes Deg.,турун просяний Ophonus calceatus Duft. та інші.


Таблиця 13. Жужелиці, шкідники зернових злаків: хлібна жужелиця: 1 - жук, 2 - личинка, 3 - пошкодження і лялечка в коконі. Зернова волохата жужелиця: 4 - жук. Мала зернова жужелиця: 5 - жук, 6 - личинка зернової жужелиці, 7 - пошкодженні зернини.



З а х о д и б о р о т ь б и.

1. Посів озимих по добре обробленим парам. Не допускати посіви колосових зернових культур після стерньових попередників. У крайньому випадку попередню колосову зернову культуру зібрати як можна раніше, провести лущення стерні і глибоку ранню оранку - знищення падалиці і пирію за 20 днів до сівби озимих призводить до загибелі від голодування значної частини личинок, які живляться тільки злаковими рослинами. Боротьба з втратами зерна при збиранні. Ці агротехнічні заходи попереджають масове з’явлення хлібної жужелиці.

2. При наявності на сходах 1-3, а у період весняного відростання 3-4 личинки на 1 кв. м. належить провести обробку поля Базудином чи іншими дозволеними інсектицидами.

Magistr.ua
Дізнайся вартість написання своєї роботи
Кількість сторінок:
-
+
Термін виконання:
-
днів
+