Гессенська муха

Гессенська муха (гессенская муха) Mayetiola destructor Say належить до родини галиць Itonididae ряду двокрилих комах Diptera.

Муха схожа на малого (3 мм) комара з довгими ногами та вусиками (табл. 17) і на черевці червоно-бурі плями. Яйце прозоре, а пізніше стає червоно- бурим. Личинка довжиною до 4мм, червоподібна рожево-жовта, а потім стає молочно-білою з зеленою смугою на спині; має веретеноподібну форму. Ротові органи личинки сисні. Несправжній кокон, або пупарій, каштаново-бурого кольору, а по формі нагадує насіння льону.

Г ессенська муха розповсюджена по всій Україні. Пошкоджує, переважно пшеницю, менше ячмінь, жито.

Зимує доросла личинка за піхвою листа в середині пупарія на сходах озимих злаків, на падалиці та пирію (див. фенокалендар).

Весною личинка у тому ж пупарії перетворюється в лялечку, розвиток якої триває 10-12 днів. Як видно з фенокалендаря, виліт мух у південному Степу відбувається, приблизно в середині квітня, що співпадає з кінцем кущіння - початком виходу в трубку пшениці. Мухи не живляться, літають погано і живуть недовго (5-7 днів). За цей час самки відкладають від 50 до 500 яєць, розташовуючи їх ланцюжком на верхню сторону листа поблизу піхви. Яйця відкладаються як на озимі, так і на ярі культури. Період ембріонального розвитку 4-7 днів.

Личинки гессенської мухи нормально живляться тільки за піхвою листа - у місцях інтеркалярного росту. Розвиток личинки триває 9-17 днів, і вона тут же перетворюється у лялечку. Так розвивається перше покоління.

Температурні умови південного Степу України дозволяють розвиватись тут 4-5 генераціям. Але недостатня кількість літніх опадів і пов’язана з цим низька вологість повітря викликають літню діапаузу личинок у пупаріях, і кількість поколінь з масовим вилітом мух може зменшитись до двох - весняного і осіннього, які і є найбільш шкодочинними.

В роки з відсутністю діапаузи мухи другої генерації відкладають яйця головним чином на яру пшеницю, особливо м’яку та ярий ячмінь. Це пов’язано

з тим, що озимі на той час мало придатні для живлення личинок.

Основна кількість пупаріїв гессенської мухи на період збирання урожаю лишається в стерні, менша частина - у соломі.

Восени знову відбувається літ мух, який співпадає з появою сходів озимих.

Характер пошкоджень і шкодочинність гессенської мухи міняється по окремим поколінням, а також у зв’язку зі ступенем і часом заселення, умовами росту та іншими факторами. Найбільш небезпечні пошкодження сходів при ураженні головного стебла до кущіння - це призводить до загибелі рослини. У зв’язку з цим на ярих культурах гессенська муха особливо небезпечна при пізніх строках посіву. Пошкоджені стебла на сходах озимих також гинуть, але за хорошої агротехніки рослини можуть дати додаткові стебла.

Коли рослина пошкоджується у період виходу в трубку, стінка стебла стає більш тонкою і соломина гнеться, а потім у зв’язку з геліотропізмом колінчасто піднімається догори. Вага зерна у такому випадку зменшується на 20-90%. До того ж на сильно пошкоджених полях ускладнюється механізоване збирання врожаю.