Категорії

Дипломні, курсові
на замовлення

Дипломні та курсові
на замовлення

Роботи виконуємо якісно,
без зайвих запитань.

Замовити / взнати ціну Замовити

Пристосованість шкідників до фаз вегетації зернових злаків та заходи по боротьбі з ними

В захисті рослин від шкідників передбачається застосування різних методів. Насамперед це агротехнічний спосіб, коли заходи, що використовуються в технології вирощування тієї чи іншої культури, за умови знання екологічних вимог шкідника, можуть бути спрямовані на погіршення умов його існування і утримують чисельність шкідника нижче ЕПШ. Наприклад, додержання сівозміни у боротьбі з туруном, який живиться виключно злаковими культурами, або лущіння після збирання урожаю з глибокою зяблевою оранкою, що суттєво знижує чисельність хлібних пильщиків, личинки яких зимують в стерні.

У разі, коли шкідник загрожує урожаю поточного року, неможливо обійтись без винищувальних заходів. Серед них основне місце посідає хімічний метод, який поряд з високою біологічною та економічною ефективністю, швидкістю дії має і суттєві недоліки. Застосування фітофармзасобів потребує чіткості і організованості, обґрунтованості, дотримання вимог з техніки безпеки.

Доцільність хімічної обробки вирішується за наслідками обстежень поля з метою виявлення видового складу шкідників та їх щільності. Методики обстежень докладно викладені у книзі “Прогноз появления и учет вредителей и болезней сельскохозяйственных культур”, а також в “Рекомендациях по обследованию сельскохозяйственных угодий на заселенность вредителями и зараженность болезнями”. З цією стороною роботи студенти знайомляться на навчальній та виробничій практиках. Для зручності занять при вивченні теоретичної частини курсу ентомології та під час написання курсової роботи з фітофармзахисту тут наводяться схеми пристосованості шкідників до стадій вегетації культур; такі схеми дозволяють студентові бачити поле протягом усього періоду вегетації озимої пшениці, ярого ячменю, рису і визначити строки проведення хімічних обробок проти кожного з шкідників, якщо його чисельність вище економічного порогу шкодочинності.

З допомогою цієї схеми, а також переліку пестицидів, дозволених до використання в Україні (де показані препарати для кожної культури, придатність їх для боротьби з конкретними шкідниками, норми витрати, періоди очікування та можлива кратність обробок), студент може всебічно обґрунтувати вибір необхідних пестицидів. У разі необхідності одночасної боротьби з хворобами, студент, користуючись таблицею сумісності інсектицидів і фунгіцидів, може вибрати фітофармзасоби для комплексних обробок.

Система заходів по боротьбі з шкідниками озимих культур

1. Уникати повторних посівів пшениці по пшениці та іншим стерньовим попередникам. Це дозволить утримувати чисельність хлібного туруна (який живиться виключено злаковими рослинами) нижче рівня ЕПШ. Проти гессенської мухи та інших комах, що погано літають і недовго живуть у фазі імаго, важливо витримувати просторову ізоляцію.

2. Посів озимих провести в оптимальні строки (15-25 вересня на богарі, 20-30 вересня на зрошенні), що надає можливість відокремити масовий літ шкідників від найбільш уражуємої фази культури. Озимина ранніх строків посіву може бути дуже пошкодженою злаковими мухами. Крім того, озимі, посіяні у оптимальні строки, краще розвиваються і стають менш чутливими до пошкодження попелицею, цикадами.

3. Проти хлібного туруна та дротяників раніше вносили в ґрунт разом з насінням гранульовані інсектициди. Зараз рекомендується обробка насіння Прометом 400, або токсикація Рогором С.

4. По сходам при наявності шкідників вище ЕПШ (хлібний турун - 1 екз. чи озима совка - 2 гус. на 1 кв. м, гессенська муха - 1 пупарій на стебло, шведська муха - 40 мух на 100 махів сачком, листова попелиця - 100 особин, чи цикади - 150 екз. на 1 кв. м) провести обприскування відповідними інсектицидами з переліку дозволених до використання в Україні.

5. Взимку проти мишовидних гризунів з наявністю 3 колонії на 1га (весною - 5 колоній на 1га) провести розкладку отруєних принад з Роденфосом, Бродісаном, або воскових брикетів Шторму.

6. У разі сильного осіннього пошкодження посіву хлібним туруном, злаковими мухами та іншими шкідливими організмами провести ранньовесняне боронування посівів поперек рядків, кореневе підживлення азотними та іншими добривами.

7. У фазі виходу у трубку (квітень - початок травня) проти дорослих клопів (2 екз./м2), злакової листокрутки (40 екз./м2), жуків хлібної п’явиці (40­50 ос./м2), стеблових блішок (5% пошкоджених рослин), злакових мух провести суцільне, або бічне (50-100м) обприскування відповідним інсектицидом.

8. З метою знищення або ускладнення весняного виходу шкідників, які лишаються на зимівлю на стерні, на падалиці та у верхньому шарі грунту (личинки хлібних пильщиків, пупарії, гессенської мухи, личинки шведської мухи, яйця та личинки хлібних жуків, личинки пшеничного трипса), після збирання озимих необхідно провести лущення стерні та глибоку оранку.

9. Боротьба з шкідниками запасів починається з вологої дезінсекції або фумігації не завантажених складських приміщень, під час зберігання, у разі необхідності проводиться додаткова обробка зерна фумігантами.

10. Під час колосіння (І декада травня) з метою знищення імаго стеблових пильщиків (4 ос./м2), личинок п’явиці (3 ос./м2), пшеничного трипса (50 особнів на 100 махів сачком) листової попелиці (20 екз. на колос при 50% заселенні) застосувати інсектицид.


Пристосованність шкідників до фаз вегетації озимої пшениці



11. На початку формування зерна (перша половина червня) проводиться хімічна боротьба з личинками клопа черепашки (8-10 ос./м2), хлібними жуками (3-5 ос./м2), злаковоюпопелицею (10 особнів на колос), трипсів (40 личинок на колос).

Пристосованість шкідників до фаз вегетації ярого ячменю


12. Вчасне збирання озимих. Це не дозволить у повній мірі окриленим клопам та личинкам живитися зерном, внаслідок чого взимку клопи загинуть; хлібні жуки у пошуках м’якого зерна не зможуть вимолочувати затверділі зерна.