Система захисту квасолі

Квасолею живляться понад 30 видів комах. На схемі показана пристосованість їх до розвитку квасолі другого строку посіву. Пошкоджується вона дещо менше, ніж інші бобові. Але на городах селян, фермерів, садоводів- аматорів, де не дотримуються сівозмін і просторової ізоляції, квасолю пошкоджують багатоїдні комахи.

Проростаюче насіння і сходи знищують личинки коваликів: широкого (Selatosomus latus F.), степового, посівного (Agriotes gurgistanus Fald, A.sputator L.), капустянка звичайна(Gryllotalpa grullotapa L.), паросткова муха (Delia platura Mg.), піщаний мідляк (Opatrum sabulosum F.), сірий довгоносик (Tanumecus palliates F.), чорний буряковий довгоносик(Psalidium maxilossum F.), люцерновий скосар (Otiorrhynchus ligustisi L.), та ін.

Вегетуючим рослинам шкоди завдають люцернова попелиця (Aphis cracciivora Koch.), павутинний кліщ (Tetranichus telarius L.). Насіння бобових під час його зберігання пошкоджує квасолевий зерноїд (Acanthoscelides obtectus Say.). Крім того, в періоди спалахів розмноження квасолю можуть пошкоджувати інші масові види - саранові, підгризаючі й листогризучі совки, клопи, цикадки.

З а х о д и б о р о т ь б и.

1. Уникати розміщення квасолі по квасолі та поряд з іншими бобовими культурами і минулорічними їх полями, оскільки вони мають спільних шкідників та збудників хвороб. Кращими попередниками квасолі є озимі зернові культури, цукрові буряки.

2. Основні добрива краще вносити під зяблеву оранку, надаючи особливої уваги ретельному загортанню гною, оскільки він принаджує паросткову муху.

3. При появі на сходах квасолі шкідників (довгоносики, піщаний мідляк та ін.) посіви обприскують Золоном , БЬ58 новим. Ці ж препарати та інші дозволені використовують проти совок, клопів, попелиць тощо. Проти павутинного кліща, крім того, можна застосовувати колоїдну сірку (2-3кг/га).

4. На початку цвітіння при наявності на посівах квасолевого зерноїда до розчину добрив також можна додати Золон, БЬ58 новий.

5. Важливим є своєчасне і в стислі строки збирання урожаю, очищення, калібрування насіння та доведення його до високих посівних кондицій і знищення квасолевого зерноїда.

6. Після збирання урожаю поле звільняють від рослинних решток і проводять глибоку зяблеву оранку плугом з передплужниками.

7. На зберігання закладається насіння, підсушене до вологості не вище 14%, що обмежує розвиток квасолевого зерноїда. Заражене квасолевим зерноїдом насіння своєчасно фумігують, а при можливості проморожують при температурі - 15 С протягом 48 год. Або утримують при температурі 3-4 С не менше трьох тижнів.