З багаторічних бобових трав на півдні України вирощуються люцерна і в значно меншій кількості еспарцет. Фауна комах, пов’язаних з ними у своєму розвитку, формується поступово. Найбільша кількість видів шкідників і їх чисельність спостерігається на другий третій рік користування, особливо на насінницьких ділянках люцерни.

Південний степ України є зоною виробництва насіння люцерни, низька урожайність якого в значній мірі залежить від сильної пошкодженості рослин комахами. Тому основну увагу тут буде приділено насіннєвій люцерні.

Усі органи цієї культури пошкоджуються. Кореневою системою люцерни живляться личинки смугастого і сірого щетинистого бульбочкових довгоносиків, великого люцернового довгоносика, люцернового усача та багатоїдних ґрунтових шкідників. Вегетативним надземним органам шкодять багатоїдні гусениці лучного метелика, люцернової та інших совок, жуки бульбочкових довгоносиків, жуки та личинки листового люцернового довгоносика (з другого року життя культури), люцерновий бруньковий довгоносик, попелиці - горохова (табл.19), люцернова (табл.23), люцерновий (табл.24) та інші клопи.

Насіння люцерни пошкоджують жовтий тихіус (бростяк), люцернова товстоніжка.

Специфічними шкідниками еспарцету є еспарцетовий трипс, що пошкоджує квітки та пуп’янки, еспарцетовий зерноїд та еспарцетова товстоніжка, личинки яких також живляться насінням.