Люцерновий клоп
Люцерновий клоп (люцерновый клоп) Adelphocoris lineolatus Goeze належить до родини сліпняків Miridae, ряду напівтвердокрилих, або клопів Hemiptera.
Забарвлення клопа жовтувато-зелене, довжина тіла 7,5-9мм; передньоспинка з двома чорними крапками, щиток світлий з двома паралельними темними смужками посередині; голова майже трикутна, вусики членикові (табл. 24).
Яйце довжиною до 15мм, блискуче, злегка зігнуте. Личинка зеленувато- бура з червоними очима, довжиною до 5 мм. В Україні поширений повсюдно.
Клоп багатоїдний, проте найбільшої шкоди завдає різним культурним і дикорослим бобовим, особливо насінникам люцерни і еспарцету. На півдні України розвивається 2-3 покоління.
|
|
Таблиця 23. Бобова вогнівка. 80
Зимує у фазі яйця у середині стебла і стерні. Личинки починають відроджуватись (див. фенокалендар) у першій половині травня. Розвиток їх триває 25-30 днів, після чого вони перетворюються на дорослих клопів.
|
Фенокалендар люцернового клопа
За теплої погоди клопи дуже рухливі і літають між рослинами. Під час хмарної і холодної погоди сліпняки нерухомо сидять знизу листків кормових рослин. |
Дорослі клопи і їх личинки пошкоджують верхівки рослин, де висмоктують соки з молодих стебел, бутонів, зав’язі. Верхівки рослин в’януть, жовтіють, бутони і зав’язь опадають, залишаючи голі квітконіжки.
Яйця самки відкладають в молоді не загрубілі стебла багаторічних бобових. За допомогою яйцеклада самка робить прокол і занурює в нього майже перпендикулярно яйце, закриваючи отвір над ним своєрідною пробочкою. Яйця відкладають одне біля одного в ряд або купкою неправильної форми. В кладці буває до 30 яєць, а всього самка може відкласти їх до 140.
Повний цикл розвитку сліпняка улітку триває понад 40 днів. На заселених клопами площах люцерни та еспарцету урожай насіння значно зменшується. Особливо небезпечний клоп у посушливі роки, коли рослини слабкі, і на них утворюється мало суцвіть. Клоп пошкоджує також зонтичні, висадки цукрових буряків, айстрові тощо. А люцерну пошкоджують і інші види клопів.
|
Таблиця 24. Блищиці: 1 - блощиця постільна; крихітки-хижаки: |
2 - антокорис звичайний, 3 - оріус чорний; сліпняки: 4 - клоп люцерновий, 5
- клоп польвий , 6 - клоп зонтичний, 7 - клоп буряковий, 8 - клоп буряковий зелений, 9 - клопик мандрівний, 10 - клопик хлібний; клопи-мисливці: 11 - простема, 12 - набіс; клопи-хижаки великі: 13 - редувій ряджений; 14 - ринокорис темний; 15 - ринокорис червоний; пієзми: 16 - пієзма плямиста; 17 - пієзма головата; мереживники: 18 - клопик грушевий; 18а - клопики на листку; червоноклопи: 19 - солдатик; 19а - скупчення на корі; клопи колінчастовусі: 20 - нейдес комароподібний; лігеїди: 21 - лігеус-плямистий; 22 - рипарохромус; підкорники: 23 - клоп сосновий; 23а - скупчення клопів у тріщині кори; краєвики: 24 - клоп щавлевий; 24а - клоп на щавелю; 25 - клоп блекотовий.
|
Таблиця 25. Бульбочковий довгоносик. |
З а х о д и б о р о т ь б и.
1. Просторова ізоляція нових насінників від старих на відстані не менше
0,5км.
2. Зменшення у міру можливості терміну експлуатації насіннєвої люцерни.
3. Низьке підкошування люцерни.
4. Раннє весняне дискування поперек рядків або 2-3 разове боронування важкими боронами; ці заходи механічно знищують зимуючі яйця клопа, а також сприяють кращому відростанню люцерни.
5. При наявності 100 клопів на 100 помахів сачком, провести хімічну обробку Актелліком, Волатоном, Децисом, Діазиноном, БІ-58 новим, Золоном або Штефесином.