Жовтий тихіус
Жовтий тихіус (желтый тихиус) Tychius flavus Berck. Належить до родини довгоносиків Curculionidae ряду твердокрилих Coleoptera.
Жуки завдовжки 2-3мм з тонкою головотрубкою, буро-червоними вусиками і ногами; надкрила і тіло зверху густо вкрите золотисто-жовтими лусочками (табл. 27).
Таблиця 27. Жовтий тіхіус.
А: 1 - жук, 2 - личинка, 3 - насіння в бобі, пошкоджене личинкою; Б: 1 - імаго, 2 - личинка, 3 - пошкоджені боби.
З а х о д и б о р о т ь б и.
Личинка, як і у всіх довгоносиків безнога, біла з жовтуватою головою, завдовжки до 4мм.
Довгоносик-насіннєїд жовтий тихіус, або бростяк, дуже серйозний шкідник насіннєвої люцерни. Розповсюджений у степовій частині України. Розвивається одна генерація за рік (див. фенокалендар).
Зимують жуки на люцернових полях у лялечкових комірках у ґрунті. Весною на поверхні з’являються дуже рано, на початку відростання рослин - у кінці березня-квітні і живляться листочками, виїдаючи круглі, або повздовжні дірочки. Весною жуки тримаються переважно на нижніх частинах рослин або на ґрунті і мало помітні. У період з’явлення бутонів жуки перебувають на верхівках рослин; у цей час вони вигризають зачатки бобу у бутонах, роблячи в них проколи; пошкоджені бутони жовтіють і обсипаються, урожай насіння набагато зменшується.
Фенологічний календар жовтого тихіуса |
Після додаткового живлення жуки паруються, і з травня по серпень відкладають яйця, розміщуючи їх по одному всередину молодих бобів люцерни або на епідерміс молодих листків. Проникаючи в біб, личинка з’їдає 3-4 зелених зерна, знищуючи їх повністю чи лишаючи невеликі недоїдки. Пошкодженість насіння личинками тихіуса може досягати 50%.
Через 18-26 днів личинки завершують живлення, прогризають стулку боба, падають на землю і заляльковуються в ґрунтових комірках. Утворені жуки не виходять з комірок, в них і зимують.
1. Насінницькі посіви люцерни розташовувати на відстані не менше 1км від люцернових полів ІІ - ІІІ року використання.
2. З метою попередження накопичення жовтого тихіуса по можливості скорочувати термін використання насіннєвої люцерни.
3. Якщо дозволяють обставини, насіння люцерни отримувати з другого косіння.
4. Якщо у період стеблування-бутонізації люцерни кількість жовтого тихіуса-насіннєїда досягає 5 жуків на 1м2, варто застосувати хімічний метод боротьби з використанням Децису або Золону.