Захист люцерни другого року
Наслідки обстежень показали, що видовий склад шкідників старовікової люцерни майже такий, як і на люцерні першого року життя, але календарні строки їх з’ явлення на полі і значення деяких з них дещо змінюється. Зокрема, шкідливість бульбочкових та інших довгоносиків у період відростання люцерни значно менша, ніж під час з’ явлення сходів. Проте на люцерні другого і третього років накопичуються мишевидні гризуни, фітономус та інші шкідники. Нижче наведені засоби боротьби з шкідливими організмами старовікової люцерни та строки їх проведення.
З грудня по лютий проти мишовидних гризунів, які узимку не впадають у сплячку, провести розкладку отруйних зернових принад з Роденфосом (по 3г принади на нору), воскових брикетів Шторму на відстані 1015м один від одного та по одному у кожну нору. Брикети поновлюють через 710 днів з метою досягнення бажаного ефекту.
Навесні, перед відростанням люцерни (І-ІІ декада березня) провести боронування поля по двох діагоналях в 2 сліди з метою механічного знищення зимуючих у ґрунті довгоносиків, на стерні - яєць попелиці та клопів. Виволочення і спалення решток зменшує також кількість збудників хвороб.
Під час відростання культури (перша половина квітня) на поверхні ґрунту з’являються бульбочкові, бурякові і інші довгоносики, піщаний мідляк. Але кількість їх, як правило, невелика; при тій густоті посіву, яка спостерігається, значної шкоди вони не завдають, і спеціальна хімічна обробка не потребується.
У фазу стеблування, коли рослини мають 15-20см, накопичуються жуки листкового люцернового довгоносика (фітономуса), брунькового довгоносика, жовтого тихіуса (бростяка), сисні комахи (попелиця, клопи), з’являються личинки фітономуса, лучного метелика, імаго люцернової товстоніжки. При необхідності люцерну обприскують одним з інсектицидів: Актеллік, 50% к.е. (1,0л/га); Діазинон, 60% к.е. (2-3л/га); Кінмікс 5КЕ, 5% к.е. (0,3-0,4л/га); Золон, 35% к.е. (1,4-2,8л/га); Децис (штефесин), 2,5% к.е. (0,51,0л/га).
Люцерна - ентомофільна культура - обпилюється переважно дикими бджолами; вони з’являються в період цвітіння, яке триває більше місяця, тому квітучу люцерну неможливо обробляти інсектицидами. Але у цей час жовтий тихіус, люцернова товстоніжка відкладають яйця і їх личинки пошкоджують насіння люцерни. Щоб знизити шкодотворчу активність цих комах обов’язково треба провести хімічну боротьбу з ними у фазі бутонізації, перед цвітінням, коли бджіл на полі ще нема, або дуже мало.
Для обробки доцільно брати Золон, 35% к.е. (1,4-2,8л/га), або Штефесин 2,5% к.е. (0,5-1,0л/га), які найменш токсичні для бджіл. Цією обробкою знищуються також личинки фітономуса; сисні комахи. У кінці масового цвітіння люцерни цю обробку бажано повторити.
У фітономуса і жовтого тихіуса розвивається лише одна генерація. Якщо господарство не має необхідних інсектицидів, то у фазу стеблування- бутонізації люцерну скосити на корм, а насіння одержати з другого укосу.
Під час збирання насіння, щоб зимуючі яйця попелиці та клопів не залишались на полі, рекомендується низьке зрізання стебел.
Взимку рештки від збирання урожаю, обмолоту та очищення насіння, де знаходяться личинки люцернової товстоніжки, використати на корм худобі.