Хвороби баштанних культур
Найбільш розповсюдженими і шкідливими хворобами баштанних культур є фузаріозне в’янення, антракноз, борошниста роса, значної шкоди рослинам завдає несправжня борошниста роса.
Фузаріозне в’янення. Збудник - недосконалий гриб Fusarium oxysporum Schl.f.melonis Wr.
Уражує всі баштанні культури. Уражуються молоді і дорослі рослини. На сходах хвороба проявляється у двох формах: в’янення та гнилі кореневої шийки рослин. При першій формі сім’ядольні листочки набувають блідо-зеленого забарвлення, втрачають тургор, в’януть і засихають протягом 2-3 днів. При другій формі коренева шийка рослин та корінь стоншується і загниває, сходи надламуються і падають. Гниль найчастіше спостерігається при надмірній вологості та зниженні температури грунту.
Дорослі рослини спочатку сповільнюють ріст, а потім повністю в’януть. Часто в’януть окремі батоги. Іноді уражені рослини не гинуть, а залишаються карликовими, мають короткі міжвузля, дрібні листки.
Збудник хвороби проникає із грунту в судинну систему кореня і стебла, зумовлюючи їх закупорку та інтоксикацію, чим і пояснюється в’янення рослин. При мікроскопіюванні зрізів уражених рослин добре видно побурівші стінки судин з грибницею.
Джерелом інфекції є грунт, рослинні рештки, насіння. Гриб зберігається тривалий час (до 15 років) у грунті у формі склероцій, хламідоспор та грибниці.
Заходи захисту. Дотримання сівозміни. Кращими попередниками є зернові, зернобобові культури, багаторічні трави. Повернення на попереднє поле баштанних культур можливе не раніше як через 5-6 років. Збалансоване внесення добрив, не допускати підвищених доз азотних добрив. Висів насіння в добре прогрітий грунт. Своєчасні помірні поливи, вчасне розпушування грунту та біля рослин. Старанне збирання і знищення рослинних решток та глибока зяблева оранка.
Антракноз. Збудник - недосконалий гриб Соїїеіоігіскит lagenarium Ellis et Hoisted. Уражуються рослини кавуна і дині протягом усього вегетаційного періоду.
На листках з'являються розпливчасті, жовті або світло-бурі плями, які можуть зливатися. Уражені листки буріють, стають крихкими, внаслідок чого утворюються отвори. На стеблах плями довгасті, бурі, вдавлені у вигляді виразок.
На плодах плями спочатку дрібні, буруваті, згодом швидко збільшуються і перетворюються на виразки. На поверхні плодів з'являються рожеві спорокупки - конідіальне спороношення. Тому хворобу ще називають "медянкою". Згодом плями темнішають і стають чорними, внаслідок утворення на них великої кількості мікросклероціїв. Уражені плоди втрачають смакові якості, стають гіркими, загнивають.
Гриб проникає в рослину через механічні пошкодження, продихи, розповсюджується вітром, дощем і комахами. Розвитку хвороби сприяє висока вологість повітря, дощі та роси і температура в межах 25 - 270С.
Особливо великої шкоди антракноз завдає баштанним культурам при зрошуванні. Страждають плоди кавунів, динь при транспортуванні і зберіганні, коли інфекція швидко розповсюджується з хворих плодів на здорові.
Джерелом інфекції є рослинні рештки, грунт, насіння , де зберігається склероції, грибниця та конідії.
Заходи захисту. Дотримання сівозміни, повернення на попереднє поле баштанних культур не раніше як через 6 років. Ретельне видалення та знищення рослинних решток, глибока зяблева оранка, просторова ізоляція від інших гарбузових культур. Під час збирання та транспортування плоди слід оберігати від пошкоджень.
Обробка насіння 0,02%-ним розчином мікроелементів бора, міді, молібдену підвищує стійкість рослин до антракнозу. Обприскування рослин в період вегетації сіркою колоїдною (3,0 - 4,0 кг/га).
Борошниста роса. Збудники - сумчасті гриби Erysiphe cichoracearum DC.f. cucurbitacearum Pot. і Sphaerotheca fuliqinea Poll.f. cucurbitae Jacz.
Уражуються всі баштанні культури, але найбільшої шкоди хвороба спричиняє диням. Уражує борошниста роса усі надземні органи рослин, особливо листки і черешки.
На верхньому, а потім і на нижньому боці листків з’являються поодинокі плями з білим або рожево-сірим нальотом, які згодом зливаються і охоплюють поверхню листка. Уражене листя жовтіє та відмирає. Збудник швидко розповсюджується за допомогою конідій.
Шкодочинність хвороби зростає, коли відбувається різке коливання температури і вологості повітря, або коли спекотні дні змінюються на холодні ночі, інфіковані рослини недорозвинені, плоди дрібні, внаслідок чого урожай може зменшуватися на 30 - 45 % і більше.
Інфекція зберігається на післязбиральних рештках, на стадії плодових тіл.
Заходи захисту. Видалення та спалювання усіх решток після збирання врожаю, глибока зяблева оранка.
Обприскування посівів фунгіцидами. На посівах дині застосовують проти борошнистої роси Байлетон, з.п. 0,05 % суспензії (0,3 - 0,4 кг/га), можна проводити не більш 3-х обробок за сезон. Строк останньої обробки до збирання врожаю - 20 днів. Можна використовувати сірку колоїдну (3,0 - 4,0 кг/га)
Несправжня борошниста роса. Збудник - ооміцетний гриб Pseudoperonospora cubensis Rostow.
Хвороба уражує дині, кавуни, кабачки. Уражується головним чином листя на всіх фазах розвитку рослин, в тому числі і сім’ядолі.
З верхнього боку листків утворюються жовто-коричневі плями. Нижній бік листків вкривається сіро-фіолетовим нальотом- безстатеве спороношення гриба. Уражене листя буріє, сохне й обпадає. Безстатеве спороношення гриба представлене зооспорангієносцями із зооспорами, статеве - ооспорами.
Для проростання зооспорангіїв, ооспор потрібна краплинна волога. Ураження рослин відбувається якщо краплинна волога зберігається на листках протягом 4-6 годин. В період вегетації збудник розповсюджується зооспорангіями.
Джерелом інфекції є уражені рослинні рештки, на яких зберігаються ооспори. Після мінералізації решток ооспори залишаються в грунті.
Заходи захисту. Дотримання сівозміни. Видалення та знищення післязбиральних решток, глибока зяблева оранка. Просторова ізоляція від посівів інших гарбузових культур.
Обприскування рослин Превікуром 607 СЛ, 70% в.р.(2,0 л/га).
Допускається 2 обприскування рослин за вегетаційний період. Строк останньої обробки до збирання урожаю - 30 днів.