Хвороби капусти

Капуста уражується хворобами в перший та другий роки її вирощування, а також при зберіганні.

Найшкодочиннішими захворюваннями розсади капусти є чорна ніжка і несправжня борошниста роса. Ці хвороби можуть уражувати понад 80 % рослин, значна частина їх гине повністю. Небезпечною хворобою капусти є кила, насіннєві посіви уражуються фомозом, альтернаріозом, судинним та слизовим бактеріозом.

Чорна ніжка. Збудники є різні грунтові гриби: Rhizoctonia solani Кискп, Olpidium brassicae Wor., Pythium debaryanum Hesse.

Хвороба уражує розсаду капусти різного віку. Проявляється від появи проростків до повного її формування. Гриби Olpidium і Pythium уражують розсаду, коли вона має тільки сім’ядольні листки або не більш 2 - 3 справжніх. Уражується прикоренева частина стебла, спочатку вона стає водянистою, а потім буріє і загниває, рослина поникає і гине. Випади сходів відбуваються спалахами.

Більш дорослу розсаду уражує в основному гриб Rhizoctonia solani. Хвора частина стебла не мокне, а підсихає, коренева шийка потоншується і темніє. Така розсада відстає у рості, але не гине. Після висадки в поле вона гірше приживається, хворіє, але укоренившись розвиває нормальні рослини, які можуть утворювати качани.

Восени на таких рослинах може розвиватися осіння форма ризоктоніозу, яка проявляється у відгниванні листків від качанів. Особливо це часто спостерігається на пізніх сортах. Біля центральної жилки листків утворюються міленькі, темні, плоскі склероції гриба.

Всі збудники чорної ніжки зберігаються на стадії спочиваючих спор та склероціїв в грунті і накопичуються внаслідок тривалого використання його в парниках, де вирощують розсаду капусти протягом декількох років.

Розвитку чорної ніжки сприяє висока вологість грунту, загущення посівів.

Заходи захисту. Вирощування розсади у ґрунті, вільному від збудників хвороби. При накопиченні інфекції грунт в парниках замінюють або дезинфікують. Для дезинфекції грунту використовують формалін. Дезинфікувати грунт краще восени: при температурі повітря не нижче 8 - 10⁰С. Формалін застосовують у розчині води (1:50) з розрахунку 9 л/м² робочої рідини. Для знезараження рам, коробів і парникового інвентарю використовують розчин формаліну (1:25).

Дотримання оптимальної густоти рослин, регулювання температури і вологості повітря провітрюванням, не допускати перезволоження грунту та підвищених доз азотних добрив. Уражені рослини чорною ніжкою видаляють і знищують, при пікіруванні розсади хворі рослини вибраковують.

Несправжня борошниста роса. Збудник - ооміцетний гриб Регопо8рога Ьга88Ісае Єаеит.

Хвороба уражує усі капустяні культури у різному віці, але найбільш небезпечна хвороба для розсади капусти і насінників.

На верхньому боці листків і сім’ядолей розсади утворюються жовтуваті розпливчасті плями, з нижнього боку яких розвивається білий борошнистий, пухкий наліт. Хворі рослини жовтіють і гинуть.

На насінниках капусти та інших капустяних культурах уражуються листки, стебла, квітконіжки і стручки, на яких утворюються чорні або бурі плями різного розміру з білим нальотом.

При сильному ураженні насіння зовсім не утворюється або буває недорозвинене, щупле.

Хвороба може розвиватися на капусті і в період зимового зберігання. На зовнішніх листках качанів утворюються сіруваті розпливчасті плями з білуватим нальотом. Такі качани часто загнивають.

Розвитку пероноспорозу сприяє надмірна вологість повітря та грунту в парниках, а також загущеність посівів. За таких умов рослини можуть загинути протягом 2 - 3 днів.

Джерелом інфекції є насіння і рослинні рештки, в яких зимують ооспори, а також заражені маточні рослини.

Протягом вегетації хвороба поширюється конідіями.

Заходи захисту. Висів здорового насіння, отриманого від здорових рослин. Прогрівання насіння гарячою водою при температурі 48-50⁰С на протязі 20 хв., після чого воно охолоджується 2 - 3 хвилини в холодній воді і просушується.

Дотримання сівозміни. Повторне вирощування капусти та інших капустяних культур на одному й тому ж полі не раніше як через 3 - 5 років. Знищення рослинних решток, просторова ізоляція посівів першого і другого років. Кращими попередниками капусти є пласт багаторічних трав, огірки, цибуля, помідори, морква.

Регулювання в парниках температури і вологості повітря, не допускати перезволоження грунту. При появі пероноспорозу розсаду в парниках обприскують 0,5-1%-ною бордоською рідиною, наступні - у міру потреби через 5 - 7 днів.

Кила. Збудник - нижчий гриб РІа8тойіорНога Ьга88Ісае Шог.

Уражує капусту, ріпу, редьку, гірчицю, редис та інші капустяні культури, але найбільшої шкоди завдає цвітній капусті та раннім сортам білокачанної.

Хвороба розвивається на протязі усього вегетаційного періоду, уражуючи розсаду, молоді та дорослі рослини.

На коренях утворюються нарости і пухлини різних розмірів. Нарости можуть бути дуже великі, внаслідок чого порушується нормальне функціонування коренів, вони не можуть у достатній кількості поглинати воду і поживні речовини. У дорослих уражених рослин листки жовтіють, в’януть, качани недорозвиваються, а при сильному ураженні не утворюються.

Збудник хвороби - облігатний паразит, який розвивається тільки в живій рослині, в процесі його розвитку утворюються амебоїди, плазмодії і спочиваючі спори.

Джерелом інфекції є грунт, у якому зимує гриб у вигляді спочиваючих спор, які весною проростають і утворюють зооспори з одним джгутиком. Вони проникають в рослинучерез кореневі волоски, перетворюються в амебоїди, розмножуються і поширюються по клітинах кореня. В грунті спори зберігаються до 6-7 років. У полі спори гриба поширюються дощовою і поливною водою, ґрунтовими комахами, дощовими черв’яками. Розвитку хвороби сприяє висока вологість грунту (75 - 90 %) і температура 18 - 25⁰С.

За сильного розвитку хвороби урожай капусти може знижуватись на 30­40 % і більше.

Заходи захисту. Дотримання сівозміни. Посіви капусти повинні повертатися на старе місце не раніше як через 4-5 років. Вибраковування ураженої розсади, ранні строки садіння, підгортання рослин після поливання, що сприяє утворенню додаткових коренів, внесення органічних і мінеральних добрив, боротьба з бур’янами. Видалення з поля і знищення післязбиральних решток і глибока зяблева оранка.

Кислі грунти слід вапнувати до рН 7,0 - 7,2. У парниках свіжогашене вапно вносять в кількості 1,0 - 1,5 кг на раму, вносять його рівномірним шаром за 10-15 діб до висівання насіння з наступним перекопуванням. У відкритому грунті - 5-10т/га.

Чорна плямистість або альтернаріоз. Збудник - недосконалий гриб Аіґегпагіа Ьга88Ісае Басе.

Одна з небезпечних хвороб насінників і насіння капустяних культур.

Гриб спочатку розвивається на стручках, а потім проникає в насіння. На стручках утворюються темні концентричні плями, які при високій вологості покриваються темним оксамитним нальотом.

Альтернаріоз виявляється також у вигляді потемніння кінчика стручка, внаслідок чого він розтріскується. Утворюється тризубець - характерний діагностичний ознак альтернаріоза.

Зі створок через спинний шов міцелій гриба розповсюджується на насіння. Уражене насіння недорозвинене, щупле, тускле, а головне - втрачає схожість. Гриб може розвиватися при дозріванні, а також в період зберігання. Чим вища вологість насіння, тим інтенсивніше розвивається гриб.

Альтернаріоз може проявлятися і на капусті першого року вирощування в кінці вегетації. На листках утворюються темні концентричні плями з сажистим нальотом спороношення, але значної шкоди хвороба не завдає.

На сходах альтернаріоз викликає утворення чорних некротичних смуг і плям. Уражені сходи часто гинуть.

Проникає гриб у тканини через механічні пошкодження, поширюється хвороба в період вегетації дощовою та поливною водою, вітром, комахами.

Джерелом інфекції є уражені рослинні рештки і насіння, на яких гриб зберігається грибницею і конідіями.

Заходи захисту. Насіння після обмолоту насінників необхідно просушити. Добрі результати дає повітряно-теплова сушка при температурі 30⁰С протягом доби. Зберігати насіння в зимовий період треба при вологості повітря не вище 65% і температурі 2 - 8⁰С.

Перед сівбою насіння прогрівають у воді при температурі 48-50⁰С протягом 20-25 хвилин, після чого його охолоджують і просушують. Боротьба з шкідниками, особливо з рапсовим квіткоїдом і прихованохоботником, пошкодження яких сприяє ураженню рослин хворобою.

Видалення з поля і знищення післязбиральних решток.

Фомоз або суха гниль. Збудник хвороби - недосконалий гриб Ркота lingam Бевт.

Хвороба уражує всі види капусти, а також редьку, гірчицю, редис, брукву, ріпу та інші капустяні культури.

Виявляється фомоз на надземних і підземних частинах рослин на протязі усього періоду вегетації.

На розсаді фомоз проявляється ознаками, схожими на чорну ніжку, але відрізняється від останньої більш світлим кольором і наявністю чорних пікнід. Уражені тканини руйнуються і рослина гине. На листках, стеблах, стручках і качанах дорослих рослин утворюються круглі або довгасті світло-бурі плями з темно-бурою облямівкою, які покриваються чорними пікнідами. На уражених місцях стебла та коренів виникає суха гниль, тканина руйнується, внаслідок чого рослина в’яне і гине. У рослину гриб проникає через тканини уражені комахами (личинками капустяної мухи, хрестоцвітими клопами, біланом). Особливо великої шкоди завдає фомоз насінникам. Уражені рослини відстають у рості, в’януть і випадають до утворення стручків. При ураженні стручків гриб проникає в насіння, де залишається життєздатним протягом кількох років. Розвитку хвороби сприяє висока вологість повітря 65-85 % і тепла погода.

Фомоз розвивається і при зберіганні капусти, особливо при високій вологості і підвищеній температурі.

На протязі вегетаційного періоду гриб може утворювати 5-8 поколінь спор, за допомогою яких хвороба швидко поширюється.

Джерелом інфекції хвороби є рослинні рештки, ґрунт, насіння, уражені маточні рослини на яких хвороба зберігається у формі пікнід і грибниці.

Заходи захисту. Дотримання сівозміни. Повернення капусти і інших капустяних культур на попереднє місце не раніше як через 3-5 років. Просторова ізоляція капусти першого віку від насінників (не менше 1000 м). Необхідно систематично вести боротьбу з капустяною мухою, клопами, біланом та іншими шкідниками, які сприяють зараженню рослин хворобою. Для висаджування капусти на насінники слід відбирати тільки здорові качани.

Судинний бактеріоз. Збудник - ХиШкотопин campestris pv. ситреяігін Dowson - паличковидна бактерія з одним полярним джгутиком.

Уражуються всі капустяні культури. Особливо великої шкоди завдає насінникам капусти. На сходах розвиток хвороби спостерігається рідко. При їх ураженні сім’ядольні листки світлішають, в’януть і засихають.

На дорослих рослинах листки жовтіють, починаючи з країв. На пожовтілих частинах жилки темніють. Листки стають крихкими і обпадають. Бактерії через головні жилки та через черешки листків проникають у качани. На зрізі жилок листків і качанів помітне почорніння судинного кільця. Рослини мають пригнічений вигляд, ріст їх затримується, качани не зав’язуються, іноді рослини гинуть.

У період зимового зберігання судинний бактеріоз не виявляється.

Дуже уражуються хворобою насінники. Жилки на уражених листках

чорніють, на стеблах утворюються темні смуги, стручки покриваються

блискучими чорними плямами різної форми і розміру. Насіння

недорозвивається, а при сильному ураженні значна частина рослин гине.

У період вегетації бактерії поширюються з краплинами дощової або поливної води, вітром, комахами та слимаками. Проникають бактерії в рослини через продихи, водяні пори, пошкодження комахами і механічні. Масовому розвитку збудника сприяє тепла волога погода, а також пошкодження рослин шкідниками.

Бактерії зберігаються на рослинних рештках, насінні, уражених качанах.

Заходи захисту. Чергування культур у сівозміні, рослинні рештки

необхідно видаляти з поля і знищувати. Систематична боротьба з шкідниками, а також знищення бур’янів. Відбір тільки здорових маточних рослин перед закладанням на зберігання. Навесні перед висаджуванням насінників ретельно провести друге вибракування хворих рослин. Відбір проводять зрізуючи 2-3 зовнішніх листка, по яким легко визначається хвороба із-за почорнілих жилок. Садіння насінників у ранні і стислі строки з дотриманням правил агротехніки і внесення добрив. Перед сівбою насіння прогрівають і воді при температурі 48­50⁰С протягом 20-25 хв. з послідуючим охолодженням 2 - 3 хв. у холодній воді і просушуванням.

Слизуватий бактеріоз. Збудники хвороби -бактерії Е^іпіи corotovora HollE.aroideae Holl. та Pseudomonas speciens.

Поширене захворювання головчастої і цвітної капусти. Уражується капуста першого року вирощування і насінники.

Слизуватий бактеріоз частіше проявляється у період формування головки цвітної капусти або качана.

Зовнішні листки буріють, вкриваються слизом, мають неприємний запах. При сильному ураженні весь качан вкривається слизом і загниває, виділяючи неприємний запах. Хворобу ще називають мокрою гниллю. У суху погоду уражені ділянки листків, засихають, стають тонкими і прозорими.

Хвороба особливо небезпечна в період зберігання капусти. При підвищеній температурі, навіть незначно уражені качани дуже швидко загнивають. У полі випадання насінників починається після висаджування уражених качанів. Частина насінників загниває і не дає пагонів, а ті, що проростають незабаром в’януть.

На цвітній капусті слизуватий бактеріоз викликає розпадання головки на сегменти, листки втрачають тургор і обпадають.

У період вегетації рослин бактерії поширюються капустяною мухою, капустяною попелицею, біланом та совкою. Бактерії зберігаються на післязбиральних рештках, маточних рослинах, насінні, а також в тілі капустяної мухи.

Заходи захисту. Видалення післязбиральних решток і глибока зяблева оранка. На насінники відбирати лише здорові рослини. Садіння насінників у ранні стислі строки. Слід уникати внесення підвищених доз азотних добрив. Обробка насінників проти комах-перенощиків бактерій слизового бактеріозу.