Хвороби цибулі і часнику

Цибуля уражується хворобами як у період вегетації так і при зберіганні.

Особливо небезпечною хворобою є несправжня борошниста роса, яка уражує цибулю на протязі усього вегетаційного періоду. Значної шкоди спричиняють вірусні хвороби. Основною хворобою цибулі в період зберігання є шийкова гниль, великої шкоди може завдати і мокра бактеріальна гниль.

Несправжня борошниста роса. Збудник - ооміцетний гриб Рeronospora destructor.

Одна із самих поширених і шкодочинних хвороб цибулі.

Пероноспороз уражує всі види цибулі, але найбільш уражується цибуля звичайна. Проявляється хвороба через 3 - 4 тижні після садіння цибулин сіянки або маточної цибулі. Уражуються усі надземні частини та цибулина. Уражені рослини відстають у рості, листки жовтіють і засихають. У вологу погоду листки вкриваються сірувато-фіолетовим нальотом. На уражених тканинах затримується пил і частинки ґрунту, внаслідок чого рослина набуває темно - сірого забарвлення.

З ураженого листя гриб проникає у цибулину, при цьому ніяких зовнішніх ознак в цибулині не спостерігається, де і зимує у вигляді міцелію. При висаджуванні в поле вони дають хворі рослини.

На насінниках хвороба уражує стрілки та листки, на них утворюються жовтуваті, різного розміру овальні плями з характерним сірувато-фіолетовим нальотом. Уражені стрілки надламуються, насіння не визріває, або зовсім не утворюється.

У період вегетації пероноспороз поширюється конідіями, які розносяться вітром, поливною та дощовою водою.

Рясне конідіальне спороношення утворюється рано вранці, коли випадають роси. Конідії гриба у вологу погоду зберігають життєздатність протягом кількох днів, в суху - під дією сонячних променів гинуть через 1,5- 2 години.

Джерелом інфекції є уражені багаторічні види цибулі, а також ріпчаста цибуля, сіянка та ріпка, де зберігається грибниця. Г риб може зберігатися також і на рослинних рештках.

Насінням і під час зберігання цибулі пероноспороз не розповсюджується.

Несправжня борошниста роса дуже шкодочинна, від хвороби гине 15 - 2Q % рослин і більше.

Заходи боротьби. Головним заходом проти несправжньої борошнистої роси є одержання здорового садивного матеріалу.

Дотримання сівозміни, цибуля повинна повертатися на попереднє місце не раніше ніж через 3-4 роки. Не допускати збільшення дози азотних добрив. Гній слід вносити під попередню культуру, а мінеральні добрива з підвищеними дозами фосфору безпосередньо під цибулю.

Кращими попередниками цибулі є: озимі зернові, однорічні трави на зелений корм, зернобобові, рання картопля, огірки.

Знезараження садивного матеріалу. Цибулю-сіянку прогрівають весною перед висаджуванням, а маточну цибулю - восени перед закладанням на зберігання.

Щоб запобігти ураженню цибулі-сіянки посіви чорнушки слід розміщувати ізольовано від інших видів цибулі, особливо насінників. Висів проводити в ранні строки,дотримуючись оптимальних норм.

Обприскування посівів у період вегетації фунгіцидами, обробка цибулі на перо забороняється.

Фузаріоз (гниль денця). Збудник - недосконалий гриб Fusarium spp.

Хвороба дуже поширена і шкодочинна в умовах нашої зони. Уражується цибуля і часник. В кінці вегетації листки швидко відмирають, починаючи з верхівки. На денці цибулини з’являється білий або сіруватий повстяний наліт. Цибулина стає водянистою і загниває. Захворювання продовжує розвиватися і в період зимового зберігання цибулі.

Розвитку хвороби сприяє підвищена температура ґрунту в період достигання (в межах 28 - 32⁰С), а також пошкодження рослин цибулевою мухою і іншими шкідниками.

Збудник зимує в ґрунті на стадії склероцій і грибниці, який і є головним джерелом інфекції, крім того збудник хвороби може зберігатися на уражених цибулинах.

Заходи захисту. Дотримання правильної сівозміни. Цибуля повинна повертатися на попереднє місце не раніше як через 5 - 6 років.

Збирання і знищення післязбиральних решток, своєчасна боротьба з шкідниками.

Просушка цибулин перед закладанням на зберігання і ретельне їх сортування. Додержання в сховищах оптимального режиму зберігання.

Шийкова гниль. Збудник - недосконалий гриб Botrytis allii Munn.

Дуже поширена і шкідлива хвороба цибулі, яка виявляється переважно під час зберігання. Уражується цибуля ще в полі під час збирання та обрізування листків.

В період вегетації рослини стійкі проти хвороби і виявляється вона через 1 - 1,5 місяця після збирання. Хоча інколи виявляється в період збирання цибулі або росту насінників.

Г ниль починається з шийки цибулини. Уражена тканина розм’якшується, буріє, стає водянистою, на її поверхні утворюється сірий пухнастий наліт. Пізніше він стає порохуватим і на ньому утворюються дрібні чорні склероції, які часто з’єднуються в суцільну чорну шкірку з бугристою поверхнею. На окремих цибулинах хвороба може виявлятися з такими же ознаками біля денця або збоку. На розрізі тканина уражених цибулин має вигляд вареної.

Висаджені уражені цибулини у ґрунт утворюють бліде листя, яке швидко в’яне, гине та засихає. Квітконоси та суцвіття вкриваються сірим рясним нальотом, пагони надламуються, суцвіття поникають, насіння не визріває або не утворюється зовсім.

У сховищах збудник з уражених цибулин поширюється на здорові грибницею та конідіями. Дуже сильно уражується недозріла цибуля з товстою, м’ясистою, недосохлою шийкою.

Шийкова гниль може викликати втрати цибулі до 50% і більше. Велике значення у підвищенні стійкості цибулі до хвороби має застосування добрив, та агротехнічні заходи, які прискорюють дозрівання цибулі.

При внесенні гною безпосередньо під цибулю або надмірних азотних добрив стійкість цибулі до хвороби знижується, а при внесенні фосфорних добрив підвищується. Висока вологість ґрунту, особливо в кінці вегетації сприяє розвитку гриба, затримує дозрівання і ураженість її хворобою збільшується.

Більше уражуються білі сорти цибулі, менше - жовті і червоні.

Джерелом інфекції є уражені цибулини, ґрунт і насіння, гриб

зберігається у формі грибниці і склероціїв.

Заходи захисту. Дотримання правильної сівозміни, норм просторової ізоляції полів чорнушки від посівів іншої цибулі. Ранні строки висаджування, оптимальні площі живлення, підвищені дози фосфорних добрив, знищення бур’янів - ці заходи сприяють кращому достиганню цибулі і зменшують ураженість шийковою гниллю.

Збирання цибулі після повного пожовтіння листя. Після чого цибулю слід просушити в полі. Потім цибулю обрізають і присушують підігрівом до 30-35⁰С протягом 8-10 днів, або в сушарнях гарячим повітрям (43 - 45⁰С) 12- 48 годин.

Зберігати цибулю в сухих, дезінфікованих приміщеннях, дотримуючись правильного режиму зберігання (температура - 1-2⁰С, вологість повітря - 70­80%). При виявленні шийкової гнилі перебирають і видаляють уражені цибулини і головки часнику.

Мокра гниль. Збудники - Еrwinia corotovora Holl та ін.

Хвороба поширена на цибулі першого року вирощування, в період зимового зберігання і на насінниках у полі. Бактерії проникають у рослини ще у полі через різні поранення, а також в місцях пошкодження комахами. Частіше уражується цибуля-ріпка, може уражуватись і часник. На уражених цибулинах навколо стеблового кінця утворюється світла або рожева велика пляма, тканина під якою розм'якшується і набуває вигляду ніби насиченої водою.

У таких цибулин перший зовнішній шар соковитих лусок здоровий, а наступні два мають жовто-буре забарвлення. Чергування здорових і уражених лусок спостерігається і в більш глибоких внутрішніх шарах цибулини. За інтенсивного ураження вся цибулина розм’якшується і загниває, виділяючи неприємний запах.

Під час зберігання мокра гниль з уражених цибулин поширюється на здорові і викликає їх загнивання, що призводить до великого відходу цибулі. Висаджені на насінники уражені цибулини не проростають.

Заходи захисту. На зберігання слід відбирати тільки здорові без пошкоджень дозрілі цибулини. Перед закладанням у сховищах їх добре просушують. Необхідно дотримуватися правильного режиму зберігання цибулі.

Шіпї.

Уражуються всі види цибулі і часник. Збудники хвороби проходять повний цикл розвитку на одній рослині. Уражуються листки, на яких утворюються жовті округлі або овальні слабо випуклі подушечки-еції, пізніше - бурі урединії з урединіоспорами. В кінці вегетації утворюються чорні телії з теліоспорами.

При сильному ураженні листки засихають і втрачають товарні якості зеленої цибулі. Крім того, передчасне відмирання листків зменшує накопичення пластичних речовин, внаслідок чого цибулини недорозвиваються і знижується урожай.

Гриби зберігаються на рослинних рештках на теліостадії або у вигляді грибниці на багаторічних цибулях.

Заходи захисту. Дотримання сівозміни, просторова ізоляція між посівами цибулі різного віку, знищення або глибоке заорювання рослинних решток.

Цибулю уражує два вірусних захворювання - мозаїка і жовта смугастість або карликовість.

Мозаїка поширена скрізь. Найбільшої шкоди завдає насінникам. На листках і квітконосах з’являються світло-жовті або білі повздовжні смуги. Листки стають гофрованими, в’януть і засихають. Квітконоси іноді дугоподібно зігнуті, суцвіття деформуються - квітконіжки мають різну довжину, пелюстки віночка часто зростаються, а тичинки некротизуються. Іноді замість тичинок і маточок утворюються видовжені листочки. На уражених суцвіттях насіння дуже мало або зовсім немає. Інколи замість квіток утворюються дрібні цибулинки. Переносниками вірусу є різні види попелиць, кліщі, нематоди.

Вірус зберігається у цибулинах, у ґрунті вірус не зберігається, з насінням не передається. Урожай цибулі може знижуватися на 15 - 20%.

Жовта смугастість. На листках з’являються жовті смуги. Листки набувають хвилястої форми, скручуються, а їхні краї звисають. Квітконоси розвиваються нормально, але вони на 30 см і більше коротші ніж у здорових, тому цю хворобу ще називають карликовістю. Суцвіття не вироджуються, але вони погано розвиваються і утворюють мало насіння.

Вірус уражує цибулю-ріпку, цибулю-порей і деякі види нарцисів. Протягом вегетації поширюється різними видами попелиць і соком хворих рослин. Зберігається вірус у цибулинах, у ґрунті не зберігається, з насінням не передається.

Вірус жовтої смугастості дуже шкідливий. Урожай цибулі може знижуватись на 20 - 25%, а на насінниках недобір насіння може досягати 75% і більше.

Заходи захисту. Дотримання сівозміни. Видалення з поля й знищення післязбиральних решток. Відбирання восени тільки дозрілих цибулин, рослини із зеленими листками вибраковують. Просторова ізоляція цибулі різного віку.

У період вегетації необхідно вибраковувати уражені вірусними хворобами рослини та знищувати. Систематично вести боротьбу із сисними комахами - перенощиками вірусів.