Методики обліку хвороб овочевих і баштанних культур

На протязі усього періоду вегетації овочевим і баштанним культурам завдають шкоди грибні, вірусні та бактеріальні хвороби, які здатні знижувати урожай і погіршувати його якість.

Для зменшення втрат врожаю необхідно систематично здійснювати фітосанітарний контроль, на основі даних якого можна організувати своєчасні заходи захисту рослин проти хвороб.

У окремих випадках для характеристики проявлення хвороби достатнім є визначення показника поширеності. Це стосується таких хвороб овочевих, які безпосередньо визначають урожай, це - кореневі гнилі, чорна ніжка, кила.

Якщо необхідно отримати дані про стан посівів або посадок на значних площах проводять маршрутні обстеження, розраховуючи так, щоб охопити не менше 10 % площі посіву або посадки. Техніка обліку складається з загальної оцінки фітосанітарної ситуації поля, рослин в пробі, у відборі зразків і їх ґрунтованому огляді. Залежно від характеру ураження рослин на полі проби представляють собою облікову площадку або групу рослин.

Якщо хвороба поширена рівномірно проби можна брати по одній діагоналі, а при нерівномірному або при необхідності ретельного огляду посіву

- розташовують проби у шаховому порядку. Кількість проб і їх розташування на полі слід відбирати таким чином, щоб можна було точно визначити ураженість ділянки.

Облік хвороб томата. На томатах обліки ураження рослин хворобами проводять два - три рази в міру інтенсивності розвитку хвороби у такі фази: бутонізація, цвітіння, масове утворення плодів або дозрівання. Визначають кількість уражених рослин, а також інтенсивність або ступінь ураження рослин хворобами користуючись універсальною шкалою:

0 - здорові рослини;

1 бал - уражено до 10 % листкової поверхні;

2 бали - уражено від 11 до 25 % листкової поверхні;

3 бали - уражено від 26 до 50 % листкової поверхні;

4 бали - уражено від 51 до 75 % листкової поверхні.

Ця шкала придатна для визначення ступеня ураження томата і других пасльонових культур фітофторозом, альтернаріозом, септоріозом, чорною бактеріальною та іншими плямистостями.

При обстеженні площ до 50 га обліки ураження проводять по 2 діагоналях, проби розміщають рівномірно у 20 місцях, загальна кількість облікових рослин у пробі - 100 (по 5 рослин на пробу). При обстеженні площ понад 50 га на кожні наступні 10 га додають ще по дві проби.

Проводять також облік ураженості плодів фітофторозом, мокрою гниллю та іншими хворобами за наступною шкалою:

0 - плоди здорові;

1 бал - крапкові або штрихові некротичні плями;

2 бали - дрібні злиті плями;

3 бали - плями займають до половини поверхні плода;

4 бали - уражено понад половину поверхні плоду.

Проба складає 100 плодів, їх зривають з рослин (по 5 - 10 плодів в 10 - 20 місцях) та проводять обліки.

Облік уражених вірусними хворобами рослин томата проводять у полі через 10 - 12 днів після появи перших симптомів за шкалою:

0 - симптоми ураження відсутні;

1 бал - невеликі мозаїчні плями до 10% поверхні, незначна хлоротичність

на молодих листках, або поодинокі кільцеподібні візерунки;

2 бали - на 25% поверхні рослини мозаїка з деформацією молодих листків,

або кільцеподібними візерунками;

3 бали - чіткі симптоми вірусного ураження займають 50% поверхні

рослини, але рослина не пригнічена;

4 бали - уражено понад 50% поверхні рослини, симптоми вірусного

ураження спостерігають на стеблах, пагонах, черешках, листках і

плодах.

Облік хвороб огірка. На огірку та інших гарбузових культурах обліки ураження хворобами ведуть від фази утворення другого справжнього листка і до кінця вегетації.

Облік ступеня ураження хворобами рослин огірка проводять за тією методикою, що і томату. При обстеженні площ до 50 га обліки ураження проводять по 2 діагоналях, кількість проб у рівномірно розміщених місцях становить 20, загальна кількість облікових рослин у пробі - 100 (5 рослин на пробу). При обстеженні площі понад 50 га на кожні наступні 10 га додають ще по дві проби.

Для визначення ступеня ураження рослин бактеріозом, пероноспорозом, антракнозом, борошнистою росою використовують таку універсальну шкалу:

0 - листки без ознак ураження;

0,1 бала - на окремих листках поодинокі плями;

1 бал - уражено до 25% поверхні листків;

2 бали - плями вкривають до 50% поверхні листків;

3 бали - плями вкривають більше 50% поверхні листків;

4 бали - уражені всі листки, відбувається скручування, усихання і загибель усього листкового апарату.

Для визначення ступеня ураження фузаріозним в’яненням баштанних культур використовують наступну шкалу:

0 - рослини без ознак ураження;

1 бал - в’янення і пожовтіння окремих листків;

2 бали - в’янення, пожовтіння або засихання 25 % листків;

3 бали - в’янення, пожовтіння або засихання від 26 до 50 % листків;

4 бали - в’янення, пожовтіння або засихання від 51 до 75 % листків.

5 балів - листки на рослині повністю зів'яли і засохли.

У період плодоношення кількість здорових та хворих плодів, а також ступінь їх ураження бактеріозом визначають за шкалою:

0 - здоровий плід;

1 бал - на поверхні плоду від 1 до 5 плям;

2 бали - на поверхні плоду від б до 10 плям;

3 бали - на поверхні плоду понад 10 плям;

Облік уражених вірусними хворобами рослин огірка проводять у полі через 10 - 12 днів після появи перших симптомів за універсальною шкалою, яку подано вище (Облік хвороб томата).

Облік хвороб цибулі. Обстеження посівів цибулі на ураженість пероноспорозом та іншими хворобами проводять по 2 діагоналях поля в 10 місцях однаково віддалених одне від одного. У кожній точці оглядають 10 рослин (усього 200). Облік проводять при появі перших ознак хвороби та в період масового ураження за універсальною шкалою:

0 - перо здорове;

1 бал - уражено до 10% листкової поверхні;

2 бали - уражено від 10 до 35 % листкової поверхні;

3 бали - уражено від 3б до б0% листкової поверхні;

4 бали - уражено від б1 до S5% листкової поверхні;

5 балів - рослина гине, уражено більше S5% листкової поверхні.

Облік хвороб капусти. На капусті у різні фази розвитку рослин обліковують такі хвороби: чорну ніжку, килу, пероноспороз, слизовий та судинний бактеріози.

Обліки на ураженість розсади чорною ніжкою, килою, фузаріозним в’яненням, пероноспорозом проводять від фази другої пари справжніх листків. Визначають тільки поширеність хвороби. Лише для оцінки ураженості розсади капусти несправжньою борошнистою росою використовують спеціальну шкалу:

0 - здорова рослина;

1 бал - слабке ураження, з нижнього боку листків слабкий наліт;

2 бали - на V поверхні листка з нижнього боку конідіальне

спороношення;

3 бали - на ¹А поверхні листка з нижнього боку конідіальне

спороношення;

4 бали - нижня поверхня листка вкрита нальотом, спостерігається

пожовтіння та засихання листкової пластинки.

Спостереження за проявом фузаріозного в’янення та кили проводять в полі при появі перших симптомів в’янення рослин, основний - при збиранні капусти.

Облік хвороб з симптомами в’янення проводять шляхом підрахунку хворих і здорових рослин у кожній пробі, не викопуючи їх. При основному обліку рослини викопують із грунту і підраховують кількість здорових і хворих рослин. Оцінку ступеня ураження рослин хворобами в’янення проводять шляхом огляду не менше 200 рослин (20 проб в 10 місцях), відібраних по східчастій діагоналі поля. Проби розташовують на рівній відстані одна від іншої.

Ступінь ураження кореневої системи кожної рослини килою оцінюють за шкалою:

0 - ознаки ураження відсутні;

1 бал - уражені тільки вторинні корені;

2 бали - уражена половина кореневої системи;

3 бали - коренева система уражена сильно, рослина пригнічена;

4 бали - рослини розвинені слабо, на коренях суцільні нарости;

В період вегетації рослин облік їх ураження судинним і слизовим бактеріозами проводять у три строки: перший - через 3-4 тижні після садіння; другий - у фазу формування головки; третій - перед збиранням урожаю. В залежності від площі поля проводять наступну кількість обліків: на площі поля до 5 га кількість проб становить 10, загальна кількість облікованих рослин у пробі 100, на площі від 5 до 10 га кількість проб становить 14, на площі від 10 до 20 га кількість проб дорівнює 20. Для діагностики судинного бактеріозу в пробах роблять зріз черешка на двох -трьох нижніх листках рослин і визначають наявність ураженої судинної системи (потемніння судин) та вираховують відсоток уражених рослин.

При обліках судинного бактеріозу на листках використовують наступну шкалу:

0 - рослина без ознак ураження;

1 бал - усихання окремих дрібних ділянок по краях пластинок у

листків нижнього і других ярусів;

2 бали - окремі, крупні, усихаючи з краю пластинки листків бурі або

коричневі плями, облямовані вузьким світло-зеленим

ореолом клітин, що відмирають;

3 бали - скручування уражених сегментів і країв пластинки більшості

листків з частковим або повним потемнінням судинних пучків у черешках;

4 бали - більша частина листків відмирає, при поперечному розрізі

через головку видно почорніння судинних пучків.

Облік ураження капусти слизовим бактеріозом проводять в період максимального розвитку і перед збиранням урожаю, згідно шкали:

0 - симптоми ураження відсутні;

1 бал - побуріння поодиноких листків головки без ознак гнилі;

2 бали - на головці з'являються поодинокі плями мокрої гнилі;

3 бали - уражено більше половини площі головки;

4 бали - гниль вкриває всю поверхню головки, з'являється

характерний запах гнилизни.

Одержані результати обліків ступеня ураженості і поширення хвороб овочевих і баштанних культур використовують для визначення розвитку хвороби.

Коли результати обліку інтенсивності ураження кожної рослини або окремих її органів виражені у відсотках, розвиток хвороби визначають згідно формули:

Я - розвиток хвороби, %;

Е ав - сума добутків, кількості обстежених рослин (а) на відповідний їм відсоток інтенсивності ураження (в);

N - загальна кількість облікованих рослин.

Якщо результати обліку інтенсивності ураження по кожній рослині (або органу) були виражені у балах, для визначення розвитку хвороби використовують таку формулу:

Я - розвиток хвороби, %;

Е ав - сума добутків, кількості хворих рослин (а) на відповідний їм бал ураження (в);

N - загальна кількість облікованих рослин у пробі (здорових і хворих); к- число балів у шкалі обліку.

На основі даних про поширеність та розвиток хвороби можна визначити недобір урожаю від захворювання. Його визначають по формулі у відсотках на облікову одиницю (рослина, площа)

, де

В-недобір урожаю, %;

А-урожай здорових рослин; а-урожай хворих рослин.