1.3.6. Поділ злакових і бобових трав за типом суцвіття

У злакових трав розрізняють такі основні типи суцвіть — колос і волоть. Виділяють і проміжний тип — колосоподібна волоть (сул­тан). Верхові злаки мають більшу волоть, низові — меншу. Серед великоволотистих злаків — костриця лучна і тростинна, райграс високий, стоколос безостий, прямий і береговий; з однорічних — су­данська трава. Дрібноволотисті злаки — тонконоги, мітлиця біла і звичайна, райграс однорічний, костриця овеча, типчак, щучник де­рнистий, біловус та ін. Колосоподібна волоть у тимофіївки і китни- ка. У них колоски одноквіткові. Багатоквіткові колоски у колосопо­дібної волоті пайзи, могару, чумизи. У грястиці збірної і канаркової трави тростинної волоть називають лапчастою.

Суцвіття колос у пирію, житняку, пажитниці багаторічної і бага­тоукісної та ін.

У бобових трав розрізняють такі суцвіття: головка (конюшина), китиця (люцерна, буркун, вика озима, мишачий горошок, еспар­цет), простий зонтик (лядвенець рогатий). Є трави з одиничними квітками (вика посівна, боби, горох, чина лучна і польова, верб­люжа колючка).