5.3.3. Оцінка продуктивності кормових культур і одиниці площі у кормовиробництві

Вивчення динаміки формування урожаю різних за тривалістю вегетаційного періоду кормових культур дало змогу дійти висновку, що в інтенсивному кормовиробництві, як і в будь-якому виробничо­му (промисловому) процесі, дуже важливо мати максимальну кіль­кість продукції за одиницю часу або скоротити час для одержання цієї кількості її. Отже, в інтенсивному кормовиробництві потрібно враховувати не тільки кількість вирощеної продукції взагалі, а й час, протягом якого її виростили. При цьому також треба брати до уваги темп формування врожаю.

Автор пропонує виражати цей показник виходом сухої речовини (кормових одиниць) і протеїну у середньому з 1 га за декаду вегета­ції культури. В Інституті кормів (А.О. Бабич, Г.П. Квітко, 1985) вважають за доцільне показувати темп формування врожаю за до­бу, що дасть змогу порівняти його з чистою продуктивністю фотоси­нтезу, тобто порівняти добовий темп наростання маси на 1 м² площі листків з таким самим показником на 1 м² площі посіву.

На практиці час, за який одержано врожай, поки що врахову­ють недостатньо або не враховують зовсім. У зв’язку з цим абсо­лютно безпідставно (навіть у наукових працях) порівнюють між собою, скажімо, продуктивність ранніх ярих кормосумішей і куку­рудзи, яку збирають у фазі молочно-воскової стиглості. На основі такого суб’єктивного підходу зменшували площі посіву так званих малопродуктивних однорічних трав і збільшували посіви, зокрема, кукурудзи на силос. Вона може бути більш урожайною на 100 — 150 ц/га, або на 30 — 40 %, проте має в 2 — 2,5 раза більший період вегетації. Як видно з табл. 12, навіть при низьких урожаях вико- вівсяної суміші (46 ц корм. од. з 1 га) у середньому за декаду веге­тації формується врожай 9,2 ц корм.од./га і вихід протеїну стано­вить 132 кг/га. Високі показники мають і по озимих проміжних посівах при врахуванні наростання маси протягом тільки весняно­го періоду.

Кукурудза у фазі молочно-воскової стиглості при виході 78 ц корм. од. і 806 кг протеїну з 1 га забезпечила за декаду відповідно 8,67 ц/га і 78,7 кг/га, травосуміш люцерни з конюшиною і костри­цею — 5,43 і 97,8, незважаючи на те, що вихід протеїну за 2,5 укоса становив 1370 кг/га, кормових одиниць — майже так само, як і ку­курудзи молочно-воскової стиглості. Основна причина низької про­дуктивності травосуміші за декаду — тривалий період її вегетації — 140 днів.

Показники кукурудзи на зелений корм вищі, ніж кукурудзи мо­лочно-воскової стиглості. Велике загущення посівів (200 — 300 тис. шт. рослин на 1 га) кукурудзи на зелений корм забезпечує інтенсивне наростання зеленої маси за одиницю часу. При одержанні на висо­ких фонах ранніх ярих кормосумішей по 450 — 500, а кукурудзи на зелений корм по 500 — 600 ц/га ці відмінності порівняно з кукуру­дзою молочно-воскової стиглості та іншими культурами з тривалим періодом вегетації будуть ще більшими.