5.5.1. Органічні добрива

Основними джерелами живлення кормових рослин є органічні добрива (гній, сидерати), кореневі і стерньові рештки попередніх культур, біологічний азот бобових, а також мінеральні добрива.

Гній — основне органічне добриво. Особливо цінним є гній, який зазнав термічної обробки самозігріванням, що сприяє очищенню його від насіння бур’янів, гельмінтів, хвороботворних бактерій. У загальному обсязі виробництва органічних добрив у районах розви­неного рослинництва і тваринництва підстилковий гній становить приблизно 50 — 60 %. Вміст поживних речовин у ньому порівняно з іншими видами гною і органічних добрив найвищий (табл. 14). Весь гній, який є у господарстві, треба утилізувати, інакше він становить велику загрозу для навколишнього середовища, особливо для вод­них джерел.

Цінне органічне добриво можна виготовляти безпосередньо у по­лі, використовуючи для цього рештки соломи минулих років, змі­шуючи її з рідким гноєм і гноївкою.

Для кормової площі характерне більше винесення з ґрунту, пе­редусім азоту і відповідно калію, фосфору. Тому і норми внесення тут органічних добрив можуть бути значно більшими, ніж у рослин­ництві. Наприклад, підстилковий гній можна вносити на кормовому полі не один раз за 3 — 4 роки, як у польових сівозмінах, а часті­ше — через 2 роки по 18 — 20 т/га.

Цінним органічним добривом є заорана зелена маса хрестоцві­тих (редьки олійної, гірчиці білої), люпину, буркуну та ін. Найчас­тіше для цього використовують післяжнивну сівбу хрестоцвітих. Вони добре мінералізуються, містять азоту 3,5 — 4 % сухої маси, поліпшують санітарний стан ґрунту. Сидерацію використовують насамперед у кормопольових сівозмінах у районах задовільного і достатнього зволоження. Звичайно заорюють від 120 до 300 ц/га зеленої маси. Буркун для сидерації добре використовувати переду­сім у зайнятих парах польових сівозмін.

Цінним органічним джерелом живлення рослин є рослинні реш­тки (корені + стерня) багаторічних трав — бобових і бобово-злакових сумішей (від 70 до 120 ц/га сухої маси).

Органічні добрива, на відміну від мінеральних, навіть при вне­сенні великими нормами насамперед засвоюються ґрунтом і пере­творюються на малорухомі форми. При цьому збільшується вміст органічної речовини в ґрунті, органічна маса поступово мінералізу­ється і забезпечує рослини азотом, фосфором і калієм, а також ін­шими елементами живлення.

Цінне добриво — рідкий безпідстилковий гній. Дія його навіть перевищує дію мінеральних добрив, значно підвищує продуктив­ність кормових культур — кукурудзи на силос на 80 — 120 ц/га, кор­мових буряків — на 100 — 250, зеленої маси однорічних трав — на 100 — 160, редьки олійної — на 150 — 250 ц/га. Проте при внесенні великої кількості органічнихдобрив потрібно контролювати фітоса- нітарну обстановку на полях, щоб запобігти збільшенню засміченос­ті посівів бур’янами. Слід проводити аналізи ґрунту і рослин на вміст не тільки нітратів, а й важких металів, миш’яку, селену, які надходять з надмірною кількістю органічних добрив, стічними во­дами і промисловими відходами мінерального й органічного похо­дження. Вміст їх у ґрунтах внаслідок цього може перевищувати гранично допустимі концентрації (ГДК) у десятки і сотні разів.