5.8.4. Гідропонний метод виробництва зелених кормів

Приблизно 160 — 180 днів упродовж року тварини позбавлені зеленого корму. Частково відсутність його можна поповнити зеле­ною масою, вирощеною гідропонним способом — пророщуванням зерна злаків (кукурудзи, ячменю, вівса та ін.) на спеціальних установках. Зелені паростки зерна — цінний вітамінний підкорм у стійловий період, починаючи злистопада — грудня і до початку надходження зелених кормів або пасовищного сезону. Цей корм багатий на вітаміни, біостимулятори, ферменти, антибіотики, мік­роелементи. Для вітамінного підкорму використовують зерно, про­рощене протягом 6 — 10 днів. Спостереження автора свідчать, що насіння кукурудзи можна пророщувати і протягом 10 — 12, ячме­ню, вівса, жита і пшениці — 8 — 10 днів. На 1 м² висівають 4,0 — 4,4 кг насіння або 3,6 — 3,8 кг сухої речовини (шар приблизно 0,6 см). Че- рез 6 - 8 днів за умови відповідного освітлення і зрошення живи­льним розчином мають 24 - 26, через 10 - 12 — до 30 - 32 кг веге­тативної маси, що складається з листя, решток зерна і первинної кореневої системи. Маса містить уже 4,6 - 5,4 кг сухої речовини. Пророщують зерно на світлі (люмінесцентні, ртутні та інші лампи або денне світло) при звичайній температурі тваринницьких при­міщень.

Якщо температура нижча за 18 - 20 °С, повітря підігрівають до 24 - 26 °С. Зерно зволожують водним розчином мінеральних доб­рив. Якщо вологи і тепла достатньо, процеси пророщування приско­рюються і проростки переходять у фазу першого листка з кореневим живленням і фотосинтезом. У злакових розвиваються гіпокотильні, мезокотильні та колеоптильні корінці. У процесі мінерального жив­лення можливе нагромадження нітратів у паростках. Кількість їх потрібно контролювати. Найдоцільніше використовувати при про­рощуванні аміачні форми азотних добрив.

Агрегати для пророщування встановлюють у приміщеннях по­близу ферм або в приміщенні, де утримують тварин і птицю. Вико­ристовують здебільшого саморушні конвеєри стрічково-роторного і шнекового типів. Установку регулярно завантажують зерном авто­матично або вручну. Зручніше пророщувати зерно у приміщенні, де утримують тварин. При цьому немає потреби транспортувати корм. Під час проростання насіння і росту рослин кисень, який вони виді­ляють, насичує повітря приміщень, а вуглекислота, яку видихають тварини, використовується рослинами, активізує процес фотосинте­зу. Відбувається також біологічне очищення повітря у приміщен­ні — біологічна вентиляція. У корівниках вертикальні еліпсоїди краще встановлювати біля стін. Це дає змогу економити площу, зменшувати споживання енергії. Вертикальні саморушні конвеєри за доброго освітлення тваринницьких приміщень можуть працюва­ти і при природному освітленні.

Тепер створено різні горизонтальні, вертикальні, стрічкові, ротор­ні й шнекові конвеєри для пророщування зерна за конвеєрним принципом. На великих фермах можна використовувати і так зва­ний англійський конвеєр. Це високопродуктивна установка, проте при її використанні потрібний електропривод, оскільки транспор­тер, на який «висівають» зерно, горизонтальний.

Саморушні конвеєри безшумні, не потребують ні електродвигу­на, ні шестерень і передач. У цьому велика перевага їх. Із збіль­шенням запасів фуражного зерна у господарствах гідропонний ме­тод одержання зеленого підкорму у зимовий період, який дає змогу поліпшити продуктивність і здоров’я тварин, очевидно, широко за­стосовуватиметься на фермах.