Категорії

Дипломні, курсові
на замовлення

Дипломні та курсові
на замовлення

Роботи виконуємо якісно,
без зайвих запитань.

Замовити / взнати ціну Замовити

Загальні відомості про культуру. Мальва (Маїуа теїиса, М. уегіісіїїаіа і) належить до родини мальвових. Місцева назва — рожа, калачики. Дуже поширена у дикому вигляді, а також як де­коративна рослина. Об’єднує понад 100 видів. У культурі перева­жають три види мальви мелюка: (середньостигла), кучерява (піз­ньостигла) і кільцева (ранньостигла). Виведено такі сорти маль­ви — Гібридна 5, Кучерява 2, Дніпровська та ін. Це отавна, трав’яна, соковита, добре облистнена, кормова і декоративна росли­на 2 — 2,5 м заввишки, непоганий медонос. Є дані (П.Я. Біленко,

В.І. Жаринов, В.П. Шевченко, 1985) про використання мальви для виробництва грубого волокна.

Із трьох видів на силос краще використовувати мелюку, на зеле­ний корм однаковою мірою придатні всі види. За даними А.В. Коро- теєва і А.О. Січкаря (Уманський ДАУ), мальва добре росте за різних способів вирощування як компонент ранніх ярих сумішей, кукуру­дзи на силос і зелений корм, як післяукісна і післяжнивна культу­ра. Це еутрофна і вологолюбна, хоч і досить посухостійка рослина.

Урожайність мальви за весняної сівби за 2 укоси становить 350 - 450 ц/га і більше, у післяукісних посівах — до 350, у післяжнив­них — від 150 до 300 ц/га за достатнього зволоження і теплої осені. Вміст сухої речовини у ній на рівні кукурудзи на зелений корм і си­лос, тобто від 16 до 26 %, протеїну в сухій речовині 16 - 18 %. Жиру вона містить значно менше, ніж кукурудза, — 2 - 3 %, кліткови­ни — від 16 до 26 %, залежно від строку збирання. У ній багато фос­фору і кальцію, 80 - 100 мг каротину на 1 кг зеленої маси, аскорбі­нової кислоти від 300 до 600 мг/%. У 100 кг корму до 24 корм. од. Поїдання у чистому вигляді задовільне, у суміші з кукурудзою — добре. При запізненні із збиранням тварини поїдають її значно гір­ше, тому оптимальним вважають строк збирання на корм, коли, за даними хімічного аналізу, вміст сухої речовини становить 18 - 20 %, на силос — 22 - 24 %. Білок мальви за складом близький до білка бобових культур. Є неперевірені відомості про те, що значна масова частка мальви в раціоні може негативно позначатися на заплідне­ності тварин, підвищувати рівень яловості корів у стаді. Тому для широкого впровадження її необхідні ретельні дослідження. Це сто­сується і таких малопоширених кормових культур, як борщівник, сильфія, катран та ін.

Технологія вирощування. На зелений корм мальву висівають звичайним рядковим, на силос — широкорядним способами з густо­тою відповідно 350 - 500 і 250 - 300 тис. рослин на 1 га. У суміші з кукурудзою можна висівати в один рядок, через рядок або у вигляді стрічок по 2 - 3 рядки. Це виправдано, оскільки мальва мало посту­пається перед кукурудзою за врожайністю зеленої маси.

Мальва добре вбирає поживні речовини, особливо азот. На 1 ц сухої речовини вона використовує 3 - 4 кг азоту, 0,8 - 1,2 кг фосфору і близько 2 кг калію. Загальний винос нею основних поживних ре­човин при врожайності 350 - 400 ц/га становить 200 - 250 кг азоту, 60 - 80 фосфору, 140 - 160 кг калію з 1 га; при врожайності 450 - 500 ц/га — відповідно 270 - 350, 90 - 100, 160 - 200. Приблизно по­ловину їх слід давати з добривами. Отавність мальви задовільна, тому можна мати два укоси: перший — 300 - 350, другий — 120 - 140 ц/га.

Свіжозібране насіння практично не проростає і досягає повної схожості через 1 - 2 роки. Щоб зменшити твердонасінність, його, як і насіння багаторічних трав, слід скарифікувати. Глибина загор­тання насіння 3 - 4 см у Лісостепу, 2 - 3 на Поліссі, 4 - 5 см у степо­вих районах з обов’язковим коткуванням.

Догляд за посівами полягає в до- і післясходових боронуваннях легкими, а коли сходи зміцніють, — середніми борінками і в міжряд­ному розпушуванні.

Силос із мальви, як і зелену масу, добре поїдають тварини тільки в суміші з іншими кормами, здебільшого багатими на вуглеводи, цукри — кукурудзою, сорго, житом, вівсом та ін.