Категорії

Дипломні, курсові
на замовлення

Дипломні та курсові
на замовлення

Роботи виконуємо якісно,
без зайвих запитань.

Замовити / взнати ціну Замовити

13.2. Агрокліматичний потенціал вирощування проміжних культур в Україні

Ресурси тепла. Загальна сума активних температур (при переході через +10 °С) в Україні змінюється з півночі на південь від 2000 до 3600 °С. Сума температур для одержання урожаю зеленої маси ранніх ярих сумішей становить 700 — 800 °С. Отже, на всій території України достатньо тепла для вирощування післяукісних і післяжнивних посівів на зелений корм, а в південних районах — і на зерно. Період можливої вегетації проміжних культур після різних попередників до стійкого похолодання коливається від 60 — 70 до 120 — 140 днів.

Урожай залежно від культури можна мати через 55 — 70 до 100 днів, у тому числі урожай зерна — через 70 — 90 днів. Важливо вра­ховувати і те, що при вирощуванні польових культур у літніх про­міжних посівах період їх вегетації значно скорочується. Щоправда, проходження фаз розвитку післяжнивних посівів, вегетація яких припадає на серпень — жовтень, навпаки, внаслідок зниження температур подовжується. Проте накопичення вегетативної маси при підбиранні холодостійких культур відбувається задовільно і добре.

Але на більшій частині території України основним лімітуючим фактором врожайності проміжних посівів, особливо літніх післяукіс­них (наприклад, після кукурудзи на зелений корм), післяжнивних і підсівних, є волога. При цьому запаси її перед посівом, як показало тривале вивчення цього питання автором в умовах Лісостепу, не ма­ють значного впливу на врожайність. Літом ця волога може забезпе­чити в кращому разі лише появу сходів і початковий ріст рослин.

Обробка на ЕОМ даних про кореляційні зв’язки між запасами вологи перед сівбою ранніх післяукісних (основних), пізніх післяукі­сних і післяжнивних посівів і їх урожайність у середньому за 15 ро­ків показала, що ці зв’язки незначні, особливо на ранніх післяукіс­них посівах. Дещо вищий коефіцієнт кореляції на післяжнивних посівах (г = 24...26). Але він теж не є визначальним.

Кореляційні зв’язки урожайність — опади під час вегетації піс­ляукісних і післяжнивних культур досить тісні: для післяукісних посівів г = 0,69.0,79, для післяжнивних 0,73. Тому для прогнозу­вання урожайності післяукісних і післяжнивних культур за кількіс­тю опадів у період вегетації їх ми запропонували рівняння регресії параболи першого, другого і третього порядків (табл. 86).

Таблиця 86. Залежність урожайності (у) післяукісних і післяжнивних культур від кількості опадів (х)у період вегетації

Примітка. у-1 рівняння регресії першого порядку, у2 другого, у3 — третього.


Урожайність проміжних культур, що прогнозується, і фактична в умовах недостатнього і задовільного зволоження практично збіга­ються, що підтверджує доцільність використання зазначених рів- нянь у разі планування їх урожайності. Зворотний зв’язок може бу­ти використаний для розрахунку потрібної кількості вологи (опа­ди + зрошення) на зрошуваних ділянках з метою одержання запла­нованого врожаю (табл. 87).

Таблиця 87. Рівняння регресії зворотних зв’язків для розрахунку по­трібної кількості вологи (опади + зрошення) при одержанні плано­ваних урожаїв післяукісних і післяжнивних культур

Примітка. х рівняння регресії першого, х2 другого, х3 — третього порядку.


Математичні методи визначення можливої урожайності повтор­них посівів для конкретних умов поки що використовують мало. їх треба ширше застосовувати при складанні технологічних карт ви­рощування проміжних культур, а також для раціонального викори­стання ресурсів поливної води при їх вирощуванні.

Отже, можна зробити висновок, що не запаси вологи в ґрунті пе­ред сівбою, а наступне зволоження є визначальним фактором уро­жайності післяжнивних і післяукісних культур. Тому наявність дов­гострокового прогнозу зволоження має велике господарсько- економічне значення для вирощування проміжних посівів.