4.1. Господарсько-економічні і біологічні основи заготівлі

Штучне сушіння трав дає змогу звести до мінімуму втрати зеле­ної маси внаслідок біохімічних процесів — голодного обміну й авто­лізу, а також фізичні втрати через втрату листя, вимивання із рос­лин поживних речовин опадами тощо.

Дані досліджень, проведених в Інституті кормів УААН, ВІК та в інших наукових закладах, показують, що корми штучного сушіння (борошно, гранули, брикети із трав’яної різки та ін.) потрібні насам­перед для свиней, птиці, молодняку жуйних. Штучно висушеними травами замінюють досить значну частину зерна в комбікормах. Проте широке використання кормів штучного сушіння, як показала практика, недоцільне. Ці корми високопоживні, але нині дуже до­рогі. Собівартість 1 ц корм. од. трав’яного борошна, включаючи вар­тість сировини, в 4 - 5 разів перевищує собівартість 1 ц корм. од. свіжих зелених кормів і в 2 - 3 рази — 1 ц зерна.

Затрати енергії на заготівлю трав’яної січки, наприклад, порів­няно із заготівлею сіна активним вентилюванням збільшуються із 3127 до 80 444 МДж/га, на 1 корм. од. — із 1,03 до 20,36 МДж (М.Ф. Кулик, В.В. Химич та ін.). Тому заготовляти корми штучного сушіння треба суворо за потребою. Разом із тим використання їх як інгредієнтів комбікормів для різних видів поголів’я тварин і птиці за подальшого вдосконалення і здешевлення виробництва доцільне й перспективне: 1 кг якісного трав’яного борошна або якісної січки відповідає 0,75 - 0,85 корм. од. Це пояснюється насамперед міні­мальними втратами листя і збереженням доброї перетравності цьо­го корму.

Трав’яне борошно доцільно гранулювати, а трав’яну січку — збе­рігати як у розсипному, так і в брикетованому вигляді. Трав’яне бо­рошно після виходу із сушильного агрегату має підвищену темпера­туру (до 40 °С і більше). При складанні великими штабелями воно повільно охолоджується, що призводить до надмірних втрат каро­тину. Те саме стосується і трав’яних гранул, температура яких після гранулювання становить 80 - 90 °С. І охолоджуються вони довше, тому гранулятор обладнують охолоджувальною колонкою, яка дає змогу понизити температуру гранул до 45 °С.

За даними Інституту кормів УААН, втрати каротину через 6 міс зберігання кормів насипом у приміщенні становлять 52 - 54 %, при зберіганні у паперових мішках — 4 - 6 %. У борошні більш високої вологості і трав’яній січці, вологість якої 14 - 16 %, краще зберіга­ється каротин.

Збереження корму значною мірою залежить від виду сховища, його конструкції. За даними В.В. Андреева, І.А. Кольваха та інших дослідників, у трав’яному борошні, яке зберігають у бетонованих герметизованих траншеях, довше (10 — 12 міс) і в більшій кількості зберігається каротин. При розгерметизації сховища каротин швидко руйнуеться, тому в сховищі мають бути відсіки.

Доцільніше заготовляти корми штучного сушіння із пров’ялених трав. При цьому в 3 — 3,9 раза збільшується продуктивність агрега­тів (табл. 100). Це різко здешевлює корми. За даними Санкт- Петербурзького державного аграрного університету, продуктивність сушильного агрегату при вологості сировини 85 % становить 52 % (якщо за 100 % взяти продуктивність його при вологості сировини 75 %). У разі зниження вологості до 70 % продуктивність агрегату збільшується на 30, до 65 % — на 64 і до 60 % — на 104 %. Мабуть, замість пального більш доцільно використовувати газ, а вологість сировини знижувати до 55 — 50 %.