1.2. Породи свиней
Розведення свиней дає змогу в порівняно короткі строки виробляти велику кількість м’яса. Свинина становить 35 — 40 % загального виробництва м’яса в країні. Цьому сприяють біологічні особливості свиней. Свині відрізняються від інших видів домашніх тварин скороспілістю, кращим використанням поживних речовин корму, багатоплідністю, малою тривалістю поросності, більшим забійним виходом та високою якістю продукції. У 7 — 8-місячному віці підсвинок досягає живої маси 100 — 120 кг. Забійний вихід у відгодованих свиней 65 — 70 %.
Породи свиней, яких розводять в Україні, залежно від напряму продуктивності поділяють на такі групи: універсальна (велика біла), м’ясна та м’ясо-сальна (українська степова біла), беконна (ландрас і естонська беконна) та переважно сальна (миргородська, українська степова ряба).
Свині сального типу мають глибокий і широкий тулуб, значну глибину грудей, важку передню частину і повний м’ясистий окіст, важкі і м’ясисті ганаші.
Свині м’ясного типу характеризується видовженим тулубом, полегшеним передом, меншою глибиною грудей і легким окостом. Промір обхвату грудей наближається до проміру обхвату тулуба або перевищує його. Свині дають високий вихід м’яса — 62 — 63 %. Товщина шпику 22 — 24 мм. М’ясо має високий вміст протеїну і відмінні смакові властивості.
Провідні племгосподарства України пропонують також українську м’ясну, велику чорну, велику білу (УВБ-2), українську степову рябу, дюрок української селекції та інші породи м’ясного напряму продуктивності. Тварини української селекції дають ніжне, соковите м’ясо з високим вмістом білка.