8.1. Основні види продукції з крові та вимоги до якості сировини

Види продукції. Чорний технічний альбумін — це висушена дефібринована або стабілізована кров; світлий (харчовий і техніч­ний альбумін) — висушена сироватка або плазма крові.

Просвітлена суха кров — це кров, отримана з харчової крові у результаті просвітлення хімічними речовинами. Основними якіс­ними показниками альбуміну є вміст білка, розчинного у воді (у вищому сорті не менше ніж 85% від загальної кількості білка). У готовому продукті обмежується вміст вологи для забезпечення йо­го мікробіологічної стійкості. В технічному альбуміні має бути мі­німальна кількість жиру, який зменшує здатність альбуміну до піноутворення.

У харчовому альбуміні не допускається вміст патогенної мік­рофлори, а кількість непатогенної обмежена. У світлих альбумі­нах лімітують також вміст мінеральних речовин.

Світлий альбумін вищого сорту має світло-жовтий або світлий колір, для І сорту дозволяється рожевий відтінок.

Піноутворювач ПО-6 — продукт лужного гідролізу крові або фібрину. Головна вимога до нього — здатність утворювати з водою стійку піну навіть за температури до 35 °С. Межове значення рН піноутворювача не повинно перевищувати 8,2. Якісною характе­ристикою кормового кров’яного борошна є вміст білкових і мінера­льних речовин. Крім того, у кров’яному борошні регламентується вміст вологи і жиру відповідно до стандартів.

Якщо підприємство має малу продуктивність і не має облад­нання для хімічної переробки, то кров’ю як наповнювачем збага­чують м’ясне та м’ясо-кісткове борошно.

Кров’яне кормове борошно містить значну кількість повноцінного білка, який засвоюється тваринами на 83 — 87 %. Мінеральна части­на борошна складається зі значної кількості кальцію і фосфору, які дуже потрібні як прикорм для росту тварин і птиці.

Зіставлення кормової цінності борошна, за одиницю якого взя­то кормову цінність 1 кг зерна вівса, свідчить про високу якість кров’яного і м’ясного борошна, яке містить кров (табл. 8.1).

Вимоги до якості сировини. Для використання в медицині й харчовій промисловості придатна кров тільки здорових тварин.

Для виробництва кормової і технічної продукції використову­ють кров усіх тварин і птиці, які допущені до забою та переробки, в тому числі хворих на деякі захворювання, але з дозволу і під на­глядом ветеринарно-санітарної служби за режимами переробки.

Кров, консервована антисептиками, для виробництва кормової продукції непридатна.

Для виробництва світлого альбуміну не використовують кров, у якій відбувся гемоліз (вихід гемоглобіну в плазму, що спричинює червоне забарвлення плазми).

Гемоліз може відбуватися без розриву еритроцитів або в ре­зультаті їх розриву. В першому випадку в плазму виходить тільки частина лабільно зв’язаного гемоглобіну, у другому — значна час­тина міцно зв’язаного.

Вихід у плазму лабільно зв’язаного гемоглобіну зумовлюється зниженням осмотичного тиску в ній або дією поверхнево активних речовин (мила, солі жовчної кислоти). При зниженні осмотичного тиску крові (в результаті її розбавлення водою або зменшення концентрації внаслідок розтавання кристалів льоду в замороже­ній крові) зміщується осмотична рівновага, оскільки поверхневий шар еритроцитів добре проникний для води, але не проникний для іонів. Еритроцити обводнюються, збільшуються в об’ємі, зрос­тає проникність поверхневого шару, а при сильному розбавленні водою він частково руйнується.

Міцно зв’язаний гемоглобін виходить у плазму за таких умов:

♦ при повному руйнуванні поверхневого шару еритроцитів, яке може бути спричинене дією органічних розчинників, поверхнево активних речовин у значних концентраціях (спирт, гліцерин та ін.) і хімічних речовин, що руйнують поверхневий шар (луги, солі важких металів);

♦ при повному руйнуванні строми еритроцитів внаслідок меха­нічного впливу на них: удари при інтенсивному перемішуванні або дефібринуванні крові, а також високий тиск на еритроцити при сепаруванні крові.

У разі виробництва просвітленої сухої крові частковий або повний гемоліз, навпаки, може поліпшити процес просвітлення завдяки бі­льшій доступності гемоглобіну дії хімічних відновлювальних речовин.

У більшості випадків, за винятком виробництва кров’яного бо­рошна і піноутворювачів, кров слід переробляти у рідкому стані. Тому для забезпечення рідкого стану крові (недопущення її згор­тання) кров стабілізують видаленням фібрину, що утворюється при її згортанні (дефібринуванням).

Після відокремлення формених елементів від стабілізованої крові отримують плазму.

Фібриноген у зв’язаному стані зі стабілізувальними сполуками відокремлюється разом із форменими елементами.

Після видалення формених елементів із дефібринованої крові отримують сироватку.

Сировиною для виробництва кров’яного борошна крім харчової крові, отриманої з піддонів для збирання крові, є забруднений фіб­рин від харчових, медичних і технічних виробництв, який за рі­шенням ветеринарно-санітарного нагляду не придатний для хар­чових продуктів і медпрепаратів і потребує стерилізації.