8.5. Сепарування крові
Розподілення крові на плазму (сироватку) і фракцію формених елементів ґрунтується на використанні різниці питомої ваги цих фракцій.
Для сепарування використовують сепаратори різних конструкцій. Кількісне співвідношення фракцій сироватки і формених елементів для великої рогатої худоби становить відповідно 63 і 37 %, для свиней 51 і 49 %.
Вимогою до якісного сепарування є найповніше розподілення фракцій і мінімальне забарвлення плазми крові (сироватки).
Якість сепарування визначається будовою сепараторів та їхніми технічними характеристиками: діаметром і кількістю обертів барабана сепаратора, кількістю крові, що надходить у сепаратор, тиском на вході та виході із сепаратора.
За великої частоти обертання ротора еритроцити перебувають під впливом підвищеного тиску, внаслідок чого збільшується можливість гемолізу крові.
Тиск, Па, що виникає на поверхні контакту крові зі стінками ротора, пов’язаний з діаметром і кількістю обертів і може бути обчислений за рівнянням
де п — частота обертання барабана, с—1; р — густина крові, кг/м3; Я — внутрішній радіус ротора сепаратора, м; г — внутрішній радіус шару крові, яка міститься в середині барабана, м.
Тиск на кров’яні формені елементи не повинен перевищувати максимально дозволеного значення. Межовий дозволений тиск в апаратах вітчизняних конструкцій становить 150 Па. Для сепараторів іноземних конструкцій він дещо вищий, що пов’язано з конструктивними розмірами і формою тарілок.
Оптимальними умовами сепарування є рівномірне подавання крові і температура сепарування 25 — 30 °С.
Перелічені операції переробки незбираної харчової крові дають змогу переробляти кров на потоково-механізованих лініях (рис. 8.2), які влаштовують у забійному відділенні цеху первинної переробки худоби.
Харчову кров збирають від ВРХ і свиней за допомогою порожнистих ножів у бачки для стабілізації, де вона стабілізується відповідно до технологічних інструкцій використання вибраного стабілізатора.
|
Рис. 8.2. Схема потоково-механізованої лінії для переробки харчової крові: 1 — бачки для збирання і стабілізації крові; 2 — збірник для стабілізованої крові; 3 — насос ОЦН-5; 4 — збірник плазми крові; 5 — пробкові крани; 6 — сепаратори СК-1; 7 — накопичувач стабілізованої крові; 8 — збірник формених елементів; 9 — щит керування; 10 — бак дозування формених елементів; 11 — варильний котел для коагуляції формених елементів; 12 — електромагнітний засув; 13 — бак для дозування плазми крові; 14 — бак для збирання надлишку плазми; 15 — апарат АІЛ-200 для заморожування плазми крові; 16 — кутер; 17 — стіл для пакування замороженої плазми крові |
Стабілізована кров надходить у збірник, звідки насосом подається в накопичувач, потім на сепарацію для розподілу на фракції — плазму і формені елементи. Фракції сепарованої крові розподіляються по збірниках, з яких насосами подаються в дозувальні бачки. Із цих бачків формені елементи зливаються у варильні котли (автоклави) для коагуляції з подальшим використанням у ковбасному виробництві. Плазму крові з дозувальних бачків подають до морозильних агрегатів для виробництва лускатого льоду, який використовують для виготовлення ковбас. Плазму, яку не використовують у день її отримання, заморожують, пакують у коробки з гофрокартону і направляють на зберігання до холодильника. Щоб запобігти псуванню крові, час між її збиранням і заморожуванням не повинен перевищувати 1 год.
Якщо операцію стабілізації крові не виконували, то на механізованій лінії з харчової дефібринованої крові отримують формені елементи і сироватку. Для дефібринованої крові на лінії замість збірних бачків для стабілізації встановлюють дефібринатори. Середня продуктивність механізованих ліній становить 2,5 — 3,5 т незбираної крові за зміну.