11.2.3. Кислотно-сольовий спосіб консервування шубних і хутрових овчин

Консервування проводять завчасно приготовленою сумішшю для консервування, яка складається з кухонної солі (85 %), алю­мокалієвих галунів (7,5 %), хлориду амонію (7,5 %) або сульфату амонію (7,5 %).

Кислотно-сольова суміш для засолювання має бути однорідною, для чого компоненти ретельно перемішують у змішувачі або вручну.

Суміш для консервування наносять на міздряний бік овчин рів­номірним шаром, на потовщених ділянках і краях шкури суміш втирають руками.

Шкури укладають у штабелі так само, як і при консервуванні овчин мокросольовим способом. Тривалість консервування 5 діб. Для нанесення солі застосовують агрегат Я1-ФПГ, а для витриму­вання овчин у розсолі — піддон Я8-ФТВ.

Повторне консервування овчин кислотно-сольовим способом не дозволяється.

У законсервованих кислотно-сольовим способом овчинах вміст вологи має становити 35 — 45 %. Норма вмісту оксиду алюмінію в шкіряній тканині овчин кислотно-сольового консервування 0,6 —

2,0 % (у перерахунку на абсолютно суху речовину).

Приготування розсолів та сумішей для соління. Суміші для соління і тузлучних розчинів готують, як правило, в окремих приміщеннях. З метою механізації процесу забору і переміщення солі застосовують навантажувач марки МВС-4Б. Сумішшю для консервування шкур сухим засолюванням, підсолювання шкур після тузлукування і при пакуванні є суміш кухонної солі і одного із антисептиків.

Норми витрат матеріалів для консервування різними способа­ми наведено в табл. 11.3.

Суміш для консервування хутрових і шубних овчин кислотно- сольовим способом складається із солі, алюмокалієвих галунів і хлориду або сульфату амонію.

Парадихлорбензол застосовують у суміші з кухонною сіллю для консервування шкіряної сировини, шубних і хутрових овчин, при тюкуванні сировини і відвантаженні у весняно-літній період. Він швидко випаровується, тому його перевозять і зберігають у щільно закритій тарі, як отруйну речовину.

Алюмокалієві галуни, хлорид або сульфат амонію застосовують при консервуванні кислотно-сольовим способом хутрових і шубних овчин.

Суміші для консервування і підсолювання шкур великої рога­тої худоби та свиней готують з використанням солі помелу № 2 і № 3, для овчин — солі помелу № 1 або суміші однакових частин солі помелу № 1 і № 2.

Великі кристали солі та інших компонентів перед приготуван­ням суміші для соління подрібнюють до розміру часточок помелу № 1 і № 2. Просіяні компоненти відважують і змішують у змішу­вальних барабанах або вручну, перелопачуючи суміш до рівно­мірного кольору. Правильно приготовлену суміш для кислотно- сольового консервування перевіряють відповідно до технологічної інструкції.

Приготування тузлуку. Насичений розчин кухонної солі (ту­злук) готують у солерозчиннику перемішуванням води і солі лопа­тями мішалок або барботуванням стисненим повітрям, яке пода­ється в нижню частину солерозчинника, або пропускаючи воду крізь шар солі.

Для приготування тузлукового розчину застосовують сіль різ­них помелів. Розчин, що виходить із солерозчинника, повинен ма­ти густину 1,19 - 1,20 г/см³, температуру 20 - 25 °С. Концентрація кухонної солі — 312 г/л (25,6%-й насичений розчин).

Щоб підвищити консервувальний ефект кухонної солі, в тузлу­ковий розчин добавляють антисептик — силіцієфторид натрію у кількості 0,75 - 1,0 г/л.

Для приготування суспензії силіцієфториду натрію потрібну кількість його розмішують у невеликому об’ємі води, отриману су­спензію виливають у солерозчинник з тузлуковим розчином і су­міш старанно перемішують до повного розчинення.

Очищення тузлукових розчинів. Для очищення тузлуку за­стосовують кілька методів.

Метод флотації (потоковий метод) показано на рис. 11.5. Відпрацьований тузлук перекачують у відділення очищення в піноутворювач. Перед входом в піноутворювач у тузлуквводять

коагулянт — концентровану хлоридну кислоту і стиснене повітря. Після інтенсивного перемішування розчин надходить у відстійник для відокремлення і накопичення піни (коагульованих білків). Піна змивається з відстійника, а очищений тузлук подається в чан для підсилення, куди шнековим живильником подається сіль.

Очищений і підкріплений тузлук перекачується насосом в об­ладнання для тузлукування шкур.

Установку, яка займає площу 15 м², обслуговує один робітник. Потужність установки 10 м³ розчину за годину. Витрати електро­енергії — 4 кВт-год, концентрованої (33 %) кислоти — 1 — 2 мл на 1 л розчину.

Очищення тузлуку глиноземом. Установка для очищення тузлуку складається з ємкості для приготування суспензії глино­зему, чана-змішувача, відстійника і спеціального фільтра грубого очищення.

Відпрацьований тузлук і суспензію глинозему подають у чан-змішувач, де їх перемішують, а потім передають у відстійник для відстоювання впродовж 1 щд Після відстоювання тузлуковий розчин фільтрують і передають на підсилення. З відстійника видаляють осад. Витрати глинозему становлюсь 3—4 г на 1 л тузлуку.

Очищення тузлуку хлорним вапном. Тузлук очищують в окремому приміщенні з витяжною вентиляцією.

Тузлук подають у приймальний колодязь, де він змішується з 30 — 50%-ю (за активним хлором) вапняною суспензією хлорного вапна, що надходить із живильника.

Перемішують тузлук із суспензією за допомогою стисненого по­вітря або лопатями мішалки протягом 2 — 3 хв. Спінений туз­луковий розчин із приймального колодязя перекачують відцент­ровим насосом у відстійник для відстоювання протягом 1 год.

Очищений тузлук подають на підсилення. Осад із відстійника видаляють. Витрати хлорного вапна, яке містить 25 % активного хлору, становлять 10 г на 1 л тузлуку (приблизно 1,0 % до об’єму тузлуку).