17.4. Технологічний процес виробництва клею і желатину
Важливими факторами, які беруть до уваги при розміщенні желатинових заводів, є наявність достатньої кількості води і електроенергії, сировинних ресурсів, кваліфікованих робітників, розгалуженої транспортної мережі.
Технологічну схему виробництва желатину і клею в загальному вигляді зображено на рис. 17.1.
Мінімальний обсяг виробництва желатину для забезпечення ефективної роботи підприємства має становити не менше ніж 1 тис. т готового продукту за рік. Для цього в рік потрібно близько 2,5 млн кДж електроенергії, 1 млн м3
води; 7 тис. т сульфатної кислоти (36 %).
При переробці сирої кістки для виробництва 1 тис. т за рік потреба в сировині має бути близько 20 тис. т свіжої кістки або 10 тис. т очищеної знежиреної кістки. У першому випадку підприємство повинно розміщуватися поблизу сировинної бази (м’ясокомбінату, холодобойні, м’ясопереробного заводу), що пов’язано з потребою переробки сирої кістки протягом 48 год.
При використанні очищеної кістки желатиновий завод може розташовуватися на значній відстані від сировинної бази.
Для виробництва желатину з м’якушевої сировини продуктивність прибуткового підприємства має становити не менш як 500 т за рік, що передбачає використання 2 млн кДж електроенергії, 0,7 млн м3 води і близько 4 тис. т свіжої обрізі свинячих шкур або 0,8 тис. т сухої обрізі.
Характер підготовчих операцій залежить від виду і стану сировини та напрямку подальших технологічних операцій при отриманні якісної продукції і визначається типом знежирення сировини (леткі розчинники, виварювання у воді, з використанням пари).
Технологічна підготовка твердої сировини охоплює два етапи:
♦ перший етап — сортування на групи за типом надходження, видом сировини і тварин, умовами подальшої переробки. Після закінчення сортування подальший процес підготовчих операцій виробництва желатину передбачає первинне подрібнення, знежирення, полірування твердої сировини, калібрування і вторинне подрібнення;
♦ другий етап складається з обводнення твердої сировини, мацерації, зоління сировини, промивання, кислотування, кінцевого промивання перед видаленням клею і желатину та доведення фабрикату до технічних вимог щодо нього.
Процеси знежирення, мацерації, зоління сировини, а також видалення з неї клею та желатину пов’язані з дифузійним обміном між матеріалом, що обробляється, і технологічними агентами (гаряча вода, пара, хімічні реагенти).
Дифузійний обмін між твердим матеріалом і зовнішнім середовищем (рідиною) складається з трьох фаз: обмінної дифузії між поверхнею матеріалу і рідиною, дифузійних процесів і процесів осмосу по об’єму матеріалу і вирівнювання концентрації дифундуючих речовин у зовнішньому середовищі.
Тривалість дифузійних процесів у середині матеріалу залежить від властивостей матеріалу і його товщини. Інтенсивність обмінної дифузії між зовнішнім середовищем (рідиною) і матеріалом залежить від поверхні розділення фаз і безпосередньо від розміру часточок матеріалу.