18.7. Оброблення жирів для кормових і технічних потреб

Жири, отримані в результаті переробки жирової та жировмісної сировини, залежно від способу виробництва (витоплення, пресу­вання, центрифугування) містять різну кількість домішок у вигляді білкових, мінеральних часточок і вологи. Від більшості домішок, що є в свіжовитопленому жирі в емульгованому стані, він стає кала­мутним. Жир розрізняють також за якістю і складом розчинних у ньому речовин, які погіршують товарні якісні показники жиру, зумовлюючи темний колір, неприємний запах, високі кислотне та пероксидні числа, наявність неомилюваних речовин тощо.

Низькі якісні показники кормових і технічних жирів обмежу­ють у деяких випадках їх використання у виробництві високомо- лекулярних спиртів, мастильних матеріалів, туалетного мила, як домішок у комбікорми та ЗЦМ. Наявність вільних жирних кислот у жирі є наслідком гідролітичного розщеплення гліцеридів у проце­сі зберігання сировини за несприятливих умов, а також результа­том тривалої теплової дії на сировину в процесі її оброблення.

Джерелом домішок може бути погане промивання сировини, не­задовільна робота подрібнювачів і машин для миття. Значна час­тина домішок, що за густиною відрізняються від жиру, може бути відокремлена від нього безпосередньо після його отримання (від­стоювання, сепарування, фільтрування).

Отже, основним завданням оброблення жирів після витоплю­вання є видалення з них сторонніх механічних домішок і вологи. Крім того, для підвищення товарної якості жирів і збільшення те­рмінів зберігання їх проводять додаткові процеси оброблення, спрямовані на зниження кислотного числа (нейтралізація), вида­лення пігментів і барвників (відбілювання), гальмування окисно­го псування (оброблення антиоксидантами).

Відстоювання жиру. Найпростішим способом видалення воло­ги та завислих домішок із жиру є відстоювання. Цей процес відбу­вається завдяки різниці густин жиру і домішок, які важчі за нього.

Швидкість осідання часточок підвищується зі зменшенням фаз і діаметра часточок, тому відстоювання проводять за температури, вищої за точку застигання, застосовуючи електроліти для руйну­вання колоїдної системи і агрегації часточок у більші утворення, а також збільшення густини водного розчину. Якість жиру при від­стоюванні дещо погіршується, оскільки нагрітий жир тривалий час контактує з повітрям і зазнає окисної дії кисню.

Для відстоювання жирів застосовують відстійники 0Ж-0,16, 0Ж-0,85, ОЖ-1,6 (залежно від виробничої продуктивності цеху).

Процес відстоювання проводять таким чином. Відстійник нагрі­вають до температури 75 — 80 °С і зливають у нього жир через мар­левий мішечок, навішений на кінець зливної труби. Злитий жир від­стоюють за температури 65 — 70 °С протягом 5 — 6 год. Для приско­рення осадження завислих білкових часточок і руйнування емульсії жир обробляють сухою кухонною сіллю. Сіль, розчиняючись у воді, обважнює водний розчин, унаслідок чого зростає різниця густин між жиром і вологою. Тому відсолювання при відстоюванні є обов’язковою операцією. Кількість сухої солі (помелів № 1 і 2), яку добавляють при відсолюванні, становить 2 — 3 % до маси жиру. Операції відсолюван- ня та зливання води і фузи проводять 2 — 3 рази. Жир, отриманий при пресуванні шквари, відсолюють багаторазово.

Сепарування — інтенсифікований метод очищення жирів від вологи та механічних домішок. Процес, як і відстоювання, ґрунту­ється на різниці густин фаз, що розділяються. Проте завдяки об­робленню у відцентровому полі сепаратора ця різниця в багато разів збільшена, що дає змогу здійснити оброблення в короткий термін і якісніше. З підвищенням частоти обертання барабана сепаратора, збільшенням його радіуса значно прискорюється про­цес очищення жиру від домішок і вологи. На швидкість розділен­ня впливає також температура жиру, із підвищенням якої в’язкість його знижується, а процес очищення прискорюється. Жи­ри сепарують за температури 85 — 95 °С.

За технологічним призначенням сепаратори для оброблення жирів поділяють на роздільники, що застосовуються для розді­лення нерозчинних одна в іншій (вода і жир) сумішей рідин і для концентрації суспензій та емульсій, і освітлювачі, передбачені для видалення з рідини твердих часточок. У разі оброблення техніч­ного та кормового жирів, що є непрозорими рідинами, сепаратори- освітлювачі називають очисниками.

Розділення жиру полягає у його відокремленні від води з одно­часним видаленням важких часточок шквари та фузи. При очи­щенні жиру певна частина води і дуже дрібних часточок може за­лишитись у жирі.

Освітлення жиру — це кінцеве видалення з нього шквари і во­ди, що залишились у жирі.

У виробництві технічного та кормового жирів застосовують пе­реважно тарілчасті роздільники і освітлювачі відкритого типу з відцентровим пульсівним вивантаженням осаду РТОМ-4,6. Він призначений для очищення та зневоднення тваринних жирів, що містять до 6 % завислих білкових часточок.

Фільтрування. Очищення жиру фільтруванням передбачає відокремлення твердих часточок при пропусканні суспензії крізь пористу перегородку. Фільтрування вигідне для жирів, витопле­них у горизонтальних вакуумних котлах і отриманих при пресу­ванні, оскільки вони містять дуже мало вологи. Його також засто­совують для відділення адсорбентів при освітленні жирів. При фільтруванні використовують щільну бавовняну тканину спеціа­льного плетіння — бельтинг Ф, діагональ, фільтроміткаль, а та­кож фільтрувальну тканину з синтетичних матеріалів.

Рушійною силою процесу є гідростатичний або барометричний тиск, а також тиск, який створюють насосами, стисненим повітрям тощо. Жири фільтрують за температури 70 °С. Для фільтрування осаду застосовують камерні та рамні фільтр-преси.

Стабілізують кормовий жир антиоксидантами. Жири під дією кисню повітря окиснюються, в них утворюються і накопичуються пероксиди, альдегіди, кетони, альдегідокислоти, оксикислоти, що погіршують якість жирів і роблять їх непридатними для викорис­тання на кормові потреби. Щоб запобігти окисним змінам, у жири вводять різні речовини природного та штучного походження, що є антиоксидантами. Як антиоксиданти застосовують іонол, санто­нін, ніфлекс-Д. Іонол або сантонін добавляють у кількості 0,02 %, а ніфлекс-Д — 0,012 % до маси очищеного жиру. Після введення антиоксиданту жир перемішують протягом 5 — 10 хв і зливають у бочки, контейнери або цистерни.