5.4. Оцінка здатності йти на ризик

Бізнес нагадує азартну гру, тому будь-який підприємець під час прийняття різних управлінських рішень (вибір сфери бізнесу, конк­ретного проекту, розподіл матеріальних, сировинних, фінансових та інших ресурсів, визначення місця розташування підприємства, ці­льового ринку, купівлі цінних паперів тощо) ризикує. За американ­ськими стандартами, всі люди поділяються на дві категорії: ризико- вих і більш обережних, які приймають рішення з мінімальними шансами на ризик. Важливо знати, до якої категорії ви належите (див. табл. 5.1).

Ризик— це невизначеність в одержанні доходу взагалі або в одержанні того розміру доходу від інвестицій, на який розраховує підприємець.

Ось чому при обчисленні очікуваного доходу підприємницької структури й оцінюванні її активів враховується (страхується) ризик.

Ще в 50-ті роки в США Маркевич, Шарп та інші вчені вивчали ризик у бізнесі, особливо при обігу цінних паперів (ЦП).

Теорія раціонального портфеля Маркевича (розвив Шарп) наго­лошує, що на фінансовому ринку обертається єдиний вид ЦП, який без ризику приносить інвестору дохід, рівень якого відомий. Такими ЦП є державні облігації, дохід яких фіксований і гарантується до­ходами державного бюджету.

Щодо обігу ЦП, то ризик є систематичний і несистематичний. Систематичний ризик становить частину загального ризику, що за­лежить від загального стану економіки (рівня інфляції, стабільності грошової одиниці, зовнішньої торгівлі тощо), а несистематичний — це ризик для певного інвестора в ЦП.

Велике значення в підприємництві має облік ризику при органі­зації нового бізнесу. В умовах повної самостійності та економічної незалежності підприємець бере на себе весь ризик, будь-яка помил­ка у визначенні виду прибутку і обсягів його виробництва, ціни на нього або неправильне управлінське рішення можуть закінчитися крахом. У підприємництві можуть бути різні види ризику, про які обов’язково слід дізнатися, перш ніж відкривати якусь справу. Зна­ючи про ризик, підприємці на відміну від наших комерсантів досить зважено і відповідально приймають рішення.

Кожний підприємець має знати, до якої категорії людей він на­лежить: до людей з підвищеним рівнем бажання йти на ризиковані проекти або ж займатися бізнесом з невеликим рівнем ризику.

Про творчість та ініціативу. Комерційний менталітет, вміння розпоряджатися фінансами та відкривати свою справу — це ініціа­тива, щирість і чесність, позитивне і дружнє ставлення до інших людей, здатність керувати людьми, почуття відповідальності, добрі організаторські здібності, рішучість, наполегливість в досягненні мети, сила волі, творче начало, вміння швидко і стисло аналізувати інформацію, комунікабельність, готовність йти на виправданий ри­зик, працездатність і міцне здоров’я. Комерційний і фінансовий склад розуму розуміються як самі собою риси для підприємця.

Чи можете Ви стати підприємцем? Для того щоб визначити, чи є ви тим типом людини, яка може бути керівником кооперативу, госпрозрахункової фірми, фермером чи мати приватну справу, слід об’єктивно оцінити всі свої сильні і слабкі особливості. При цьому варто бути чесним, оскільки помилки, необ’єктивність або завищен­ня при оцінюванні якостей можуть мати несприятливі наслідки для всієї майбутньої справи. У розвинених країнах користуються бага­тьма тестами, які допомагають визначити, чи підходить людина для самостійного ведення бізнесу. Система оцінок за підсумками обра­ного тесту має дати загальне уявлення про потенціал майбутнього підприємця.

Як користуватися тестом? Спочатку уявіть ваші власні оцінки у відповідних клітинках, потім, рухаючись зліва направо, відмітьте значення в балах кожної колонки (4, 3, 2, 1). Після підрахування вашого потенціалу володіння і управління власною справою може бути така оцінка: відмінна (25 - 28), дуже добра (21 - 24), добра (17 — 20), середня (13 — 16), погана (12 і нижче). Якщо у людини ви­являються деякі слабкості, але зберігається велике бажання мати свою справу і стати підприємцем, то за американськими канонами підприємництва це бажання цілком здійсненне. Для цього потрібно підібрати таку команду зі своїх партнерів, які б компенсували його вади. Наприклад, у кандидата в бізнесмени не дуже високі оцінки в колонках «організаторські здібності» і «стосунки з іншими людьми», тобто він не дружелюбний щодо інших. Отже, в його команді має бути працівник з відповідними сильними рисами, що важливо для впливу на самого підприємця, а також на ефективні дії всієї коман­ди (табл. 5.1).

Розглянемо такі важливі якості, як концептуальне розуміння ін­формації, творчий підхід до бізнесу, ініціатива і натхнення.

Важливого значення в сучасному підприємництві набуває вдос­коналення управління. В умовах інформаційних потоків людині важко керувати інформацією, відрізняти основні інформаційні бло­ки від побічних. Тому підприємець має оволодіти інформаційною культурою, що в наших умовах ще досить непросто. В підприємниц­тві важливо не тільки знати і розуміти цифри, факти і події, для чого все більше використовуються комп’ютери або різного роду до­сьє, а вміти коротко і зрозуміло, концептуально правильно викласти складні й великі проблеми. К. Рендолл зазначав, що підприємець має чітко викладати свої думки. Він наголошував, що багато тала­новитих людей потерпіло поразку в бізнесі тому, що не змогли доне­сти свої ідеї до свідомості людей з меншими інтелектуальними да­ними. Важливо також уміти стисло і точно писати і говорити.

Ось приклади деяких понять концептуального викладу інфор­мації. Міжнародна торгівля — це вулиця з двостороннім рухом. Ма­ється на увазі, що в торгівлі, яку здійснюють між собою держави, вони повинні користуватися однаковими можливостями для прони­кнення на ринки партнерів за рівних взаємовигідних умов.

Кредит шкодить взаємовідносинам. Це означає, що, незважаючи на поширення в підприємництві кредитної форми фінансування, почуття кредитора (що хтось йому постійно винен) і позичальника (що він комусь винен, але поки не може віддати) позначається на людських відносинах. Уявіть себе в ролі кредитора відносно своїх друзів або родичів і ви зрозумієте зміст короткої фрази «кредит псує взаємовідносини».

Бізнесмени відрізняються один від одного національними особ­ливостями, рисами характеру тощо. Проте головне в них спільне — це те, що їм усім властива ініціатива і натхнення. Особиста ініціа­тива має вирішальне значення в підприємництві, оскільки підпри­ємець робить усе, що хоче, без підказок і будь-яких наказів, тобто він починав робити все сам. Успіх приходить лише тоді, коли ініціа­тива конструктивна, іншими словами, підприємцю потрібно дослі­дити проблеми, спланувати свої дії, експериментувати і працювати за своїм бізнес-планом. Що ж до натхнення, то (на відміну від мис­тецтва) в підприємництві воно приносить результат, якщо заснова­не на знаннях.

Історія знає немало прикладів, коли освічені люди в ході випад­кового спостереження окремих явищ природи приходили до від­криття, які стали основою їх бізнесу, що мало величезне значення для розвитку сучасних галузей промисловості. Наприклад, Р. Ди­зель, спостерігаючи використання тубільцями Самоа бамбукових трубок для випускання вогню, прийшов до ідеї дизельного двигуна.

Ч. Гудіар звернув увагу на те, що відбувається з гумою, насиченою сіркою, якщо її залишити біля вогню, і відкрив явище вулканізації, що й привело до утворення відомої сьогодні в світі фірми з виробни­цтва гуми «Гудіар».

Для того щоб увійти з будь-якою ідеєю в середовище підприєм­ництва, потрібні також знання в галузі фінансів і обліку, розуміння законів і звичаїв бізнесу.