7.1. Мотиваційна модель підприємництва

Підприємницька діяльність має складну, інколи суперечливу мотиваційну природу. Суб’єктами підприємництва можуть бути юридичні та фізичні особи, проте конкрет­ними генераторами, виконавцями та реалі- заторами підприємницької діяльності є люди. Тому поряд із дією економічних законів у підприємницькій діяльності відчувається значний вплив людського чинника.

Чимало дослідників розробили свої концепції та системи людсь­ких характеристик, необхідних для досягнення успіху в підприєм­ництві. Однак будь-які з цих умов не можна вважати «достатніми або необхідними». Підприємець має шанси досягти успіху, якщо в ньому поєднуються позитивні фахові, організаційні, психологічно- вольові характеристики та наявність своєрідного «підприємницько­го духу» (за В. Зомбартом і М. Вебером).

Основні вимоги до фахової підготовки підприємця.

► високий рівень освіти, добрі показники успішності з основних дисциплін;

► глибокі знання з основної спеціальності та обізнаність у різних галузях, значний рівень інтелекту;

► високий рівень орієнтації в економіці, менеджменті та марке­тингу, обліку і податковій системі;

► систематична самоосвіта;

► поєднання освіти з практичним досвідом роботи.

Основні організаційні характеристики підприємців.

► комунікабельність;

► самоорганізація;

► чіткість і прогнозованість поведінки;

► ранжування потреб і запитів за пріоритетами.

Основні психологічно-вольові характеристики підприємців.

► сила волі та авторитаризм, лідерство;

► ініціативність і рішучість;

► розвинене почуття «передбачення» і передчуття;

► особливий погляд та критичний склад розуму;

► здатність впливати на людей і не піддаватись впливам інших.

Рушійною силою підприємницької діяльності особи є мотивація.

Мотивація до підприємництва має складний і комплексний харак­тер. Основою мотиваційної поведінки найчастіше є гроші у вигляді прибутків. Однак природа мотивації завжди набагато ширша та багатовимірніша.

Основні чинники мотивації до підприємництва (за матеріалами спеціального опитування підприємців Львівщини).

► гроші та прибутки;

► прагнення до незалежності;

► матеріальний достаток;

► небажання працювати за наймом;

► прагнення до самооцінки;

► незадоволення із суспільної позиції;

► нездатність до рутинної роботи;

► сімейні та родинні традиції;

► непередбачені обставини;

► приклад друзів;

► заздрощі;

► безробіття;

► оригінальні ідеї та винаходи;

► наявність вільних фінансів;

► бажання згуртувати «команду» однодумців;

► прагнення до самовиявлення;

► сімейні конфлікти;

► егоїзм;

► «пошук себе»;

► політичні інтереси;

► моральне задоволення;

► прагнення бути серед «своїх» (ангіляція);

► безвихідь;

► суспільний тиск.

Підприємницька мотивація є дуже сильною та комплексною, то­му більшість економічно орієнтованих підприємств стимулює вхо­дження менеджерів у склад засновників цих підприємств. Подібну норму запроваджено у вітчизняній практиці — керівництво рефор­мованих підприємств має пріоритетне та фіксоване право на части­ну акцій або інших цінних паперів новостворюваних господарських товариств.

В основі підприємницької мотивації є прагнення отримати прибутки. Проте в умовах ринкової економіки та правової дер­жави це прагнення може реалізуватись лише через задоволення потреб споживачів.

Підприємницька діяльність ґрунтується крім підприємницької мотивації ще й на споживацькій мотивації. Споживацька мотивація заснована на потребах людей. Ці потреби перебувають у певній ієрархії (рис. 7.1).

Орієнтовно процес реалізації мотивації в реальну підприємниць­ку діяльність можна показати у вигляді крокової схеми (рис. 7.2).