Категорії

Дипломні, курсові
на замовлення

Дипломні та курсові
на замовлення

Роботи виконуємо якісно,
без зайвих запитань.

Замовити / взнати ціну Замовити

7.5. Післяреєстраційне оформлення суб’єкта підприємницької діяльності

Післяреєстраційне оформлення продовжує процедуру організа­ційного оформлення підприємства. Таке оформлення постійно змі­нюється, тому з ним потрібно ознайомитися ще до початку реєстра­ції підприємства і визначити перелік документів, копій, довідок, які для цього необхідні. Післяреєстраційне оформлення підприємства передбачає виконання таких дій:

► постановка на облік в управлінні статистики;

► постановка на облік у районній податковій інспекції;

► постановка на облік у відділенні пенсійного фонду;

► постановка на облік у центрі зайнятості;

► реєстрація платником податку на додану вартість (ПДВ);

► отримання дозволу на виготовлення печатки і кутового штампа;

► відкриття рахунків у банківських установах;

► повідомлення податковій інспекції реквізитів відкритих ра­хунків;

► реєстрація в обласному управлінні експлуатації автомобільних шляхів.

Подпись: Усі кроки післяреєстра¬ційного оформлення мають жорсткі часові межі. Пору¬шення термінів тягнуть за собою штрафні санкції або , інші стягнення.Процедура післяреєстраційного оформлення досить складна, клопітка і тривала. Для кожного кроку післяреєстраційного оформ­лення відведено певний, на перший погляд, досить значний, тер­мін. Однак практика свідчить, що таке оформлення потребує дотримання жорсткого часового графіка. Фактично підприємці виконують роботу, яку повинні виконувати органи державної влади.

Постановка на облік в управлінні статистики. Юридична особа зобов’язана стати на облік в управлінні статистики упродовж трьох робочих днів після державної реєстрації. Для цього подають такі документи:

► копію (нотаріально завірену) статуту;

► документ, що засвідчує оплату реєстрації (на сьогодні — від 15,50 до 31,13 грн залежно від терміну реєстрації — один день, три дні);

► нотаріально завірену копію свідоцтва про державну реєстрацію;

► заяву встановленого зразка (бланк у обласному статистичному управлінні).

Постановку на облік у районній податковій інспекції здійснюють упродовж п’яти робочих днів з дня державної реєстрації. Для цього подають такі документи:

► копію установчих документів з відміткою органу реєстрації;

► свідоцтво про державну реєстрацію;

► довідку про внесення до державного реєстру;

► копію довідки про присвоєння ідентифікаційного номера фізич­ної особи — платника податку для засновників, директора, головно­го бухгалтера та довідку 4-ОПП для засновників — юридичних осіб;

► заяву встановленого зразка (форма 1-ОПП у податковій ін­спекції);

► документ про внесення плати за реєстрацію;

► документ, що підтверджує місцерозташування підприємства (оригінал та ксерокопію);

► два швидкозшивачі.

Якщо суб’єкт підприємництва має право і прийняв рішення про перехід на спрощену систему оподаткування зі сплатою єдиного по­датку, то він має подати заяву встановленого зразка (бланк у подат­ковій інспекції) та визначитися з розміром обраної ставки оподатку­вання (6 чи 10 %).

Постановка на облік у відділенні пенсійного фонду досить проста і формальна процедура, але від того не менш обов’язкова. Для цього подають копію свідоцтва про державну реєстрацію. Якщо суб’єкт підприємництва вже має відкритий банківський рахунок, то він та­кож подає про це банківську довідку. Відділення пенсійного фонду видає довідку про реєстрацію.

Постановка на облік у центрі зайнятості також не створює додат­кових проблем. Для цього слід відвідати відповідну установу з заві­реним органом реєстрації статутом та заповнити спеціальний реєст­раційний формуляр (бланк). Плата за реєстрацію у пенсійному фо­нді та центрі зайнятості не береться. Про реєстрацію в центрі за­йнятості отримують реєстраційну довідку.

Реєстрацію як платника податку на додану вартість потрібно ви­конати упродовж 20 робочих днів з дня державної реєстрації. Для цього в орган ДПА подаються такі документи:

► реєстраційна заява встановленого зразка (форма 1-Р);

► інформація про засновників за формою 1-РЮ;

► картка фізичної особи — платника податку або довідка про присвоєння ідентифікаційного номера платника податку.

Реєстраційна заява є найважливішим елементом цього пакета документів. її оформляють лише на бланках, виданих органами ДПА (копії не приймаються), заповнюють переважно друкованим способом без виправлень. У заяві зазначають таку інформацію: іде­нтифікаційний код (номер) платника за ЄДРПОУ; назву суб’єкта підприємництва; назву органа ДПА, який здійснюватиме реєстра­цію; дані про державну реєстрацію; дані про банківські рахунки, в тому числі — основний; адресу платника ПДВ; дані про керівника та головного бухгалтера; дані про реєстрацію платника (заповнює виключно службовець ДПА).

Отримання дозволу на виготовлення печатки здійснюється на основі Інструкції МВС № 17 від 11 січня 1999 р. Суб’єкт підприєм­ництва може виготовити печатку та кутовий штамп на основі таких документів:

► нотаріально завіреної копії свідоцтва про державну реєстрацію;

► ескізів печаток та штампів, завірених підписом керівника у двох примірниках;

► документа про внесення плати за видачу дозволу;

► копії довідки про присвоєння ідентифікаційного номера (тіль­ки для фізичних осіб).

Інколи орган МВС вимагає подання завірених ксерокопій двох розворотів паспорта керівника або засновника та запис про пого­дження зразків у реєстраційному органі (виконавчий комітет або держадміністрація). Зразки (ескізи) печаток і штампів мають бути виконані бездоганно, чорною тушшю на білому папері, «від руки», кожен — на окремому аркуші. На цьому самому аркуші вказують усі банківські та реєстраційні реквізити, ідентифікаційні та реєст­раційні номери, коди тощо.

Подпись: Печатка має містити повну на зву підприємства з зазначенням форми власності, ідентифікацій¬ний код та реєстраційний номер, населений пункт, в якому воно розташоване. Використовувати у печатках і штампах державну си¬мволіку суб’єкти підприємництва можуть тільки за спеціальним до¬зволом.На основі поданих доку­ментів орган МВС видає до­звіл на виготовлення печа­ток та кутового штампа. Ви­готовлення їх можна замов­ляти лише в майстерні, яка має відповідний дозвіл (лі­цензію). Для виготовлення службових і допоміжних штампів отримувати дозвіл не потрібно.

Відкриття рахунків у банківських установах є надзвичайно важ­ливим кроком. Важливо не тільки дотриматися процедури, а й виб­рати найоптимальнішу банківську установу.

Подпись: Банківська установа є одним з важливих партнерів у бізнесі, від якої залежать багато аспектів діяльності суб’єкта підпри¬ємництва. Вибір банку має бути виваженим і обґрунтованим. Підставою для відкриття рахун­ків у будь-яких банках України та іноземних держав за вибором суб’єкта підприємництва і за зго­дою цих банків у порядку, встанов­леному Національним банком України (НБУ), є Свідоцтво про державну реєстрацію суб’єкта під­приємництва та копія документа про взяття на облік у податковому органі. Повний комплект докумен­тів, необхідних для відкриття рахунку, відрізняється у різних банках. Проте загалом для відкриття рахунку потрібні такі документи:

► заява, виконана, як правило, на бланку-формулярі банку, за підписом керівника або власника суб’єкта підприємництва;

► дві завірені (нотаріально або у вищестоящій організації) карт­ки зразків підписів і печаток (на бланку встановленого зразка);

► завірена копія статуту;

► завірена копія свідоцтва про державну реєстрацію;

► копії довідок про реєстрацію в управлінні статистики, пенсій­ному фонді та інших органах післяреєстраційного оформлення;

► документ про сплату послуг за відкриття рахунків.

Деякі банки відкривають рахунки безкоштовно, вимагають неве­ликий перелік документів, проте не це повинно бути основним ар­гументом під час вибору установи. Значно важливішими є надій­ність банку, оперативність та зручність в обслуговуванні, кредитна політика, відгуки підприємств-клієнтів.

Одночасно з відкриттям рахунка з банківською установою укла­дають договір про банківське обслуговування, в якому узгоджують усі права і обов’язки обох сторін та погоджують оплату обслугову­вання і порядок її зміни.

Номер основного банківського рахунка юридичних і фізичних осіб є обов’язковим атрибутом їх ідентифікації, тому він зазначаєть­ся на всіх укладених ними в письмовій формі цивільно-правових угодах, офіційних листах, проспектах тощо.

У разі відкриття двох і більше рахунків підприємство (підприє­мець) зобов’язане повідомити податковий орган про основний раху­нок для безспірного списання обов’язкових платежів та зобов’язань перед бюджетом.

Підприємство має право відкрити окремі розрахункові або поточ­ні рахунки для своїх філій, відділень, дочірніх підприємств або ві­докремлених підрозділів задля здійснення ними будь-яких банків­ських операцій.

Майбутні господарські товариства можуть відкривати спеціальні рахунки ще до реєстрації цих підприємств для формування обов’яз­кової частки статутного фонду. Повідомлення про закриття та від­криття рахунків підприємство зобов’язане надіслати у податковий орган, в якому воно зареєстроване, упродовж трьох робочих днів. Порядок відкриття валютних рахунків регулюється спеціальною Інструкцією НБУ.

Після закінчення всієї процедури державної реєстрації та після- реєстраційного оформлення у підприємця нагромадиться пакет до­кументів, що підтверджують виконання цих дій. У кожному доку­менті важливо зазначити посади та прізвища осіб, які візували їх, адже нерозбірливий підпис на документі не дає змоги ідентифіку­вати службовця в разі потреби.

Усі ці документи є надзвичайно важливими і підлягають відпо­відальному зберіганню. Пакет документів має містити:

► перший примірник статуту з відповідними відмітками;

► свідоцтво про державну реєстрацію;

► свідоцтво про реєстрацію в статистичному управлінні;

► свідоцтво про реєстрацію в органах ДПА;

► свідоцтво про реєстрацію платником ПДВ (у разі потреби);

► угода про банківське обслуговування;

► довідки про реєстрацію в пенсійному фонді, центрі зайнятості, обласному управлінні експлуатації автомобільних шляхів тощо.

Крім цього, підприємець повинен мати печатку та кутовий штамп і належно оформлені документи на їхнє виготовлення.