9.1.1. Види податків

Податки— це система примусового стя­гнення державою за встановленими пра­вилами з фізичних та юридичних осіб пе­вних коштів з метою майбутнього їх вико­ристання для задоволення суспільних по­треб.

Податки класифікуються за такими озна­ками:

► за напрямами використання — на за­гальнодержавні податки та інші обов’язкові платежі; місцеві податки, збори та інші обов’язкові платежі. Такий поділ податків зумовлюється необхідністю формування бю­джетів різних рівнів і, виходячи з цього, різ­ним статусом їх щодо формування і викорис­тання;

► за характером дії— на непрямі і прямі. Прямі податки, як правило, пов’язані з об’єктом оподаткування і залежать від фі­нансових результатів його, в той час, як принцип сплати непрямих податків зовсім інший — вони пов’язані з ціною і платник не відчуває прямої дії їх;

► за способом стягнення — на прогресив­ні, регресивні і пропорційні. Залежно від цього формуються податкові ставки і шкали оподаткування;

► за суб’єктами оподаткування — на по­датки, що стягуються з підприємств, і подат­ки на особисті доходи;

► за джерелами сплати — на такі, що сплачуються за рахунок прибутку підприємств, і такі, що включаються у витрати вироб­ництва. Цей поділ має принципове значення, бо від цього залежить кінцевий фінансовий результат. Об’єктами оподаткування є прибу­ток (доходи), додана вартість, вартість певних товарів, спеціальне використання природних ресурсів, майно юридичних і фізичних осіб та інші об’єкти, визначені законодавством України.

Крім цього, підприємства здійснюють відрахування до пенсійно­го фонду, фонду соціального страхування, фонду сприяння зайнято­сті населення і сплачують інші податкові платежі.