9.1.6. Єдиний податок

Спрощена система оподаткування, обліку та звітності суб’єктів малого підприємництва (єдиний податок) введена Указом Президе­нта України «Про спрощену систему оподаткування, обліку та звіт­ності суб’єктів малого підприємництва». Єдиний податок є альтер­нативним способом оподаткування, тобто запроваджується на про­тивагу діючому порядку оподаткування.

Якщо платник вважає невигідним загальний порядок оподатку­вання, то він може за власним бажанням відмовитися від нього, пе­рейшовши на спрощену систему оподаткування, обліку та звітності (на сплату єдиного податку). Вона може застосовуватися поряд з ді­ючою системою оподаткування, обліку та звітності, передбаченою законодавством, на вибір суб’єкта малого підприємництва.

На спрощену систему оподаткування, обліку та звітності можуть перейти не всі суб’єкти малого підприємництва, а лише:

► фізичні особи, які здійснюють підприємницьку діяльність без створення юридичної особи і у трудових відносинах з якими, врахо­вуючи членів їх сімей, упродовж року перебуває не більше ніж 10 осіб та обсяг виручки яких від реалізації продукції (товарів, ро­біт, послуг) за рік не перевищує 500 тис. грн;

► юридичні особи — суб’єкти підприємницької діяльності будь- якої організаційно-правової форми та форми власності, в яких за рік середньо-облікова чисельність працюючих не перевищує 50 осіб і обсяг виручки яких від реалізації продукції (товарів, робіт, послуг) за рік не перевищує 1 млн грн.

Виручкою від реалізації продукції (товарів, робіт, послуг) вважа­ється сума, фактично отримана суб’єктом підприємницької діяльно­сті на розрахунковий рахунок або (та) в касу за здійснення операцій з продажу продукції (товарів, робіт, послуг).

Суб’єкти підприємницької діяльності — юридичні особи, які пе­рейшли на спрощену систему оподаткування за єдиним податком, не мають права застосовувати інший спосіб розрахунків за відван­тажену продукцію крім готівкового та безготівкового розрахунків коштами.

У разі здійснення операції з продажу основних фондів виручкою від реалізації вважається різниця між сумою, отриманою від реалі­зації цих фондів, та їх залишковою вартістю на момент продажу.

Суб’єкти малого підприємництва — фізичні особи мають право самостійно обрати спосіб оподаткування доходів за єдиним подат­ком, отримавши свідоцтво про сплату єдиного податку.

Ставка єдиного податку для суб’єктів малого підприємництва — фізичних осіб установлюється місцевими радами за місцем їх дер­жавної реєстрації залежно від виду діяльності і не може становити менше ніж 20 грн та більш як 200 грн на місяць.

Якщо фізична особа — суб’єкт малого підприємництва здійснює кілька видів підприємницької діяльності, для яких установлено рі­зні ставки єдиного податку, то вона купує одне свідоцтво і сплачує єдиний податок, що не перевищує встановленої максимальної ставки.

У разі коли фізична особа — платник єдиного податку здійснює підприємницьку діяльність з використанням найманої праці або за участю у підприємницькій діяльності членів його сім’ї, ставка єди­ного податку збільшується на 50 % за кожну особу.

Суб’єкт підприємницької діяльності — фізична особа, яка спла­чує єдиний податок, звільняється від обов’язку нарахування, відра­хування та перерахування до державних цільових фондів зборів, пов’язаних з виплатою заробітної плати працівникам, які перебу­вають з ним у трудових відносинах, ураховуючи членів його сім’ї.

Суб’єкти підприємницької діяльності — фізичні особи сплачують єдиний податок щомісяця не пізніше 20 числа наступного місяця на окремий рахунок відділень Державного казначейства України.

Відділення Державного казначейства України наступного дня після надходження коштів перераховують суми єдиного податку в таких розмірах:

► до місцевого бюджету — 43 %;

► до Пенсійного фонду України — 42 %;

► на обов’язкове соціальне страхування — 15 % (у тому числі до Державного фонду сприяння зайнятості населення — 4 %) для від­шкодування витрат, які здійснюються відповідно до законодавства у зв’язку з тимчасовою втратою працездатності, а також витрат, пов’язаних із народженням і похованням.

Доходи, отримані від здійснення підприємницької діяльності, що обкладається єдиним податком, не зараховуються до складу сукуп­ного оподатковуваного доходу за підсумками звітного року такого платника та осіб, що перебувають з ним у трудових відносинах. Сплачена сума єдиного податку є остаточною і не включається до перерахунку загальних податкових зобов’язань як самого платника податку, так і осіб, які перебувають з ним у трудових відносинах, враховуючи членів його сім’ї, які беруть участь у підприємницькій діяльності.

Суб’єкт підприємницької діяльності — юридична особа, яка пе­рейшла на спрощену систему оподаткування, обліку та звітності, самостійно обирає одну з таких ставок єдиного податку:

► 6 % суми виручки від реалізації продукції (товарів, робіт, по­слуг) без урахування акцизного збору у разі сплати податку на до­дану вартість;

► 10 % суми виручки від реалізації продукції (товарів, робіт, по­слуг), за винятком акцизного збору у разі внесення податку на до­дану вартість до складу єдиного податку.

Суб’єкти підприємницької діяльності — юридичні особи сплачу­ють єдиний податок щомісяця не пізніше 20 числа наступного міся­ця на окремий рахунок відділень Державного казначейства України.

Відділення Державного казначейства України наступного дня після надходження коштів перераховують суми єдиного податку в таких розмірах:

► до Державного бюджету України — 20 %;

► до місцевого бюджету — 23 %;

► до Пенсійного фонду України — 42 %;

► на обов’язкове соціальне страхування — 15 % (у тому числі до Державного фонду сприяння зайнятості населення — 4 %) для від­шкодування витрат, які здійснюються відповідно до законодавства у зв’язку з тимчасовою втратою працездатності, а також витрат, пов’язаних із народженням і похованням.

Для переходу на спрощену систему оподаткування, обліку та звітності суб’єкт малого підприємництва подає письмову заяву до органу державної податкової служби за місцем державної реєстра­ції, де зазначає, яку ставку єдиного податку ним обрано.

Заява подається не пізніше ніж за 15 днів до початку наступного звітного (податкового) періоду (кварталу) за умови сплати всіх уста­новлених податків та обов’язкових платежів за попередній звітний (податковий) період.

Рішення про перехід на спрощену систему оподаткування, обліку та звітності приймається один раз за календарний рік.

Орган державної податкової служби зобов’язаний упродовж 10 робочих днів видати безоплатно свідоцтво про право сплати єдиного податку або надати письмову мотивовану відмову.

Відмовитися від застосування спрощеної системи оподаткування, обліку та звітності і повернутися до раніше встановленої системи оподаткування суб’єкти малого підприємництва можуть з початку наступного звітного (податкового) періоду (кварталу) у разі подання відповідної заяви до органів державної податкової служби не пізні­ше ніж за 15 днів до закінчення попереднього звітного (податкового) періоду (кварталу).