9.3.1. Види кредитів

Кредит— це позика у грошовій або натуральній формі, яка надається на умовах повернення із сплатою відсотків за користування однією юридичною чи фізичною особою іншій.

Об’єктивна необхідність кредиту в умовах ринкової економіки зумовлюється закономірностями кругообігу основного і обігового ка­піталу в процесі розширеного відтворення. На одних ділянках гос­подарювання вивільняються тимчасово вільні грошові капітали, які виступають джерелами кредиту, а на інших — виникає тимчасова потреба у кредитах.

В умовах ринку розрізняють такі види кредиту: банківський, ко­мерційний, іпотечний, податковий, споживчий (товарний), держав­ний і міжнародний. Кредит може надаватися у грошовій або нату­ральній формі.

Банківський кредит—грошова позика, що надається банками та іншими кредитними установами функціонуючим підприємствам і підприємцям. Це найпоширеніша форма кредиту в період переходу до ринкової економіки.

За призначенням і характером використання серед банківських кредитів виділяють: позики торговельно-промисловим підприємст­вам; позики під нерухомість; сільськогосподарські позики; конкуре­нтний кредит; кредит під цінні папери; кредит під вексельні зо­бов’язання; міжбанківський кредит; позики органам.

Комерційний кредит— це кредит, який надається споживачу по­стачальником продукції у вигляді грошей або товарів з відстрочен­ням платежу. В останньому випадку оформляється вексель як за­ставне зобов’язання покупця. У ньому зазначається сума позичених коштів і плата за кредит, терміни платежу та інші умови, узгоджені сторонами.

Іпотечний кредит — це особливий вид економічних відносин з приводу надання кредитів під заставу нерухомого майна. Кредито­рами з іпотеки є іпотечні банки або спеціальні іпотечні компанії, а також комерційні банки. Позичальниками можуть бути юридичні та фізичні особи, які мають у власності об’єкти іпотеки або поручи­телів, які надають під заставу об’єкти іпотеки на користь позичаль­ника. Як іпотеку при наданні кредиту доцільно використовувати житлові будинки, квартири, виробничі будівлі, споруди, магазини, земельні ділянки, що є власністю позичальника і не є об’єктом за­стави за іншою угодою.

Податковий кредит— це кредит, що надається фінансовим орга­нам на основі кредитної угоди, укладеної підприємством з податко­вою адміністрацією, за місцем реєстрації підприємства, для сплати податків на дохід (прибуток).

Споживчий кредит— це кредит, що надається населенню у ви­гляді відстрочення платежу за товари довготермінового користу­вання, на закупівлю худоби, будівництво житла, садових будиноч­ків та інші види послуг.

Державний кредит — це сукупність кредитних відносин між позичальником, в особі держави, та підприємцями і населенням як його кредиторами. Основними формами державного кредиту є державні ощадні сертифікати, казначейські зобов’язання, обліга­ції, займи та грошово-речові лотереї. Через ці форми держава мо­білізує грошові кошти юридичних і фізичних осіб на умовах повер­нення і оплачування та використовує їх на покриття державних витрат.

Міжнародний (зовнішньоекономічний) кредит — це позики, що одержують держава, банки, підприємці тощо від іноземних креди­торів або надають іноземним позичальникам.

У свою чергу, серед вищеназваних видів розрізняють окремі види кредитів залежно від їхнього характеру, цільового спрямування, об’єкта кредитування та інших ознак і критеріїв.