9.3.2. Кредитний договір

Кредитні відносини агропромислових підприємств з комерцій­ними банками, які передбачають планування, видачу і погашення позики, зменшення чи збільшення відсоткових ставок, будуються на основі кредитних договорів.

Кредитний договір визначає взаємні зобов’язання і еко­номічну відповідальність за дотримання принципів кре­дитування двох сторін: підприємства та банку, що його обслуговує. Термін дії кредитного договору зумовлюється особливостями кругообігу обігових коштів агропромислових підприємств. Він може укладатися на рік чи на коротший період.

У кредитному договорі зазначається мета кредитування, умови, порядок надання й погашення позики, спосіб забезпечення кредиту, відсоткові ставки за кредит, права і відповідальність сторін та інші умови. Кредитний договір, як правило, містить такі розділи:

1. Загальні положення.

2. Права та обов’язки позичальника.

3. Права та обов’язки банку.

4. Відповідальність сторін.

5. Порядок вирішення спорів.

6. Термін дії договору.

7. Юридичні адреси сторін.

У загальних положеннях зазначають: найменування сторін; предмет договору — вид кредиту; суму і розмір відсоткової ставки; умови забезпечення виконання зобов’язань за кредитом (застава, гарантія, поручительство); порядок надання та погашення кредиту; порядок нарахування й сплати відсотків за кредит.

Права та обов ’язки позичальника:

► підприємство-позичальник має право: вимагати від банку кре­дит в обсягах і в термін, зазначений у договорі; достроково погасити заборгованість (за наявності фінансових можливостей); розірвати договір у разі невиконання банком умов;

► підприємство-позичальник зобов’язане: використовувати отри­маний кредит на цілі, обумовлені договором; повернути наданий кредит в обумовлений термін; своєчасно сплачувати банку відсотки за користування кредитом; своєчасно надавати банку баланс та інші документи для здійснення контролю за позикою; забезпечити досто­вірність відомостей, наданих для отримання кредиту, і можливість контролю за його використанням; інформувати банк про зміни ор­ганізаційно-правової форми підприємства; виконувати інші зо­бов’язання (згідно з договором).

Права та обов’язки банку:

► банк має право: перевіряти забезпеченість наданого кредиту і його цільове використання; припиняти видачу нових позик і пред’являти претензії щодо раніше наданих у разі порушення підприємством умов кредитного договору і виявлення недостовір­ної звітності, недоліків у введенні бухгалтерського обліку, затри­мки сплати відсотків за кредит; стягувати з підприємств за про­лонгацію кредиту відповідну комісійну винагороду; переглядати відсоткові ставки за користування кредитом у разі зміни рівня облікової ставки НБУ; здійснювати нарахування і стягнення компенсації за невикористаний кредит (за офіційної відмови під­приємства від кредиту чи його частини впродовж терміну дії до­говору).

► банк зобов’язаний: надавати підприємству кредит в обсягах і у терміни, обумовлені договором; інформувати підприємство про факти і причини дострокового стягнення банком кредиту; інформу­вати підприємство про зміни у нормативних актах з питань креди­тування і розрахунків, внесених рішенням Національного банку України.

Відповідальність сторін. У разі порушення підприємством узятих на себе зобов’язань банк може: припинити подальшу видачу креди­ту; вимагати його дострокового повернення; зменшувати суму кре­диту, обумовлену договором; збільшувати відсоткову ставку за кре­дит; за несвоєчасне повернення кредиту й відсотків стягувати пеню у розмірі, обумовленому договором, але не більше двократного роз­міру офіційної облікової ставки НБУ.

Підприємство може вимагати від банку відшкодування збитків, що виникли внаслідок порушення зобов’язання надання кредиту або надання його не в повному обсязі.