9.3.5. Спотові, форвардні і ф’ючерсні контракти

Біржові угоди з реальним товаром (спот, форвард) укладаються з метою фізичного переходу товару від продавця до покупця на умо­вах, передбачених угодою.

Угоди з коротким терміном поставки, або спот, передбачають не­гайне передавання товару покупцеві на умовах контракту. Вико­нання угод починається з моменту їх укладання, а поставка здійс­нюється у термін від 1 до 30 днів. При таких угодах важливою є практика розподілу витрат на зберігання та страхування товару. Так, витрати на зберігання товару та вартість його страхування до моменту продажу відносяться на рахунок продавця, а після укла­дання угоди, тобто після продажу — на рахунок покупця.

Механізм використання угод на умові спот досить простий. То­вар, який є на зберіганні (що підтверджено відповідними докумен­тами, наприклад, ф. ІЗ-ХПП), виставляється на продаж. Покупці відповідно підтверджують свою платоспроможність. Після укладан­ня угоди покупець перераховує кошти на поточний рахунок біржі і тільки після цього починається відвантаження товару. У разі не­сплати за угодою у визначені терміни угода анулюється, а гаран­тійний внесок покупця (не менш як 0,5% від суми угоди) спрямову­ється на користь продавця.

Угоди з відстроченою поставкою, або форвард, — це взаємне пе­редавання прав і обов’язків на реальний товар з відстроченим тер­міном поставки. Такі угоди оформляються як договори поставки. Продавець бере зобов’язання здійснити поставку закупленого това­ру у термін, обумовлений угодою, а покупець бере зобов’язання прийняти товар і оплатити його за цінами контракту у разі, якщо немає повного розрахунку чи передоплати при укладанні угоди.

Особливість угоди на умові форвард полягає в різниці між часом укладання угоди та поставкою товару покупцеві. Тривалість періоду між моментом укладання угоди та поставкою товару встановлюєть­ся кожною біржею залежно від його асортименту. Так, на аграрну продукцію передбачається 3, 6 і 9 місяців.

Об’єктом торгівлі при форвардних угодах, як правило, є товар, який буде вироблено (вирощено) на момент його поставки.

Переваги укладання таких угод виявляються в значній економії витрат на зберігання продукції, а основне — дають змогу товарови­робнику самому авансувати майбутнє виробництво.

Однак при укладанні угоди з відстроченою поставкою існує ри­зик непостачання товару в обумовлені терміни та кінцевих розра­хунків у разі передбаченої угодою передоплати. На товарних біржах

України застосовується механізм страхування від таких ризиків з використанням послуг вітчизняних та іноземних страхових компа­ній.

Ф’ючерсні угоди — це взаємне передавання прав і зобов’язань щодо стандартних контрактів на поставку біржового товару, отже, передбачається купівля або продаж не реального товару, а тільки контракту на нього впродовж певного періоду. Реалізується не то­вар, а контракт. Такі угоди укладаються не з метою купівлі- продажу реального товару, а для його страхування від можливих несприятливих змін ціни. Вони укладаються за стандартизованими умовами на основі біржових типових контрактів щодо кожного виду товару. Об’єктом ф’ючерсної угоди може бути тільки один вид про­дукції визначеної якісної характеристики.

Ф’ючерсні угоди укладаються не на обсяги товару, а тільки на визначену кількість контрактів. Сумарні обсяги певного виду товару за ф’ючерсними угодами визначаються кількістю контрак­тів, а обсяги певного виду товару в кожному контракті стандарти­зовані.

Мета укладання ф’ючерсної угоди полягає в одержанні різниці між ціною контракту на момент його укладання та ціною на день закінчення контракту. Якщо за цей період ціна зросте, то продавець програє. Для виплати різниці між ціною в контракті та реальною ціною, що склалася на ринку, продавець укладає офсетну, або зу­стрічну (протилежну), угоду, тобто угоду на закупівлю такої самої партії товарів за новою, вже реальною ціною на момент закінчення терміну ф’ючерсної угоди. Покупець також укладає офсетну угоду на продаж такої самої партії товару за новою ціною і одержує ви­грану різницю. При укладанні офсетної угоди ф’ючерсна угода лік­відовується.

Однією з умов ф’ючерсної торгівлі є наявність обслуговування з боку Розрахункової палати. Після реєстрації ф’ючерсної угоди її ко­нтрагенти (покупець і продавець) припиняють взаємовідносини як сторони, оскільки відтепер мають відносини виключно з Розрахун­ковою палатою.

У момент укладання ф’ючерсної угоди покупець і продавець вно­сять гарантійну заставу в розмірі до 18 % вартості контракту на окремий рахунок. У місяць поставки товару за цим контрактом га­рантійний завдаток має становити 100 % вартості товару.

Щоденно за всіма ф’ючерсними контрактами, які не були лікві­довані впродовж біржового дня, проводяться розрахунки. У разі підвищення цін сторона, яка продала контракт (продавець), повин­на до початку наступного біржового дня (сесії) виплатити брокеру, а той — Розрахунковій палаті різницю між ціною, зареєстрованою при закритті попереднього біржового дня, та ціною, зареєстрованою при закритті поточного біржового дня.

Розрахункова палата, у свою чергу, нараховує або сплачує броке- ру-покупцю, а він — своєму клієнтові позитивну для нього різницю. Якщо ціна знижується, то відбувається навпаки: покупець вносить різницю цін брокеру, а той — Розрахунковій палаті, яка направляє їх продавцю.