Категорії

Дипломні, курсові
на замовлення

Дипломні та курсові
на замовлення

Роботи виконуємо якісно,
без зайвих запитань.

Замовити / взнати ціну Замовити

10.1. Організація бухгалтерського обліку і фінансової звітності

Ринкова економіка створює передумови для використання облікової інформації і під­вищення її ролі в прийнятті управлінських рішень. Ефективна підприємницька діяль­ність може відбуватися лише за умови добре організованого бухгалтерського обліку. Бух­галтер замість пасивного реєстратора подій і фактів стає активним учасником досягнення мети, яка поставлена перед підприємством. Це потребує нового підходу до бухгалтерсько­го обліку з урахуванням світового досвіду.

Організація бухгалтерського обліку на під­приємстві регулюється Законом України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» від 16 липня 1999 р. № 996-ХІУ.

Згідно з цим законом бухгалтерський облік на підприємстві ведеться безперервно з дня його реєстрації до ліквідації в установленому порядку. Питання організації бухгалтерського обліку на підприємстві належать до компетен­ції його власника (власників) або уповноваже­ного органу (посадової особи) відповідно до законодавства та установчих документів.

Відповідальність за організацію бухгал­терського обліку та забезпечення фіксуван­ня фактів здійснення всіх господарських операцій у первинних документах, збере­ження опрацьованих первинних документів, регістрів і звітності впродовж установленого терміну, але не менш як три роки, несе влас­ник (власники) або уповноважений орган (посадова особа), який керує підприємством.

Підприємство самостійно обирає форму ведення і організації бух­галтерського обліку, зокрема, здійснює:

1) введення до штату підприємства посади бухгалтера або ство­рення бухгалтерської служби на чолі з головним бухгалтером;

2) користування послугами спеціаліста з бухгалтерського обліку, зареєстрованого як підприємець, який здійснює підприємницьку діяльність без створення юридичної особи;

3) ведення на договірних засадах бухгалтерського обліку центра­лізованою бухгалтерською або аудиторською фірмою;

4) самостійне ведення бухгалтерського обліку та складання звіт­ності безпосередньо власником або керівником підприємства. Ця форма організації бухгалтерського обліку не може застосовуватися на підприємствах, звітність яких має оприлюднюватися.

Згідно із законом підприємство самостійно:

► визначає облікову політику підприємства;

► обирає форму бухгалтерського обліку як певну систему регіст­рів обліку, порядку і способу реєстрації та узагальнення інформації в них з додержанням єдиних засад, установлених законом, і з ура­хуванням особливостей своєї діяльності й технології опрацювання облікових даних;

► розробляє систему і форми внутрішньогосподарського (управ­лінського) обліку, звітності та контролю господарських операцій, ви­значає права працівників на підписання бухгалтерських документів;

► затверджує правила документообігу і технологію опрацювання облікової інформації, додаткову систему рахунків і регістрів аналі­тичного обліку;

► може виділяти на окремий баланс філії, представництва, від­ділення та інші відокремлені підрозділи, які зобов’язані вести бух­галтерський облік, з наступним внесеннях їхніх показників до фі­нансової звітності підприємства.

Законом визначено, що керівник підприємства зобов’язаний створити необхідні умови для правильного ведення бухгалтерського обліку, забезпечити неухильне виконання всіма підрозділами, слу­жбами та працівниками, причетними до бухгалтерського обліку, правомірних вимог бухгалтера щодо дотримання порядку оформ­лення та подання до обліку первинних документів.

Облікова політика підприємства передбачає сукупність принци­пів, методів і процедур, що використовуються підприємством для складання та подання фінансової звітності.

У законі наведено визначення бухгалтерського і внутрішньогос­подарського (управлінського) обліку.

Бухгалтерський облік — це виявлення, вимірювання, реєстрація, накопичення, узагальнення, зберігання та передавання інформації про діяльність підприємства зовнішнім і внутрішнім користувачам для прийняття рішень.

Управлінський облік — це система опрацювання та підготовки інформації про діяльність підприємства для внутрішніх користувачів у процесі управління підприємством. Офіційне визначення управлінського обліку в Україні наведено вперше.

Чітко визначено і перераховано десять принципів бухгалтерсько­го обліку та фінансової звітності, а саме: обачність; повнота висвіт­лення; автономність; послідовність; неперервність; нарахування та відповідність доходів і витрат; превалювання сутності над формою; історична (фактична) собівартість; єдиний грошовий вимірник; пе­ріодичність. Ці принципи відповідають міжнародній практиці ве­дення бухгалтерського обліку.

Законом установлено, що питаннями методології бухгалтерсько­го обліку та фінансової звітності регулює Міністерство фінансів України, яке затверджує національні положення (стандарти) бухгал­терського обліку, інші нормативно-правові акти щодо ведення бух­галтерського обліку та складання фінансової звітності. Міністерства та інші центральні органи виконавчої влади у межах своєї компетен­ції відповідно до галузевих особливостей розробляють на основі на­ціональних положень (стандартів) бухгалтерського обліку методич­ні рекомендації щодо їх застосування.

Міністерство фінансів України затвердило такі Положення (стан­дарти) бухгалтерського обліку:

1. Загальні вимоги до фінансової звітності.

2. Баланс.

3. Звіт про фінансові результати.

4. Звіт про рух грошових коштів.

5. Звіт про власний капітал.

6. Виправлення помилок і зміни у фінансових звітах.

7. Основні засоби.

8. Нематеріальні активи.

9. Запаси.

10. Дебіторська заборгованість.

11. Зобов’язання.

12. Фінансові інвестиції.

13. Фінансові інструменти.

14. Оренда.

15. Дохід.

16. Витрати.

17. Податок на прибуток.

18. Будівельні контракти.

19. Об’єднання підприємств.

20. Консолідована фінансова звітність.

21. Вплив змін валютних курсів.

22. Вплив інфляції.

23. Розкриття інформації щодо пов’язаних сторін.

24. Прибуток на акцію.

25. Фінансовий звіт суб’єкта малого підприємництва.

Міністерство фінансів України наказом від 30 листопада 1999 р. № 291 затвердило План рахунків бухгалтерського обліку підпри­ємств і організацій та Інструкцію по його застосуванню, а наказом від 19 квітня 2001 р. № 186 — спрощений План рахунків бухгалтер­ського обліку активів, капіталу, зобов’язань і господарських опера­цій суб’єктів малого підприємництва.