13.2. Показники, що відображують ефект від підприємницької діяльності

Загальний економічний результат (ефект) від діяльності малого і середнього бізнесу можна визначити одним або кількома показни­ками.

Для суб’єкта підприємницької діяльності важливим показником результату (ефекту) є загальний дохід, отриманий ним упродовж певного періоду. Щодо сільськогосподарських підприємств, то такий період, як правило, становить рік.

У кінцевому підсумку, загальний дохід суб’єкта малого і серед­нього бізнесу на селі за певний період у ринкових умовах характе­ризується обсягом збільшення його економічних вигод у вигляді надходження активів або зменшення зобов’язань, що приводять до зростання власного капіталу (крім зростання капіталу через додат­кові інвестиції за рахунок власників):

де Еі — загальний дохід суб’єкта малого і середнього бізнесу на селі в ринкових умовах; Кі і К2 — власний капітал суб’єктів малого і се­реднього бізнесу відповідно у попередньому і звітному періодах (без капіталу, що збільшився за період унаслідок додаткових внесків власників бізнесу до статутного фонду підприємства).

Показник ефекту, що характеризується приростом капіталу, на­був поширення у ринкових економіках країн з розвиненим фондо­вим ринком. Інвестори вкладають кошти у цінні папери з метою збільшення капіталу, що досягається за умови придбання цінного паперу за мінімальною ціною і продажу його за вищою.

У показнику доходу (Еі) відображується економічний ефект, який у процесі перерозподілу фінансових результатів використовують вла­сники бізнесу (дохід на вкладений капітал), працівники підприємст­ва (заробітна плата, премії), держава (податки та збори до державних фондів) і органи місцевого самоврядування (місцеві збори та подат­ки). Отже, у створенні нормальних умов ведення малого і середнього бізнесу на селі мають бути зацікавлені не тільки власники, а й пра­цівники, держава і органи місцевого самоврядування.

Суб’єктів малого і середнього бізнесу на селі також цікавить до­хід, який залишається у них до розподілу і визначається передусім різницею між загальним доходом (виручкою) від реалізації продук­ції (Д) та витратами на її виробництво (В):

При визначенні показника економічного результату діяльності малого і середнього бізнесу на селі доцільно застосовувати окремі його різновиди.

Загальний варіант формули (3) може застосовуватися для визна­чення показника ефекту від виробництва товарної продукції в осо­бистих господарствах сільського населення, які не є юридичними особами.

Якщо у формулі (3) до витрат на виробництво (В) зараховуються витрати на заробітну плату працівників і амортизацію, то економі­чний ефект (Е2) характеризується сумою прибутку (П), тобто Е2 = П. Цей показник доцільно застосовувати в оцінках ефективності біль­шості сільськогосподарських та інших підприємств, які мають влас­ні основні засоби і виплачують заробітну плату працівникам. За­значене стосується також реорганізованих колективних сільського­сподарських підприємств (КСП) або їхніх правонаступників, які орендують майно, що становить пайові фонди колишніх членів цих КСП. У цьому разі у складі витрат відображується не амортизація, а орендна плата.

В умовах ринкової економіки прибуток розглядається як уза- гальнювальний показник фінансового результату господарської ді­яльності підприємств, зокрема малого і середнього бізнесу на селі. Розрізняють прибуток бухгалтерський і економічний. Чистий облі­ковий (бухгалтерський) прибуток визначається зменшенням вартос­ті реалізованої продукції (послуг) на суму витрат на виробництво цієї продукції; економічний прибуток — різницею між чистим облі­ковим (бухгалтерським) і нормальним прибутком; нормальний при­буток характеризується розміром прибутку на капітал у вигляді від­сотка.

Отже, економічний прибуток виникає тоді, коли загальна ви­ручка перевищує суму витрат підприємства на її отримання і виплат власникам бізнесу нормального відсотка на вкладений ними капітал.

У малому бізнесі на селі, зокрема у селянських (фермерських) гос­подарствах, їх власники є основними або (і) єдиними виконавцями робіт, які проте не отримують заробітну плату. У цьому разі показ­ник чистого доходу фермера (Е3) містить можливу заробітну плату, наприклад фермера, а також економію витрат по нарахуваннях на заробітну плату. При цьому:

де З' — умовна заробітна плата фермера з нарахуваннями на неї.

Можливість застосування суб’єктами малого бізнесу на селі ме­тодів прискореної амортизації зумовлює доцільність використання в оцінках різновиду показника загального ефекту, що характеризу­ється сумою прибутку і амортизації (Е4):

При цьому амортизація розглядається як умовні витрати, що за­раховуються до собівартості продукції і забезпечують повернення власникам бізнесу інвестицій, здійснених у попередні періоди.

Слід ураховувати, що при застосуванні методів прискореної амор­тизації обсяг показника загального ефекту буде заниженим, що мо­же спричинити неправильний висновок про порівняно нижчий рі­вень ефективності бізнесу. Тому для забезпечення порівнянності показників ефект (Е4) визначають за формулою (3), збільшивши його на суму додатково нарахованої амортизації порівняно з базо­вим методом.

У разі потреби формули (4) і (5) об’єднують, тоді ефект характе­ризується сумою грошового потоку (Е5):

Витрати характеризують зменшення економічних вигод у вигля­ді вибуття активів або скорочення зобов’язань, які призводять до зменшення власного капіталу (за винятком зменшення капіталу за рахунок його вилучення або розподілу між власниками).

Суб’єктам малого і середнього бізнесу на селі доцільно застосову­вати цей показник у разі кризового стану їх. Він свідчить про фі­нансову можливість підприємства відповідати за зовнішніми зо- бов’язаннями у кризовому стані, тобто можливість на певний час зберегти підприємство від банкрутства.

Проте в оцінюванні ефективності підприємницької діяльності найважливіше значення має дохід, що залишається у підприємців для використання після вирахування відповідних податків, зборів, знижок тощо, тобто прибуток після оподаткування (чистий прибу­ток). Цей показник ефекту характеризує вартість, яку реально отримують власники бізнесу чи суб’єкти підприємницької діяльності й можуть використовувати на виробничі потреби або вилучати з бізнесу.

Умови ведення малого і середнього бізнесу на селі постійно змі­нюються. Тому щороку суб’єкти підприємницької діяльності вирі­шують питання щодо можливості розширення або скорочення мас­штабів бізнесу (обсягів виробництва продукції).

Економічну ефективність малого і середнього бізнесу на селі до­цільно оцінювати з точки зору інтересів:

► власників бізнесу (підприємств, селянських або фермерських, господарств), а також потенційних інвесторів чи власників інвести­ційних ресурсів — підхід інвестора;

► суб’єкта підприємницької діяльності або менеджерів підприєм­ства — комерційний підхід;

► держави або органів місцевого самоврядування — загально­економічний підхід.

У конкретних випадках сторона, яка оцінює економічну ефектив­ність малого і середнього бізнесу на селі, використовує показники ефективності, що найбільше відповідають її економічним інтересам та враховують вимоги критерію ефективності. Наприклад, власники бізнесу і потенційні інвестори надають перевагу чистому прибутку, члени сільськогосподарського кооперативу, що працюють у ньо­му, — сумі прибутку і заробітної плати, органи державної влади й управління — прибутку до вирахування з нього податків, нараху­вань і зборів. Фермерів і власників особистих господарств населення цікавить насамперед чистий дохід.

На основі результатів аналізу економічної ефективності діяльно­сті підприємств малого і середнього бізнесу на селі ухвалюється рі­шення, що найкраще відповідає інтересам сторони, яка здійснює оцінювання.

Для розвитку бізнесу найбільш бажаним є рішення щодо його збереження і розвитку на основі додаткових інвестицій або підтри­мки наданням певних пільг через економічні механізми державно­го регулювання. Загальноекономічний підхід до оцінювання ефек­тивності ведення малого і середнього бізнесу на селі має забезпечу­ватися в усіх випадках. Дані щодо ефекту підприємницької діяль­ності та витрат на такі цілі використовуються при визначенні по­казників ефективності.