Категорії

Дипломні, курсові
на замовлення

Дипломні та курсові
на замовлення

Роботи виконуємо якісно,
без зайвих запитань.

Замовити / взнати ціну Замовити

1.2.4. Нагляд і контроль у справах охорони праці

Відповідно до закону України «Про охорону праці», державний нагляд за охороною праці на підприємстві (в установі, організації) здійснюють :

· Державний комітет України з нагляду за охороною праці (Держгірпромнагляд);

· органи державного пожежного нагляду управління пожежної охорони Міністерства внутрішніх справ України (Держпожежнагляд);

· органи і установи санітарно-епідеміологічної служби Міністерства охорони здоров’я України.

Нагляд здійснюють спеціально уповноважені на те органи та інспекції, діяльність яких не залежить від власника.

Центральні органи Державної виконавчої влади здійснюють контроль за дотриманням законодавства про працю на підприємствах (в установах, організаціях), що їм функціонально підлеглі.

Вищий нагляд за дотриманням і правильним застосуванням закону про працю здійснюється Генеральним прокурором України і підлеглими йому прокурорами.

Державний комітет України з нагляду за охороною праці (Держгірпромнагляд) складається з Комітету, територіальних управлінь та їх структурних підрозділів – державних інспекцій охорони праці (держінспекцій).

У кожному територіальному управлінні є експертно-технічний наглядгоспрозрахунковий підрозділ для проведення діагностики обладнання, експертизи проектів, ліцензування і сертифікації продукції, робіт і послуг, а також навчання і атестації спеціалістів.

Держнаглядохоронпраці (Держгірпромнагляд) організує і здійснює державний нагляд за:

- станом охорони праці на об’єктах господарювання (підприємствах, в установах, організаціях), незалежно від форм власності і видів їх діяльності;

- реєструє підйомні споруди, трубопроводи для пари і гарячої води, котельні установки і посудини, які працюють під тиском, інші об’єкти згідно з чинними нормативними актами, а також вирішує інші питання, пов’язані з керівництвом охороною праці на різних рівнях.

Державний нагляд за охороною праці здійснюють державні інспектори та посадові особи Комітету і територіальних органів. Державні інспектори держінспекцій здійснюють державний нагляд, реєструють вказані вище об’єкти, проводять в установленому порядку розслідування обставин і причин аварій і випадків виробничого травматизму, аналізують разом з місцевими установами охорони здоров’я і санітарно-епідеміологічної служби стан профзахворюваності на підприємствах, вносять пропозиції щодо їх попередження, вирішують інші питання, пов’язані з управлінням охороною праці на підприємствах. Вони згідно з посадовими обов’язками мають право:

· перевіряти без перешкод у будь-який час стан охорони праці на підприємствах (в установах, організаціях);

· направляти (видавати) їх керівникам обов’язкові для виконання розпорядження (приписи) про усунення порушень і недоліків в області охорони праці;

· зупиняти експлуатацію з накладанням пломб як окремих робочих місць і видів обладнання, так і підприємств у цілому;

· накладати на підприємства штрафи;

· притягати до адміністративної відповідальності працівників, винних у порушенні вимог охорони праці;

· вирішувати інші питання, пов’язані із забезпеченням безпеки праці.

Нагляд за дотриманням санітарного законодавства, санітарних норм, викладених в стандартах та інших нормативно-технічних документах, а також за відповідністю продукції вимогам безпеки для здоров’я і життя населення здійснюють органи, установи і організації державної санітарно-епідеміологічної служби згідно з законом України «Про забезпечення санітарного і епідеміологічного благополуччя населення» і Положенням про державний санітарно-епідеміологічний нагляд в Україні.

Державну санітарно-епідеміологічну службу України очолює головний державний санітарний лікар України – перший замісник міністра охорони здоров’я України.

Керівництво державною санітарно-епідеміологічною службою України на адміністративних територіях (в області, районі, місті, районі міста) здійснюють відповідні головні державні санітарні лікарі. Державна санітарно-епідеміологічна служба створена на водному, залізничному і повітряному транспорті, а також в деяких міністерствах і відомствах.

Головний державний санітарний лікар України разом з іншими повноваженнями затверджує:

· державні санітарні норми;

· гранично допустимі концентрації, орієнтовно безпечні рівні хімічних і біологічних факторів у харчових продуктах, предметах, виробах, у воді, повітрі, грунті;

· встановлює норми радіаційної безпеки і допустимі рівні дії на людину інших фізичних факторів.

Головні державні санітарні лікарі та їх замісники здійснюють нагляд за дотриманням санітарного законодавства, узгоджують відведення земельних ділянок під забудову, місця водозаборів, скиду стічних вод, розміщення промислових та інших об’єктів, а також розслідують причини і умови виникнення професійних та інфекційних захворювань, отруєнь, радіаційних аварій.

Інші посадові особи (лікарі-гігієністи, лікарі-епідеміологи, помічники лікарів) здійснюють державний санітарний нагляд, аналізують санітарну і епідемічну ситуацію, контролюють виконання санітарних і протиепідемічних заходів, проводять відбір зразків сировини, продуктів, матеріалів для санітарно-гігієнічної експертизи, а також розслідують групові інфекційні захворювання, отруєння, радіаційні аварії.

Для попередження порушень санітарного законодавства головні державні санітарні лікарі, їх замісники та інші посадові особи мають право:

· обмежувати, тимчасово забороняти або зупиняти роботу підприємств, об’єктів будь-якого призначення, технологічних ліній, машин і механізмів та виконання окремих технологічних операцій;

· забороняти виробництво, використання і реалізацію продуктів харчування і товарів народного вжитку, якщо відсутня їх гігієнічна регламентація і державна реєстрація або вони визнані шкідливими для здоров’я людей;

· обмежувати, зупиняти або забороняти викиди (скиди) забруднюючих речовин у випадку порушення санітарних норм;

· вносити подання про відсторонення від роботи осіб, які ухиляються від обов’язкового медичного огляду;

· проводити конфіскацію шкідливих для здоров’я продуктів харчування, хімічних і радіоактивних речовин, біологічних матеріалів.

У необхідних випадках попередження порушень санітарного законодавства може проводитися з залученням працівників органів внутрішніх справ.

Головний державний санітарний лікар та його замісники, інші головні державні санітарні лікарі та їх замісники, посадові особи державної санітарно-епідеміологічної служби можуть приймати постанови про накладання штрафів і застосування фінансових санкцій за порушення санітарного законодавства на основі відповідних протоколів за результатами перевірок.

У сфері торгівлі немає об’єктів нагляду державного Комітету України з ядерної і радіаційної безпеки.

Функції органів державного пожежного нагляду управління пожежної охорони Міністерства внутрішніх справ України розглянуто у розділі «Пожежна безпека».

Контроль за дотриманням законодавства про працю здійснює державна інспекція праці Міністерства праці України, законодавства про охорону праці (в межах компетенції) і охорони довкілля – державна інспекція Міністерства охорони довкілля і ядерної безпеки України. На адміністративних територіях дотримання законодавства про охорону праці контролює місцева державна адміністрація і місцеві Ради народних депутатів. За станом охорони праці і функціонуванням СУОП на об’єктах господарювання здійснюють відомчий контроль вищестоящі органи.

Контроль стану охорони праці на робочих місцях, в структурних підрозділах і на підприємстві в цілому здійснюють власник, керівники підрозділів, спеціаліст служби охорони праці.

На підприємствах (в установах, організаціях) професійні спілки мають право без перешкоди перевіряти стан умов і безпеки праці, виконання відповідних програм і обов’язків колективних договорів (угод). Громадський контроль за дотриманням законодавства про охорону праці здійснюють трудові колективи – через обраних ними уповноважених, професійні спілки – в особі своїх виборчих органів (профспілкових комітетів) і представників (від кожної профгрупи).

На торговельних підприємствах здійснюється адміністративно-громадський (трьохступеневий) контроль за станом охорони праці за участю адміністрації та профспілкової організації. Об’єктами такого контролю є:

· секції, склади, виробництва, ділянки, інші структурні підрозділи і підприємства без структурного поділу – на першому ступені;

· відділи, цехи – на другому ступені;

· підприємства (установи, організації) з структурними підрозділами – на третьому ступені.

Контроль першого ступеня здійснюється щоденно, другого – щотижнево, третього – не менше чотирьох разів на рік (ділянки і цехи з підвищеною небезпекою перевіряють не менше шести разів на рік).

Результати перевірок реєструють в журналах першого та другого ступенів контролю, які зберігаються відповідно у керівника первинного підрозділу і керівника відділу (цеху). За результатами контролю стану охорони праці на третьому ступені складають акт.