1.3.1. Загальне поняття про виробничий травматизм, професійні захворювання та аварії
На підприємствах під час експлуатації обладнання і виконання технологічних процесів працівники можуть знаходитися у небезпечних зонах.
Небезпечна зона – це простір, у якому можлива дія на працівника небезпечного і (або) шкідливого виробничого чинника.
Небезпечним виробничим чинником вважають такий виробничий фактор, дія якого на працівника за певних умов призводить до травми або іншого раптового погіршення здоров’я.
Шкідливий виробничий чинник – це виробничий фактор, вплив якого на працівника за певних умов призводить до захворювання або зниження працездатності.
Небезпечні і шкідливі виробничі чинники поділяються на такі групи: фізичні, хімічні, біологічні, психофізичні.
До фізичних чинників відносять, наприклад, такі:
рухомі частини виробничого обладнання;
підвищені рівні шуму, вібрації, інфрачервоного та електромагнітного випромінювань, недостатня освітленість;
підвищена запорошеність і загазованість повітря робочої зони;
несприятливі параметри метеорологічних умов.
Хімічні небезпечні і шкідливі виробничі чинники поділяють:
за характером дії на організм людини (токсичні, подразнюючі, сенсибілізуючі, канцерогенні, мутагенні та ті, що впливають на репродуктивну функцію);
за шляхами проникнення в нього (через органи дихання, шлунково-кишковий тракт, шкіряні покрови і слизисті оболонки).
До біологічних небезпечних і шкідливих виробничих чинників відносять:
патогенні мікроорганізми (бактерії, віруси, гриби та ін.);
продукти їх життєдіяльності;
макроорганізми (рослини, твaрини).
Психофізичні шкідливі і небезпечні виробничі чинники – це
перевантаження фізичні (статичні і динамічні);
нервово-психічні (розумове перенапруження, перенапруження аналізаторів, монотонність праці, емоційні перевантаження).
Вплив на людину небезпечного чинника може призвести до травми.
Травма – це тілесне ушкодження, тобто порушення цілісності тканин і органів тіла внаслідок зовнішніх впливів, які супроводжуються розладом функцій окремих органів або всього організму. До травм відносять, наприклад, удари, переломи, поранення.
Виробнича травма – це травма, яка отримана працівником на виробництві і викликана недотриманням вимог безпеки праці. Сукупність виробничих травм називають виробничим травматизмом. Випадок, що викликав травму, вважають нещасним випадком.
Нещасний випадок на виробництві – випадок дії на працівника небезпечного виробничого чинника під час виконання працівником трудових обов’язків або завдань керівника робіт.
В особливу групу виділяють нещасні випадки, які сталися у побуті, на шляху з роботи чи на роботу не на транспорті підприємства або транспорті, який підприємство орендує.
Основні причини виробничого травматизму: технічні, організаційні, санітарно-гігієнічні, особисті.
Технічні причини обумовлені конструкційними недоліками машин і механізмів, відсутністю в них засобів захисту, контролю і регулювання.
Організаційні причини – порушення правил безпеки експлуатації обладнання і виконання технологічних процесів, недостатня кваліфікація працівників, виконання ними робіт не за спеціальністю, неякісне проведення інструктажів, недостатня ефективність контролю стану охорони праці посадовими особами тощо.
Санітарно-гігієнічні причини – недостатня освітленість робочих місць, наявність шуму, вібрації, несприятливих метеорологічних чинників та ін.
Особистісні причини – грубі помилки в роботі, пов’язані з фізіологічним, психофізичним або хворобливим станом працівника.
Розрізняють нещасні випадки без втрати працездатності, з тимчасовою втратою працездатності, зі стійкою втратою працездатності; групові (кількість потерпілих одночасно дві людини і більше), зі смертельними наслідками.
На підприємствах можливі професійні отруєння працівників – порушення здоров’я, викликані отруйними речовинами внаслідок їх проникнення в організм людини в умовах виробництва. Професійні отруєння бувають: гострі і хронічні. Професійні отруєння різного ступеня важкості можуть статися, наприклад, під дією аміаку при його витіканні з холодильного обладнання.
Довготривалий вплив на організм людини шкідливих виробничих чинників навіть в невеликих дозах може призвести до професійного захворювання. Найширше розповсюджені професійні захворюванням серед працівників підприємств торгівлі і громадського харчування:
· виражене розширення вен на ногах;
· захворювання нервово-м’язового апарату;
· попереково-крижові радикуліти;
· хронічні пилові бронхіти тощо.
Небезпечні події, які призводять до порушення роботи або руйнування обладнання чи споруди, розглядаються як аварії. Аварії можуть спричиняти матеріальну і (або) екологічну шкоду, призводити до нещасних випадків. У сфері торгівлі найбільш аварійнонебезпечне аміачне холодильне обладнання.
Нещасні випадки, хронічні професійні захворювання і отруєння, а також аварії підлягають урахуванню відповідно до порядку розслідування та ведення обліку нещасних випадків, професійних захворювань і аварій на виробництвах, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 25 серпня 2004 р. № 1112. Дія цього порядку розповсюджується на всі підприємства, установи і організації, незалежно від форм власності, всіх громадян (у тому числі іноземних громадян і осіб без громадянства), які працюють або залучені до роботи на цих підприємствах.