1.3.4. Розслідування й облік аварій
На підприємстві має бути розроблений і затверджений план ліквідації аварій (аварійних ситуацій), в якому розглядаються можливі аварійні ситуації, дії посадових осіб і працівників, а також обов’язки працівників підприємства, які залучаються до ліквідації аварій.
Аварії, що призвели до руйнування чи ушкодження виробничих будівель, споруд, машин, апаратів, обладнання підрозділяються на дві категорії: І і ІІ.
До І категорії відносять аварії, внаслідок яких або загинуло п’ять чи більше людей, або створилася загроза життю і здоров’ю працівників підприємства чи населення поблизу об’єкта, або зупинено чи виведено із ладу підприємство на добу і більше.
До ІІ категорії відносять аварії, внаслідок яких або загинуло до п’яти людей, або створилася загроза життю і здоров’ю працівників цеху, дільниці, або зупинено чи виведено із ладу підприємство на зміну і більше.
Випадки порушення технологічних процесів, роботи обладнання, тимчасової зупинки виробництва в результаті спрацьовування автоматичних захисних блокувань та інших локальних порушень у роботі цехів, дільниць або окремих об’єктів відносяться до виробничих неполадок і розглядаються підприємством в установленому порядку.
У разі аварії власник підприємства чи особа, яка керує підприємством в зміні, зобов’язані ввести в дію план її ліквідації, здійснивши в першу чергу заходи з врятування потерпілих і надання їм медичної допомоги, попередження подальшого розповсюдження аварії.
Розслідування аварій, під час яких сталися нещасні випадки, проводиться комісією згідно з викладеними вище правилами.
Для розслідування аварій, під час яких не сталися нещасні випадки, комісія створюється:
· в разі аварій І категорії – наказом міністерства (відомства) чи іншого центрального органу державної виконавчої влади для узгодження з центральними органами державного нагляду за охороною праці, а на підприємствах недержавних форм власності – відповідним центральним органом державного нагляду за охороною праці;
· в разі аварій ІІ категорії – наказом (розпорядженням) керівника органу, до сфери управління якого належить підприємство, а на підприємствах недержавних форм власності – відповідним територіальним органом державного нагляду за охороною праці.
Комісія з розслідування зобов’язана впродовж десяти днів розслідувати аварію і скласти акт про розслідування за відповідною формою.
Аварії реєструються на підприємстві в спеціальному журналі з перерахуванням їх причин, економічних втрат, тривалості простою, запропонованих комісією заходів.
За результатами розслідування аварії власник підприємства видає наказ, яким затверджує заходи щодо попередження подібних аварій в подальшому і притягає до відповідальності працівників за порушення нормативних актів про охорону праці згідно з висновками комісії.
У п’ятиденний термін після закінчення розслідування підприємство направляє матеріали розслідування прокуратурі і відповідному органу державного нагляду за охороною праці.
Акт розслідування аварій І і ІІ категорій направляється центральним органам державної виконавчої влади за їх вимогою. Один примірник акту розслідування аварії, яка призвела до нещасного випадку, зберігається на підприємстві до закінчення термінів здійснення заходів, намічених комісією з розслідування, але не менше двох років.
Якщо аварія сталася через проектні недоробки чи конструкторські недоліки обладнання, власник підприємства зобов’язаний направити проектній організації, заводу-виробнику обладнання обґрунтовані рекламації.
Облік аварій І і ІІ категорій здійснюють підприємства і відповідні органи державного нагляду за охороною праці.
Контроль за своєчасним і правильним розслідуванням, документальним оформленням і обліком аварій, здійсненням підприємством заходів щодо усунення їх причин покладається на органи державного управління охороною праці і органи державного нагляду за охороною праці.
Згідно з Правилами урахування дорожньо-транспортних пригод (затверджені постановою Кабінету Міністрів України від 3 серпня 1993 р. № 595), розробленими відповідно до закону України «Про дорожній рух», підприємства беруть на облік всі дорожньо-транспортні пригоди за участю транспортних засобів, власниками яких вони є, незалежно від місця події, її наслідків і вини водіїв. Облік осіб, які потерпіли в результаті дорожньо-транспортних пригод, ведеться за формою, затвердженою МОЗ за узгодженням з Мінстатом і МВС.