2.1.3. Забезпечення безпеки виробничого обладнання
Виробниче устаткування має бути безпечним в монтажі, експлуатації, ремонті, транспортуванні, в разі використання окремо або в складі комплексів і технологічних систем упродовж всього терміну експлуатації.
Безпека виробничого обладнання – це властивість виробничого обладнання зберігати відповідність вимогам безпеки праці під час виконання заданих функцій в умовах, встановлених нормативно-технологічною документацією.
Вимоги безпеки до виробничого обладнання викладено в міждержавних стандартах, наприклад :
· ГОСТ 12.2-003-91. «ССБП. Обладнання виробниче. Загальні вимоги безпеки»;
· ГОСТ 12.2-092-94. «ССБП. Обладнання електромеханічне і електронагрівальне для підприємств громадського харчування. Загальні технічні вимоги щодо безпеки та методи випробувань» (СТ СЭВ 3321-81);
· ГОСТ 12.2-124-90. «ССБП. Обладнання продовольче. Загальні вимоги безпеки»;
· ГОСТ 12.2-049-80. «ССБП. Обладнання виробниче. Загальні ергономічні вимоги».
Для захисту людей від небезпечних виробничих чинників використовують огорожі, запобіжні захисні засоби, слабкі ланки, блокувальні пристрої, сигналізацію, дистанційне управління. Класифікація засобів колективного захисту від дії механічних факторів наведена в ГОСТ 12.4-125-83. «ССБП. Засоби колективного захисту працівників від дії механічних факторів. Класифікація».
Огорожі бувають стаціонарні, рухомі (відкидні, розсувні) і переносні. Конструкційно вони виконуються у вигляді камер, кожухів, щитів (щитків, екранів), решіток, сіток. Вимоги до огорож викладені в ГОСТ 12.2-062-81. «ССБП. Устаткування виробниче. Огорожі захисні» (СТ СЭВ 2696-80).
Камери та ємності машин і апаратів, які використовуються для переробки харчових продуктів, виконують функції так званої камерної огорожі. Такі огорожі мають, наприклад, шнек і ріжучий інструмент у м’ясорубках. У машинах для нарізання гастрономічних товарів дисковий ніж закритий захисним кожухом. У тістомісильних машинах для запобігання викидів тіста з діжі під час замішування передбачені спеціальні захисні щити. Тісторозкатувальні машини мають над завантажувальним лотком запобіжну гратку для захисту рук оператора від потрапляння у валки, що обертаються.
Попереджувальні захисні засоби призначені для автоматичного відключення агрегатів і машин у разі відхилення робочих параметрів (температури, тиску, величини струму тощо) від допустимих значень. Як запобіжні захисні засоби використовуються електроконтактні термометри, запобіжні клапани, гальмівні пристрої, кінцеві вимикачі, реле захисту від великих струмів та ін.
Наприклад, у хліборізках після закінчення нарізання порцій хліба електродвигун приводу автоматично вимикається натисканням каретки на кінцевий мікровимикач. Гасіння кінетичної енергії частин хліборізки, які обертаються, після вимкнення електродвигуна здійснюється встановленим на його валу конічним фрикційним гальмом з електромагнітним приводом. У посудомийних машинах термосигналізатор вимикає ТЕНи, якщо вода у водонагрівачі нагрілася до 900С.
Посудини в системах, які працюють під тиском, повинні мати запобіжні клапани. Вимоги до запобіжних клапанів викладені в ГОСТ 12.2-085-82. «ССБП. Посудини, які працюють під тиском. Клапани запобіжні. Вимоги безпеки» (СТ СЭВ 3085-81).
Слабкі ланки, які використовуються в конструкції технологічного устаткування, розраховані на спрацьовування в аварійних режимах з метою виключення поломок, руйнувань і, як наслідок, виробничого травматизму. До слабких ланок відносять зрізні штифти, фрикційні муфти, плавкі запобіжники.
Блокувальні пристрої позбавляють можливості вмикання в роботу технологічного устаткування у разі наявності вільного доступу до його небезпечних зон. За принципом дії блокувальні пристрої поділяються на механічні, електричні, фотоелектричні, радіаційні, гідравлічні, пневматичні, комбіновані.
У більшості машин, що використовуються на підприємствах торгівлі та громадського харчування, рухомі огорожі мають електричне блокування: в разі відсутності їх на місці мікровимикач вимикає електроустановку від мережі. Таке блокування мають, наприклад, запобіжні грати для захисту рук оператора в тісторозкатувальній машині та хліборізці. Електричним блокуванням обладнані дверцята НВЧ-апаратів з метою захисту обслуговуючого персоналу від електромагнітних випромінювань.
Сигнальні пристрої – це засоби інформації про роботу технологічного устаткування та наявність шкідливих і небезпечних виробничих чинників, які виникають при цьому.
За призначенням сигналізація буває:
оперативна,
попереджувальна,
розпізнавальна.
За способом інформації -
звукова,
візуальна,
комбінована (світлозвукова),
одоризаційна (за запахом).
Оперативна сигналізація використовується для узгодження дій працівників, наприклад, під час завантажувально-розвантажувальних робіт.
Попереджувальна сигналізація призначена для попередження про виникнення небезпеки. Для цього застосовуються одоризатори, світлові тазвукові сигнали. В аміачних холодильних установках, наприклад, індикатори витоку аміаку, які розміщені в машинних (апаратних) і конденсаторних відділеннях, подають попереджувальний сигнал про концентрацію його вище 0,5 мг/л (0,07 %), а в разі досягнення концентрації 1,5 мг/л (0,21 %) сигналізатори аварійної концентрації вимикають електроживлення всієї холодильної установки одночасно включають аварійну вентиляцію, світлозвукову сигналізацію, сирену, табло з текстом, який попереджає про загазованість приміщень.
Розпізнавальна сигналізація служить для виділення різних видів технологічного обладнання і його небезпечних зон за допомогою сигнальних кольорів і знаків безпеки згідно ГОСТ 12.2.058-81, ГОСТ 12.4.026-76.
Знаки безпеки за цільовим призначенням поділяються на чотири групи;
· заборонні (забороняють або обмежують які-небудь дії, наприклад: «Не включати – працюють люди»);
· попереджувальні (попереджають про можливу небезпеку, наприклад: «Вогненебезпечно»;
· приписні (дозволяють виконання операцій тільки в разі дотримання конкретних вимог, наприклад: «Перед увімкненням газового апарату перевірте тягу»;
· вказівні (інформують про місце знаходження пунктів першої допомоги, зберігання засобів індивідуального захисту та ін.).
Дистанційне управління забезпечує контроль і регулювання робіт обладнання з ділянок, досить віддалених від небезпечної зони. Режим роботи устаткування визначають за допомогою датчиків контролю, сигнали від яких надходять на пульт управління, де розташовуються засоби інформації та органи управління. Наприклад, з постійного поста охорони здійснюється дистанційне управління автоматизованими аміачними холодильними установками.
Пульт управління обладнання і робоче місце облаштовують з урахуванням антропометричних даних операторів відповідно до вимог ГОСТ 12.2.049-80. «ССБП. Обладнання виробниче. Загальні ергономічні вимоги». На робочому місці контролера-касира повинно бути крісло, яке обертається, з напівм’якою оббивкою і трохи прогнутою поверхнею сидіння, шириною 0,5 м і глибиною 0,35…0,4 м.
Конструкція органів управління машинами, механізмами і апаратами повинна виключати можливість їх неправильного вімкнення, а також неправильну послідовність операцій, якщо при цьому створюється небезпека для обслуговуючого персоналу.
Вимоги для органів управління виробничим устаткуванням викладено в ГОСТ 12.2-064-81. «ССБП. Органи управління виробничим облаштування. Загальні вимоги безпеки» (СТ СЭВ 2694-80); вимоги до робочих місць – в ГОСТ 12.2-061-81. «ССБП. Облаштування виробниче. Загальні вимоги безпеки до робочих місць» (СТ СЭВ 2695-80).
Потрібний рівень безпеки виробничого облаштування забезпечується також здійсненням низки технічних і організаційних заходів:
§ На підприємствах проводиться атестація робочих місць, контроль за станом і експлуатацією обладнання;
§ Передбачено проведення за графіком планово-попереджувальних ремонтів машин і апаратів;
§ Виробниче обладнання закріплюється за окремими робітниками;
§ Технічне обслуговування і ремонт облаштування проводять за договором механіки ремонтно-монтажних комбінатів, сервісних організацій;
§ Стан обладнання відображається в журналах підприємств.