2.5.1. Загальні вимоги техніки безпеки до посудин, що працюють під тиском
Посудиною, що працює під тиском, називають герметично закриту ємність, призначену для хімічних, теплових та інших технологічних процесів, а також для зберігання і транспортування газоподібних, рідких та інших речовин. Межею посудини є вхідні та вихідні штуцери. До посудин, що працюють під тиском, відносять котли, балони, цистерни, бочки.
Посудини, що працюють під тиском, виготовляють зварними або литими на підприємствах, що мають дозвіл Держнаглядохоронпраці. На заводі на поверхню посудин тавруванням наносять паспортні дані. Після виготовлення всі посудини підлягають випробуванню пробним тиском.
Під час експлуатації найчастіше причинами аварій і вибухів посудин є перевищення гранично допустимого тиску, порушення температурного режиму, втрата ними механічної міцності.
Посудини, що працюють під тиском, через можливість вибуху належать до устаткування підвищеної небезпеки, тому експлуатувати їх необхідно відповідно до "Правил будови і безпеки експлуатації посудин, що працюють під тиском". Ці правила розповсюджуються на:
· посудини, що працюють під тиском води з температурою вище 115°С або іншої рідини з температурою, яка перевищує температуру кипіння під тиском 0,07 МПа (без урахування гідростатичного тиску); посудини, що працюють під тиском пари чи газу понад 0,07 МПа;
· балони, призначені для транспортування і зберігання стиснених, зріджених і розчинених газів під тиском понад 0,07 МПа;
· цистерни і бочки для транспортування і зберігання зріджених газів, тиск пари яких за температури до 50°С перевищує 0,07 МПа;
· цистерни і посудини для транспортування або зберігання стиснених, зріджених газів, рідин і сипких тіл, у яких тиск вищий за 0,07 МПа створюється періодично для їх опорожнення;
· барокамери.
· Вказані правила не розповсюджуються на:
· посудини і балони місткістю не більше 0,025 м (25 л), для яких добуток тиску (р) в МПа на місткість (V) в м3 не перевищує 0,02;
· посудини, що працюють під вакуумом;
· прилади парового і водяного опалювання;
· трубчасті печі, частини машин, що не є самостійними посудинами, та деякі інші.
Посудини, на які розповсюджуються "Правила будови і безпечної експлуатації посудин, що працюють під тиском", підлягають реєстрації і технічному обстеженню – огляду і випробуванню пробним тиском. Передбачена реєстрація деяких посудин в органах Держнаглядохоронпраці.
Реєстрації в цих органах не підлягають:
· посудини холодильних установок і холодильних блоків у складі технологічних установок;
· бочки для перевезення зріджених газів, балони місткістю до 100 л включно, встановлені стаціонарно, а також призначені для транспортування і (або) зберігання стиснених, зріджених і розчинених газів;
· посудини для зберігання і транспортування зріджених газів, рідин і сипких тіл, що знаходяться під тиском періодично під час їх опорожнення;
· посудини з стисненими і зрідженими газами, призначені для забезпечення паливом двигунів транспортних засобів, на яких вони встановлені, та деякіінші.
На підприємствах торгівлі і громадського харчування не використовуються посудини, що підлягають реєстрації в органах Держнаглядохоронпраці. Проте на цих підприємствах наявні або є в обігу посудини (апарати), на які розповсюджуються вимоги "Правил будови і безпечної експлуатації посудин, що працюють під тиском". До таких посудин належать апарати стаціонарних холодильних установок, автосатуратори, балони з різними газами.
Дозвіл на введення в експлуатацію посудин, які підлягають реєстрації в органах Держнаглядохоронпраці, видається особою, призначеною наказом по підприємству для здійснення нагляду за технічним станом і експлуатацією посудин, на підставі документації підприємства-виробника після перевірки представником організації обслуговування і, за необхідності, технічного огляду. Дозвіл на введення посудини в експлуатацію записується в її паспорт.
На поверхні посудини повинні бути такі дані: реєстраційний номер, дозволений робочий тиск, дата (число, місяць і рік) наступного огляду і випробування.
Посудина або група посудин, що входять в установку, запускаються в роботу на підставі письмового розпорядження адміністрації підприємства. Посудини, на які розповсюджуються вимоги вказаних вище правил, періодично в процесі експлуатації і, за необхідності, достроково піддаються технічному огляду. Об'єм, методи і періодичність технічних оглядів посудин (за винятком балонів) визначені підприємствами-виробниками, вказані в паспортах та інструкціях з монтажу і безпечної експлуатації. Технічний огляд посудин, цистерн, балонів і бочок може проводитися на спеціальнихремонтно-випробувальних пунктах, на підприємствах-виробниках, на наповнювальних станціях, а також на підприємствах власників.
На підприємствах повинні бути забезпечені утримання посудин в справному стані і безпечні умови їх роботи. Наказом по підприємству або об'єднанню підприємств призначається з числа інженерно-технічних працівників особа, відповідальна за справний стан і безпечну дію посудин, і особа, що здійснює нагляд за їх технічним станом і експлуатацією.
До обслуговування посудин, що працюють під тиском, допускаються особи, які досягли 18-річного віку, пройшли спеціальне навчання (у професійно-технічному училищі, навчально-курсовому комбінаті), атестацію і кваліфікаційні комісії та інструктаж щодо безпечного обслуговуванняпосудин. Перевірка знань персоналу, що обслуговує посудини, проводиться не рідше, ніж раз на рік.
Інструкції щодо режиму роботи і безпечної експлуатації посудин повинні бути вивішені на робочих місцях і видані під розписку обслуговуючому персоналу. В разі порушення режимів роботи і появи несправностей експлуатація посудин має бути припинена.
Для управління роботою і забезпечення безпечної експлуатації посудини обладнані приладами для вимірювання тиску і температури, запобіжними пристроями, запірною арматурою і, за необхідності, показниками рівня рідини.
На посудинах для вимірювання тиску встановлюють манометри, перевірка яких з опломбуванням або тавруванням проводиться не рідше одного разу на рік. Не рідше за один раз на 6 місяців на підприємстві перевіряють покази робочих манометрів за контрольним; результати перевірки записують у журнал. Манометр повинен мати червону межу на поділці, яка відповідає дозволеному робочому тиску в посудині.
Запобіжні клапани бувають пружинної і важеле-вантажної дії. Запобіжні клапани повинні відповідати вимогам ГОСТ 12.2.085-82."ССБП. Посудини, що працюють під тиском. Клапани запобіжні". Тиск настройки запобіжних клапанів повинен дорівнювати робочому тиску в посудині або перевищувати його, але не більше, ніж на 25 % . Робоче середовище, що виходить із запобіжного клапана, слід відводити в безпечне місце.
Запобіжні клапани перевіряють не рідше, ніж один раз на 6 місяців або один раз на рік, залежно від виду посудини, на якій вони встановлені. З проведенням періодичних перевірок запобіжний клапан після випробування і тарування повинен пломбуватися. Замість запобіжних клапанів можуть бути використані запобіжні пластини, що розриваються за тиску в посудині, який перевищує робочий не більше, ніж на 25 % .
Посудина, що працює під тиском, меншим за тиск джерела, що живить його, повинна бути обладнана автоматичним редукуючим пристроєм для пониження тиску газу. Камера низького тиску редуктора повинна мати манометр і пружинний запобіжний клапан, відрегульований на відповідний дозволений тиск в ємності, в яку запускається газ. Такі пристрої-редуктори є, наприклад, в автосатураторах.
Запірну арматуру встановлюють на трубопроводах, якими до посудини підводяться або від неї відводяться рідини, пара або гази. Установка запірної арматури між посудиною і запобіжним клапаном не допускається. Не можна встановлювати запірні пристосування в трубах, які відводять газ або пару від запобіжних пристроїв.
Між посудиною з надзвичайно небезпечною або високонебезпечною речовиною, а також з пожежо- або вибухонебезпечним середовищем і насосом (компресором) встановлюють зворотний клапан, який автоматично закривається під дією тиску з посудини.
За необхідності контролю рівня рідини в посудинах, що мають межу розділу середовищ, застосовуються показники рівня. Окрім показників рівня, на посудинах можуть бути встановлені звукові, світлові та інші сигналізатори і блокування за рівнем.
Експлуатацію парових і водонагрівальних котлів регламентують "Правила будови і безпечної експлуатації парових і водонагрівальних котлів".
Парові котли з робочим тиском до 0,07 МПа повинні відповідати вимогам ДНАОП 0.00-1.26-96 «Правила будови і безпечної експлуатації парових котлів з тиском пари не більше 0,07 МПа (0.7кгс/см), водогрійних котлів і водопідігрівачів з температурою нагріву води не вище 115С» .