3.1.3. Виробничі випромінювання
Теплові апарати, які використовуються на підприємствах, є джерелами інфрачервоного випромінювання. За фізичною природою інфрачервоне випромінювання являє собою електромагнітні хвилі та потік квантових фотонів.
Ефект дії інфрачервоного випромінювання на людину залежить від довжини хвилі.
- короткохвильове інфрачервоне випромінювання з довжиною хвилі від 0,76 до 1,4 мкм має більшу здатність проникати через шкіру;
- довгохвильове інфрачервоне випромінювання з більшою довжиною хвилі поглинається в основному в епідермісі;
- видиме – кров’ю у шарах дерми та підшкірною жировою клітковиною.
Поглинання інфрачервоних променів різними шарами шкіри призводить до їх нагрівання. Внаслідок цього можливе порушення теплового балансу організму людини. Інфрачервоне випромінювання негативно впливає на функціональний стан центральної нервової системи, виникають зміни у серцево-судинній системі.
Вплив інфрачервоного випромінювання на очі нерідко викликає кон’юктивіти, помутніння рогівки, спазм зіниць, помутніння кришталика, опік сітчатки, «снігову» сліпоту. Під час опромінення очей випромінюванням інтенсивністю 4,2 кВт/м2 температура рогівки може досягати 40°С і більше. Постійна дія такого випромінювання на очі викликає професійне захворювання – катаракту.
Під дією інфрачервоного випромінювання виникають гострі та хронічні захворювання. Відчуття розслабленості та зниження уваги працівників, які знаходяться в зоні дії теплового променевого потоку, можуть бути непрямою причиною виробничого травматизму.
Тепловий ефект впливу інфрачервоного випромінювання на людину залежить від багатьох чинників, серед яких:
Ø температура джерела випромінювання,
Ø його площа, кут падіння променів,
Ø площа опромінюваної поверхні,
Ø тривалість опромінювання,
Ø вид одягу.
Згідно ГОСТ 12.1.005-88, інтенсивність теплового опромінювання працівників від нагрітих поверхонь технологічного устаткування, освітлювальних приладів, інсталяції на постійних і не постійних робочих місцях не повинна перевищувати:
§ 35 Вт/м2 у разі опромінювання 50 % поверхні тіла і більше;
§ 70 Вт/м2 – якщо величина опромінювання від 20 до 50 %;
§ 100 Вт/м2 – коли опромінюється більше 25 % його поверхні.
За наявності теплового опромінювання температура повітря:
§ на постійних робочих місцях не повинна перевищувати вказані в ГОСТ 12.1.005-88 верхні межі оптимальних значень для теплого періоду року (20 - 25°С – залежно від важкості виконуваної роботи);
§ на постійних робочих місцях – верхні межі допустимих значень для постійних робочих місць (19 - 28°С – залежно від періоду року та важкості виконуваної роботи).
Для виключення теплових травм температура зовнішніх поверхонь технологічного устаткування чи огороджувальних пристроїв повинна бути не більше 45°С.
У гарячих цехах підприємств громадського харчування використовуються плити, відкрита поверхня для смаження яких нагрівається під час роботи до температури в межах 350 … 450°С. При експлуатації цих плит необхідно вживати заходи щодо захисту працівників від опромінювань.
Несприятливу дію на організм людини мають електромагнітні випромінювання радіочастотного діапазону, джерелами яких є ки телевізійних і радіомовних станцій, пристроїв стільникового радіозв’язку, апарати високочастотного нагрівання і навіть побутова апаратура.
Електромагнітні поля чинять термічний і морфологічний вплив на організм людини, викликаючи в ньому функціональні зміни. Найбільш різко всі симптоми опромінювання проявляються в діапазоні частот 105 … 1011 Гц, тобто в діапазоні від середніх до надвисоких частот. Під час роботи електровакуумних приладів виникають також побічні шкідливі ефекти:
· виникає рентгенівське випромінювання;
· утворюються легкі іони обох полярностей;
· озон і оксиди азоту;
· підвищується температура повітря.
У сфері торгівлі енергія випромінювання надвисоких частот (НВЧ) використовується для теплової обробки харчової продукції, проводиться передпродажна перевірка і налаштування телевізійних апаратів, застосовуються персональні ЕОМ. Необхідно передбачати захист працівників від шкідливих чинників, що виникають.