2.3. Фактор інфляції та методика його врахування в інвестиційних розрахунках
В інвестиційній практиці постійно приходиться враховувати фактор інфляції, яка через певний проміжок часу обезцінює вартість грошових коштів. Це пов’язано з тим, що ріст інфляції (індексу середніх цін) викликає відповідне зниження купівельної спроможності грошей.
Концепція врахування впливу фактора інфляції в керуванні різними аспектами ІД підприємства полягає в необхідності реального відображення вартості його інвестиційни хактивів і грошових потоків, а також у забезпеченні відшкодування втрат інвестиційних доходів, що викликані інфляційними процесами, при здійсненні різних інвестиційних операцій.
При розрахунках, які пов’язані з коректуванням грошових потоків в процесі інвестування з врахуванням інфляції, прийнято використовувати два основних поняття – номінальна та реальна сума грошових коштів.
Номінальна сума грошових коштів представляє собою оцінку її величини без врахування змін купівельної спроможності грошей.
Реальна сума грошових коштів представляє собою оцінку її величини з врахуванням змін купівельної спроможності грошей у зв’язку з процесом інфляції. Така оцінка може проводитися при визначенні як теперішньої, так і майбутньої вартості грошових коштів.
Якщо оцінка доходів і витрат відбувається при вільному інвестуванні за умов впливу ринкових процесів, то доцільно використовувати реальні виміри грошових потоків. Проте, коли інвестування відбувається за довгостроковими контрактами, оцінку грошових потоків більш коректно здійснювати в номінальних значеннях.
Перетворення номінальних грошових потоків на реальні можливе через використання відповідного індексу інфляції.
Наприклад: Грошовий потік від інвестицій розподілився по роках находження таким чином:
0 рік – 0;
1-й рік – 1000грн;
2-й рік – 1000грн.
Зважаючи на те, що ставка дисконтування в інвестиційних розрахунках була прийнята на рівні 10%, теперішня вартість грошового потоку склала:
Р = 1000 грн. • 0,909 + 1000 грн. • 0,826 = 1735 грн.
Відомо, що індекс цін в ці роки становив, відповідно: 140; 145,6; та 151,4%.
Для переведення номінальних грошових потоків у реальні необхідно наведені індекси цін привести до базового періоду, тобто до нульового року інвестування.
Для року 0: 140 / 140 = 1;
Для року 1: 145,6 / 140 = 1,04;
Для року 2: 151,4 / 140 = 1,081.
Тоді реальні грошові потоки від інвестицій можна визначити таким чином:
Для року 0: 0 / 1 = 0;
Для року 1: 1000 / 1,04 = 961,5 грн.;
Для року 2: 1000 / 1,081 = 925,1 грн.
При оцінці в умовах інфляції вартість не повинна залежати від того, чи в номінальних, чи в реальних величинах її визначають. Об'єктивність оцінки досягається через застосування відповідної ставки дисконтування. Якщо потоки розглядаються в номінальних величинах, для їх оцінки має застосовуватись номінальна ставка. У випадку з реальними грошовими потоками оцінка відбувається через реальну ставку дисконтування.
Методичний інструментарій формування реальної процентної ставки з урахуванням фактора інфляції ґрунтується на прогнозованому номінальному її рівні на інвестиційному ринку (результати такого прогнозу відбиті звичайно в цінах ф'ючерсних і опціонних контрактів, що укладаються на фондовій біржі) і результатах прогнозу річних темпів інфляції. В основі розрахунку реальної процентної ставки з урахуванням фактора інфляції лежить Модель Фішера:
Ip = (I TI) / (1 + TI), де: (18)
Ір – реальна процентна ставка у визначеному періоді (десятковий дріб);
І – номінальна процентна ставка у визначеному періоді (десятковий дріб);
ТІ – темп інфляції у визначеному періоді (десятковий дріб).
Приклад 15: Необхідно розрахувати реальну річну процентну ставку на майбутній рік виходячи з таких даних:
- номінальна річна процентна ставка по опціонних і ф'ючерсних операціях на фондовій біржі на майбутній рік склалася в розмірі 19 %;
- прогнозований річний темп інфляції становить 7%.
Підставляючи ці дані в Модель Фішера одержимо реальну річну процентну ставку в розмірі:
Ip = (0,19 – 0,07) / (1 + 0,07) = 0,112 (або 11,2%)
Методичний інструментарій оцінки вартості грошових коштів з урахуванням фактора інфляції дозволяє здійснювати розрахунки як майбутньої, так і теперішньої їх вартості з відповідною "інфляційною складовою". В основі цих розрахунків лежить сформована реальна процентна ставка.
1. При оцінці майбутньої вартості грошових коштів з урахуванням інфляції використовується формула, що являє собою модифікацію розглянутої раніше Моделі Фішера:
FIH = Р * [(1 + Ір) х (1 + ТІ)]t де (19)
FIH – номінальна майбутня вартість внеску (грошових коштів), що враховує інфляцію;
Р – первісна сума внеску;
Ір – реальна процентна ставка (десятковий дріб);
І – прогнозований темп інфляції (десятковий дріб);
t – кількість інтервалів, за якими здійснюються процентні платежі.
Приклад 16: Визначити номінальну майбутню вартість внеску з урахуванням інфляції, якщо:
- первісна сума внеску становить 1000 грн;
- реальна річна процентна ставка, використовувана для нарощування вартості внеску – 20 %;
- прогнозований річний темп інфляції – 12%;
- загальний період розміщення внеску – 3 роки при нарахуванні відсотка один раз на рік.
Підставляючи ці показники у вищенаведену формулу, одержимо номінальну майбутню вартість внеску, що враховує фактор інфляції:
FIH = 1000 х [(1 + 0,20) х (1 + 0,12)] 3 = 2428 грн.
2. Дійсна вартість коштів з урахуванням інфляції визначається за формулою:
Рр = FIH / [(1 + Ір) х (1 + ТІ)] t де (20)
Рр – реальна теперішня сума внеску (коштів), що враховує фактор інфляції;
FIH – очікувана номінальна майбутня вартість внеску (грошових коштів);
Ір – реальна процентна ставка, використовувана для дисконтування (десятковий дріб);
ТІ – прогнозований темп інфляції (десятковий дріб);
t – кількість інтервалів, за якими здійснюються процентні платежі.
Приклад 17: Необхідно визначити реальну вартість коштів за таких умов:
- очікувана номінальна майбутня вартість грошових коштів – 1000грн;
- реальна процентна ставка для дисконтування вартості - 20% за рік;
- прогнозований річний темп інфляції - 12 %;
- період дисконтування - 3 роки, а його інтервал - 1 рік.
Підставляючи ці показники у вищенаведену формулу, одержимо реальну теперішню суму грошових коштів, що враховує фактор інфляції:
Рр = 1000 / [(1 + 0,20) х (1 + 0,12)]3 = 412 грн.
В інвестиційних розрахунках важливо врахувати вплив на цінність проекту інфляції.
Якщо в умовах інфляції номінальну ставку відсотка розглядати як складну, то її можна умовно поділити на дві складові – реальну ставку і поправку на інфляцію, яку прийнятоназивати "інфляційною премією". Саме ця складова має забезпечити відшкодування інвестору втрат, що спричинені інфляцією, і отримання цільового розміру інвестиційного прибутку в реальному вимірі. Розмір даної премії, необхідний для компенсування втрат реальної суми доходу інвестора від інфляції, і розраховується по формулі:
Пі = Dp х Ti, де (21)
Пі - сума інфляційної премії;
Dp - реальний середньо ринковий рівень доходу від інвестицій;
Ti – річний темп інфляції.
Приклад 18. Розрахувати розмір річної інфляційної премії за таких умов:
- первісна вартість грошових коштів – 1000 грн.;
- прогнозований річний темп інфляції – 12%.
Пі = 1000 х 0,12 = 120 грн.
Відповідно загальна сума доходу за інвестиційним проектом (в номінальному розрахунку) складатиме:
DH = Dp + Пі ,де (22)
DH – номінальна сума доходу за інвестиційною операцією з урахуванням інфляції;
Dp – реальна сума доходу за інвестиційній операції, обчислена з використанням реальної процентної ставки;
Пі – сума інфляційної премії за період.
При визначенні необхідного рівня прибутковості інвестиційних операцій з урахуванням інфляції використовується формула:
PDH = (DH / Dp ) – 1, де (23)
PDH – необхідний рівень прибутковості з урахуванням інфляції, десятковим дробом;
DH – загальна номінальна сума необхідного доходу по інвестиційній операції в розглянутому періоді;
Dp – реальна сума необхідного доходу по інвестиційній операції в розглянутому періоді.
Слід зазначити, що прогнозування темпів інфляції являє собою досить складний і трудомісткий ймовірнісний процес, який значною мірою зазнає впливу суб'єктивних факторів. Тому в практиці інвестиційного менеджменту може бути використаний більш простий спосіб обліку фактора інфляції. З цією метою вартість грошових коштів при їх наступному нарощенні та розмір необхідного доходу при наступному його дисконтуванні перераховується заздалегідь з національної валюти в одну з "сильних" (тобто найменше підвладнийінфляції) вільно конвертованих валют. Процес нарощення і дисконтування вартості здійснюється потім по реальній процентній ставці (мінімальній реальній нормі прибутку на капітал). Такий спосіб оцінки дійсної чи майбутньої вартості необхідного доходу дозволяє взагалі виключити з її розрахунків фактор інфляції всередині країни.