3.1. Економічна сутність реальних інвестицій

Реалізація стратегії економічного розвитку підприємства неможлива без її інвестиційної підтримки, а саме без здійснення реальних інвестицій. На більшості підприємств реальне інвестування є основною формою ІД.

Найчастіше під "реальними інвестиціями" розуміють ті економічні ресурси, які направляються на збільшення реального капіталу, тобто на розширення або модернізацію виробничого процесу.

В економічній літературі прийнято розрізняти:

1. Чисті реальні інвестиції – направляються на збільшення основного капіталу та утворення нових основних та частини оборотних фондів як виробничого, так і не виробничого призначення;

2. Валові реальні інвестиції відрізняються від "чистих" на величину одноразових витрат, які забезпечують просте відтворення. Крім того, реальні інвестиції в формі капітальних вкладень включають в себе такі елементи "валових" інвестицій, як витрати на накопичення та реновацію основних фондів і накопичення оборотних фондів у частині приросту незавершеного будівництва.

Реальні інвестиції можуть виступати також у вигляді:

1. Нетто-інвестицій, або початкових інвестицій, які здійснюються на основі проекту або при купівлі підприємства (фірми);

2. Реінвестицій (знову вивільнені інвестиційні ресурси, які використовуються на придбання нових засобів виробництва).

3. Брутто-інвестиції – це нетто-інвестиції разом із реінвестиціями утворюють

Реальні інвестиції поділяються також на інвестиції:

у "зовнішні умови" - вкладання вільних коштів у сторонні виробничі та інші структури;

у власну діяльність - вкладання капіталу в підвищення конкурентного статусу підприємства як за рахунок внутрішніх, так і за рахунок зовнішніх джерел фінансування.

Реальне інвестування має ряд особливостей, які обумовлені економічною потребою в них:

- забезпечує стратегічний розвиток підприємства ( успішне проникнення на ринки, збільшення активів і зростання їх ефективності, підвищення ринкової вартості підприємств);

- впливає на операційну діяльність (збільшення обсягів виробництва та реалізації продукції, розширення асортименту і підвищення її якості, зменшення операційних витрат тощо);

- генерує більшу ніж фінансове інвестування норму прибутку, що мотивує підприємницьку діяльність в реальному секторі економіки;

- створює стійкий чистий грошовий потік навіть тоді, коли операційна діяльність в існуючих формах не дає прибутку і він може формуватись тільки шляхом введення нових активів;

- несе високі ризики морального старіння при високих темпах НТП в галузі;

- має високий рівень захисту від інфляції;

- має відносно низьку ліквідність через вузько цільове спрямування проектів.

Інвестиції у реальні активи найчастіше здійснюються у вигляді реального інвестиційного проекту.