Категорії

Дипломні, курсові
на замовлення

Дипломні та курсові
на замовлення

Роботи виконуємо якісно,
без зайвих запитань.

Замовити / взнати ціну Замовити

4.1. Особливості та форми здійснення фінансових інвестицій

Фінансові інвестиції (ФІ) – це вкладення коштів у фінансові інструменти, серед яких перевалюють ЦП, із метою одержання доходу (прибутку) у майбутньому.

Здійснення фінансових інвестицій характеризується рядом особливостей, основними з яких є:

1. ФІ незалежний вид господарської діяльності підприємств реального сектора економіки. Це стосується і операційної діяльності підприємств, і процесу реального інвестування. Стратегічні задачі розвитку таких підприємств фінансові інвестиції вирішують в обмежених формах (вкладення капіталу в статутні фонди і придбання контрольних пакетів акцій інших підприємств).

2. ФІ основний засіб здійснення підприємством зовнішнього інвестування. Усі його основні форми та інструменти мають зовнішню спрямованість, що виходить за рамки свого підприємства.

3. ФІ формують інвестиційні потреби другого рівня. Вони здійснюються після задоволення потреби підприємства в реальному інвестуванні капіталу.

4. Стратегічні ФІ підприємства можуть бути засобом реалізації стратегії економічного розвитку при мінімальних витратах грошових ресурсів і часу. Замість створення або придбання цілісних майнових комплексів підприємство може нарощувати обсяги виробництва та реалізації продукції через купівлю контрольного пакета акцій підприємств, що фактично ним поглинаються за майже половину його ринкової вартості. Стратегічні ФІ можуть у первісні періоди життєвого циклу мати від’ємний фінансовий результат, але забезпечують приріст капіталу у довгостроковому періоді та контролю над певним сегментом ринку.

5. Портфельні ФІ підприємства неінституціонального інвестора створюють можливість отримання додаткового інвестиційного доходу від використання тимчасово вільних грошових коштів або забезпечують їх антиінфляційний захист.

6. ФІ надають підприємству найбільш широкий діапазон вибору інструментів інвестування за шкалою “дохідність-ризик” та “дохідність-ліквідність”.

7. Процес обґрунтування управлінських рішень, пов’язаний зі здійсненням ФІ є більш простим і менш трудомістким.

8. Високі коливання кон’юнктури фінансового ринку, порівняно з товарним, обумовлює необхідність здійснення більш активного моніторингу в процесі фінансового інвестування.

Форми фінансового інвестування:

1. Вкладання капіталу в статутні фонди підприємств - тісно пов’язане з операційною діяльністю підприємства. Забезпечує зміцнення стратегічних господарських зв’язків з постачальниками сировини та матеріалів, розвиток власної виробничої інфраструктури, розширення можливостей збуту продукції або проникнення на інші регіональні ринки, різноманітні форми галузевої та товарної диверсифікації операційної діяльності та інші стратегічні напрямки розвитку підприємств. За своїм змістом ця форма ФІ до певної міри замінює реальне інвестування, будучи при цьому менш капіталоємною та більш оперативною. Пріоритетне завдання - не стільки отримання значного інвестиційного прибутку, скільки встановлення форм фінансового впливу на підприємства для забезпечення стабільного формування свого операційного прибутку.

2. Вкладання капіталу в дохідні види грошових інструментів (депозитний вклад в банках як форма короткострокового інвестування капіталу) з метою отримання інвестиційного прибутку.

3. Вкладання капіталу в дохідні види фондових інструментів (ЦП, які вільно обертаються на фондовому ринку) з метою отримання інвестиційного прибутку, хоча може бути використано для посилення фінансового впливу на окремі компанії при вирішені стратегічних задач.

Класифікація фондових інструментів за їх інвестиційними якостями:

1. За формуванням відносин власності виділяють боргові та пайові ЦП.

Боргові ЦП формують кредитно-позикові відносини власника та емітента ЦП і характеризуються чіткою прогнозованістю інвестиційного доходу, розмір якого можна визначити в будь-який момент їх обігу. Це дозволяє без особливих проблем зіставити інвестиційні якості ЦП як за шкалою "дохідність - ризик", так і за шкалою "дохідність-ліквідність". Крім того, боргові ЦП мають пріоритетні права погашення зобов'язань при банкрутстві емітента, що значно знижує рівень їх несистематичного ризику.

Пайові ЦП формують відносини власності між інвестором та емітентом ЦП, визначають ступінь його участі в управлінні підприємством, характеризуються низьким рівнем прогнозованості їх інвестиційного доходу, який оцінюється за двома джерелами отримання – майбутні виплати дивідендів і приріст курсової вартості фондового інструменту. За цими ЦП при ефективній господарській діяльності емітента можливе отримання більш високого рівня інвестиційного доходу порівняно з борговими ЦП того самого емітента, але вони є більш ризикованими, оскільки стабільність інвестиційного доходу в цьому випадку залежить від стабільності ефективного здійснення господарської діяльності емітента ЦП.

2. За характером емітента виділяють такі види фондових інструментів інвестування:

Державні ЦП в основному боргові зобов'язання і мають, як правило, найменший рівень інвестиційного ризику. Разом з тим, рівень інвестиційного доходу по таких ЦП, як правило, найбільш низький. При цьому, шляхом зміни ставки рефінансування (облікової ставки Національного банку) держава має можливість впливати на реальний рівень інвестиційного доходу за своїми ЦП в період різких коливань кон'юнктури фінансового ринку. У моделях оцінки необхідної дохідності ЦП рівень дохідності за деякими державними паперами приймається як безризиковий.

ЦП муніципальних органів. Рівень їх інвестиційних якостей (як правило, боргових) значною мірою визначається рівнем інвестиційної привабливості відповідних регіонів. Хоча ЦП такого виду важко віднести до безризикових, рівень інвестиційного ризику по них, як правило, невисокий. Відповідно невисоким є рівень інвестиційного доходу по них.

ЦП, що емітовані банками. Інвестиційні якості вважаються досить високими, адже рівень їх доходності вищий, ніж по державних та муніципальних ЦП. Система економічних нормативів банківської діяльності та високий рівень державного контролю за їх діяльністю знижує потенційний рівень ризику інвестування в ЦП цих емітентів (хоча є випадки неплатоспроможності банків).

ЦП підприємств поступаються за інвестиційними якостями вищезазначеним ЦП (залежать від господарської діяльності підприємств, рівень якої сьогодні досить низький). Інвестиційний ризик за ними (особливо по "венчурних") найбільш високий, їхня ліквідності на фондовому ринку найнижча.

3. За періодом обігу виділяють такі фондові інструменти інвестування:

Короткострокові ЦП (до одного року). Достатньо високий рівень ліквідності на фондовому ринку, більш низький рівень інвестиційного ризику, пов'язаного зі змінами кон'юнктури фінансового ринку та фінансового стану їх емітентів, невисокий рівень інвестиційного доходу.

Довгострокові ЦП (більше одного року). Їх інвестиційні якості - низький рівень ліквідності, вищий рівень інвестиційного ризику, більш високий рівень інвестиційного доходу.

4. За характером випуску та обігу фондові інструменти інвестування поділяються на :

Іменні ЦП, придбання яких пов’язане з персоніфікацією власника і більш складною процедурою оформлення, більш глибоким контролем емітента за їх обігом. Як правило мають дуже низьку ліквідність.

ЦП на пред’явника, придбання яких не пов’язане з персоніфікацією власника, що не перешкоджає процесу їх вільного обігу і відповідно підвищує потенційний рівень їх ліквідності.

Розглянуті загальні особливості фондових інструментів визначають їх інвестиційні якості. Оскільки однією з основних задач в процесі фінансового інвестування є оцінка інвестиційних якостей, то необхідно поглиблення класифікації в розрізі конкретних видів ЦП.