4.4. Інститути фондового ринку
Фондова біржа - це ат, яке зосереджує попит і пропозицію ЦП, сприяє формуванню їх біржового курсу та здійснює свою діяльність відповідно до Закону України "Про цінні папери та фондовий ринок", інших законодавчих актів України, статуту і правил фондової біржі.
Фондову біржу може бути створено не менш як 20 засновниками - торговцями ЦП, які мають дозвіл на здійснення комерційної й комісійної діяльності з ЦП за умови внесення ними до статутного фонду не менш як 10000 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян. Фондова біржа - організація, яка створюється без мети отримання прибутку та займається виключно організацією укладання угод купівлі та продажу ЦП та їх похідних. Вона не може здійснювати операції з ЦП від власного імені та за дорученням клієнтів, а також виконувати функції депозитарію.
До основних принципів роботи фондової біржі відноситься:
- перевірка якості й надійності ЦП;
- встановлення на основі аукціонної торгівлі єдиного курсу на однакові ЦП одного емітенту;
- гласність біржових операцій.
Фондова біржа виконує такі функції:
- відкриває доступ підприємствам до позичкового небанківського капіталу;
- координує розміщення державних ЦП;
- забезпечує переміщення фінансового капіталу з однієї сфери діяльності в іншу;
- впорядковує ринкові відносини з приводу обігу фінансових інструментів.
Діяльність фондової біржі припиняється у тому разі, коли число її членів стало менше 10. Якщо у фондовій біржі залишилося 10 членів, її діяльність припиняється у разі неприйняття нових членів протягом шести місяців.
Основними учасниками фондових бірж є:
Брокерські компанії - це компанії, що здійснюють цивільно-правові угоди щодо ЦП, які передбачають оплату ЦП проти їх поставки новому власнику на підставі договорів доручення чи комісії за рахунок клієнтів.
Дилерські компанії - це компанії, що здійснюють цивільно-правові угоди щодо ЦП, які передбачають оплату ЦП проти їх поставки новому власнику від свого імені та за свій рахунок з метою перепродажу третім особам.
Маклери - це особи, які виступають посередниками при укладання угод на біржі.
Залежно від виду торгівельної діяльності члени біржі поділяються на чотири категорії:
- брокер-комісіонер збирає у брокерських фірм заявки клієнтів, доставляє їх в зал біржі і відповідає за їх виконання;
- біржовий брокер виконує доручення інших брокерів;
- біржовий грейдер здійснює операції лише за власний рахунок, правилами біржі йому заборонено виконувати розпорядження клієнтів;
- "спеціаліст" виконує три основні функції: здійснює виконання заявок з певними групами ЦП, діючи при цьому, як брокер; діє як ділер, тобто купує та продає ЦП за власний рахунок; виконує завдання підтримки стабільності на ринку певних ЦП шляхом компенсації тимчасових дисбалансів попиту та пропозиції. Є центральною фігурою на фондовій біржі.
Усі операції на фондовій біржі поділяють на: касові (спотові) та строкові.
Касова угода (спотова) - її особливість у тому, що ЦП оплачуються та передаються покупцю, як правило, в день угоди або протягом 1-3 днів. Ринок таких угод називається касовим (спотовим), а ціна касовою (спотовою). Ці угоди передбачають первинне розміщення ЦП та їх вторинний перепродаж. До первинного розміщення через біржу приймаються ЦП, які пройшли лістинг (експертизу) в експертній групі біржі. Вторинний перепродаж ЦП заключається в наступному:
- угоди здійснюються за ЦП , які котуються на біржі;
- котирування складається виходячи з реальних біржових цін попиту та пропозиції;
- доручення брокерам на покупку та продаж ЦП даються у формі наказу.
Угоди, які мають предмет поставки активу у майбутньому називаються строковими. Предметом строкових угод можуть бути будь-які активи. До строкових угод відносять: опціони, ф'ючерси, варанти.
З точки зору строків виконання опціони поділяють на:
- Американський - може бути виконаний у будь-який день до закінчення строку контракту;
- Європейський - здійснюється лише в день закінчення строку контракту.
Першими фондовими біржами у світі були Амстердамська біржа (1602 р.), Лондонська (1770 р.), Нью-Йоркська біржа (1792 р.). Спочатку розвиток бірж був пов'язаний з ростом державного боргу, тому що вкладені в облігаційні позики капітали могли перетворюватися в гроші. Після того, як з'явилися перші АТ, об'єктом біржового обороту стають акції.
Сьогодні у світі налічується близько 200 фондових бірж, об'єднаних у Міжнародну федерацію фондових бірж. Найбільшими з них є фондові біржі Нью-Йорка, Лондона та Токіо - на них припадає до 60% загальносвітового обсягу торгівлі ЦП ерами. У кожній країні існує своя інтернаціональна, історично сформована система бірж. З огляду на роль, яку відіграють біржі у національних фінансово-інвестиційних системах, можна виділити країни з моно- і поліцентричною організацією фондових бірж.
Таблиця
Кількість фондових бірж в окремих країнах світу
Кількість фондових бірж |
Країна |
1. |
Австралія, Австрія. Угорщина, Греція, Данія, Ізраїль, Ірландія, Корея, Люксембург. Мексика, Норвегія, Чехія. Словаків. Тайвань. Терція. Нова Зеландія. |
2. |
Венесуела, Індонезія, Єгипет, Китай, Пакистан, Португалія |
3. |
Бельгія. Колумбія. Філіппіни, Швейцарія |
4. |
Іспанія |
5. |
Аргентина. Канада |
6. |
Велика Британія |
7. |
США, Франція |
8. |
Німеччина, Японія |
9. |
Бразилія |
10. |
Італія |
Більше 10 |
Індія 19 бірж) |
На ринку цінних паперів України діють сім фондових бірж:
1. Донецька фондова біржа;
2. Київська міжнародна фондова біржа;
3. Кримська фондова біржа.
4. Придніпровська фондова біржа.
5. Українська міжбанківська валютна біржа.
6. Українська міжнародна фондова біржа;
7. Українська фондова біржа.
Їх призначення — створення та впровадження організаційної та технічної систем в Україні, які б надавали б можливість швидко та ефективно укладати й виконувати угоди купівлі-продажу цінних паперів.