Категорії

Дипломні, курсові
на замовлення

Дипломні та курсові
на замовлення

Роботи виконуємо якісно,
без зайвих запитань.

Замовити / взнати ціну Замовити

Одним з основних методів управління земельними ресурсами на регіо­нальному та місцевому рівнях є землеустрій.

Враховуючи те, що метод управління - це сукупність прийомів і спосо­бів впливу на керований об’єкт, тобто на використання та охорону земельних ресурсів для досягнення поставлених цілей, а землевпорядкування - це су­купність нормативно-правових та технічних дій, спрямованих на регулювання земельних відносин та раціональну організацію територій суб’єктів землево­лодіння і землекористування, то останнє і є методом управління земельними ресурсами.

Відповідно до ст. 182 Земельного кодексу України метою землеустрою є забезпечення раціонального використання і охорони земель, створення спри­ятливого екологічного середовища та поліпшення природних ландшафтів. З огляду на те, що основа ефективності землеустрою лежить у суспільному ви­робництві, і він є головним важелем держави в здійсненні земельних перетво­рень, відповідно можна зробити такі висновки:

1) землеустрій є головним механізмом утворення землеволодінь і земле- користувань у всіх галузях народного господарства. Зокрема, без про­ведення землеустрою, складання проекту, його розгляду, погодження, за­твердження, відведення земельних ділянок у натурі (на місцевості), видачі документів, які посвідчують право землеволодіння або землекористуван­ня, не можна розпочати будь-яке виробництво;

2) при землеустрої проходить взаємне пристосування виробництва і те­риторії, зокрема, здійснюється територіальна організація виробництва, в процесі якої, з урахуванням придатності Грунтів, місця розміщення земель, обГрунтовується найкраще і найбільш вигідне використання землі та орга­нізовується територія землеволодіння або землекористування. Тому суб­станція ефективності землеустрою лежить в економіці землекористування (виробництві підприємства). Це положення підтверджує також те, що в процесі землеустрою вирішуються питання охорони земель та екологізації землекористування. У цьому полягає основний інтерес як держави так і її громадян;

3) при землеустрої створюються оптимальні (для певного рівня розвитку продуктивних сил і виробничих відносин) організаційно-територіальні умови землеволодіння і землекористування, що важливо на стадії фор­мування ринкової економіки і ринкового приватного землекористування.

Отже, землеустрій виступає як державний важіль регулювання землеволо­діння і землекористування при будь-яких змінах земельних відносин. Під час широкомасштабних земельних і економічних перетворень, якими є аграрна і земельна реформи, повсюдної реорганізації виробництва і територій, перероз­поділу земель першочергового значення набуває землеустрій. У процесі зем­леустрою повинен забезпечуватись перехід до нового земельного ладу з нови­ми формами господарювання, землеволодіння і землекористування, оскільки основним змістом його, відповідно до ст. 184 Земельного кодексу України, є:

а) встановлення (відновлення) на місцевості меж адміністративно-територі­альних утворень, землеволодінь і землекористувань;

б) розробка загальнодержавної та регіональних програм використання і охо­рони земель;

в) складання схем землеустрою, розроблення техніко-економічних обґрунту­вань використання і охорони земель відповідних адміністративно-терито­ріальних утворень;

г) обгрунтування встановлення меж територій з особливими природоохорон­ними, рекреаційними і заповідними режимами;

д) складання проектів упорядкування існуючих землеволодінь і землекорис- тувань та створення нових;

е) складання проектів відведення земельних ділянок;

є) встановлення в натурі (на місцевості) меж земельних ділянок;

ж) підготовка документів, що посвідчують право власності або користування землею;

з) складання проектів землеустрою, що забезпечують еколого-економічне об­грунтування сівозмін, упорядкування угідь, а також розроблення заходів щодо охорони земель;

и) розроблення іншої землевпорядної документації, пов’язаної з використан­ням і охороною земель;

і) здійснення авторського нагляду за виконанням проектів з використання і охорони земель.

Таким чином, шляхом здійснення землеустрою державою реалізову­ються три функції управління земельними ресурсами:

1. Створення інформаційної бази для вироблення управлінських рішень та їх моніторинг

2. Розробка управлінських рішень у процесі прогнозування і проектування використання земель.

3. Здійснення управлінського рішення шляхом перерозподілу земель (вилу­чення, відведення), організації заходів з поліпшення та охорони земель, облаштування і оформлення правового режиму землекористування, еконо­мічного стимулювання раціонального землекористування.

Подпись: Взаємозв’язок функцій управління земельними ресурсами із землевпорядними діямиДля реалізації земельної політики держави через систему землеустрою, та органи управління земельними ресурсами організовують певні землевпо­рядні дії. Їх взаємозв’язок з функціями управління земельними ресурсами на­ведено в таблиці 3.3.

Складові елементи функцій управління земельними ресурсами

Землевпорядні дії (вид робіт)

1. Інформаційне забез­печення управління земельним фондом

1.1. Проведення топографо-геодезичних, картогра­фічних, Грунтових, геоботанічних, містобудівних та інших обстежень і вишукувань

2. Прогнозування і пла­нування використання земель та їхня охорона

2.1. Розробка прогнозів, загальнодержавних та регіональних програм використання й охорони земель

2.2. Розробка генеральної та регіональних схем використання й охорони земель

3. Організація раціо­нального використання та охорони земель (за­гальні питання)

3.1. Розробка схем землеустрою районів, проектів організації території сільських, селищних Рад

3.2. Встановлення на місцевості меж адміністра­тивно-територіальних утворень, землеволодінь та землекористувань

3.3. Визначення та встановлення меж територій з особливими природоохоронними, рекреаційними, заповідними та іншими режимами

3.4. Формування спеціальних фондів земель (для переселенців тощо)

3.5. Організація територій сільськогосподарських підприємств, що забезпечують еколого-економіч- ну оптимізацію використання і охорони земель

3.6. Складання проектів упорядкування існуючих землеволодінь та землекористувань

4. Організація раціо­нального використання земель різного цільово­го призначення (частко­ві питання)

4.1. Впорядкування орних земель, багаторічних насаджень тощо

4.2. Облаштування лісових угідь

4.3. Інженерне облаштування земель

4.4. Рекультивація порушених земель і т. д.




Разом з тим, у процесі суспільного виробництва тип земельного устрою завжди повинен відповідати новим земельним відносинам, які зумовлюються новими суспільними виробничими відносинами. Тому в процесі управління земельними ресурсами попередній тип земельного устрою через землевпо­рядкування змінюється іншим, який відповідає новим земельним відносинам. Отже, землеустрій належить до активних управлінських методів, спрямова­них на зміну типу земельного устрою та організації землекористування, що є необхідною передумовою розвитку і прогресу в сфері володіння, користуван­ня і розпорядження землею, раціонального використання та всебічної охоро­ни земельних ресурсів.

Функціонування будь-яких, і в першу чергу, сільськогосподарських під­приємств пов’язане з необхідністю територіальної організації і розміщення виробництва, організації раціонального використання та охорони земель, створення стійких агроландшафтів. Тому при землевпорядкуванні системи ве­дення господарства, землеробства, технологію обробітку культур погоджують з особливостями території, якістю і місцем розташування земель. Організацію виробництва, праці й управління погоджують із земельно-господарським устроєм сільгосппідприємства, обсягами меліорації й відновлення малопро­дуктивних та забруднених земель.

Таким чином, землеустрій зачіпає всі сфери сільськогосподарської діяль­ності, починаючи від утворення нових, упорядкування існуючих землеволо­дінь і землекористувань і, закінчуючи облаштуванням території конкретних ділянок, на яких здійснюються виробничі процеси (обробіток Грунтів, догляд за посівами, збирання врожаю). Це означає, що він є складовою частиною го­сподарського механізму агропромислового комплексу країни.

Нові земельні відносини і умови господарювання сформували нову сис­тему управління, основними характеристиками якої є:

- різкий перехід від адміністративно-планової до ринково-підприємницької моделі;

- розмежування функцій і суб’єктів державного і самоврядного управління;

- розвиток процесів демократизації суспільних відносин;

- інтеграція політико-суспільних і соціально-економічних процесів.

Через це зросла важливість прогнозування, планування і проектування організації території, а відповідно і землеустрою в загальній системі процесу управління земельними ресурсами.

Тому важливими в процесі управління земельними ресурсами є земле­впорядні дії на рівні адміністративного району як базової одиниці регіонально­го управління земельними ресурсами. Дуже важливим на цьому рівні з метою відпрацювання управлінських рішень та їх реалізації є розробка схеми земле­устрою району та проектів землеустрою територій сільських рад, як територій реалізації земельних та економічних інтересів сільських і селищних рад.

Землеустрій у системі управління земельними ресурсами необхідно роз­глядати як вид управлінської діяльності, спрямований на стабілізацію або змі­ну стану використання і охорони земель, створення сприятливого екологічно­го середовища та поліпшення ландшафтів і агроекосистем.

Регулювання земельних відносин у системі управління слід розглядати також як вид управлінської діяльності, який здійснюється як через систему землеустрою, так і самостійно і спрямований на підтримання раціонального використання земель.

Отже в процесі управління земельними ресурсами важливими є зем­левпорядні способи і прийоми, через які на рівні адміністративного району чи землеволодіння або землекористування як базової одиниці регіонального управління земельними ресурсами здійснюється необхідний вплив на раці­ональне використання та охорону земель. Дуже важливим на цих рівнях з метою відпрацювання управлінських рішень та їх реалізації є розробка схеми землеустрою району та проектів землеустрою території сільських рад як тери­торії реалізації земельних та економічних інтересів сільських і селищних рад.